Ухвала суду № 53438660, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/20142/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування пункту Наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України у якому просила визнати протиправним та скасувати п.2 наказу від 07.11.2014 року №249 «Про результати оперативної перевірки».

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.2 наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 року №249 «Про результати оперативної перевірки».

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надішли до Вищого адміністративного суду України просить їх залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судамипопередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, щоНаказом голови Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 року №249, зокрема п.2, за неналежне виконання обов'язків, організацію роботи та контролю, що призвело до невжиття дієвих заходів для забезпечення якісної реалізації матеріалів перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю «Даст» до заступника начальника Житомирської ОДПІ ОСОБА_4 (голова постійної комісії із розгляду спірних питань) було застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Підставою для прийняття зазначеного наказу стали матеріали оперативної перевірки проведеної робочою групою на підставі розпорядження ДФС України від 29.09.2014 року №64-р, де встановлено, що відповідальними особами ГУ Міндоходів у Житомирській області та Житомирської ОДПІпо здійсненню перевірки заявленого бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Даст» (за наслідками розгляду заперечень на акт проведеної перевірки ТОВ «Даст») проведено неналежним чином та з порушенням вимог Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та\або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПС України від 19.06.2012 року № 522, у частині невжиття заходів щодо: перевірки наявності платіжних доручень (банківських виписок, інших документів) на суму податку, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарі в/послуг або до Державного бюджету України; проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, тощо; встановлення та відпрацювання перевізників товару на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, яким задекларовано суму бюджетного відшкодування, визначення наявності у них відповідних транспортних засобів (за даними МРЕО), працівників відповідної кількості та кваліфікації; дослідження експортних операцій, зокрема, експортних контрактів, угод що підтверджують факт придбання та походження товарів, призначених для експорту, довідок банку про надходження валютної виручки па рахунок підприємства, фактичного вивезення експортованих товарів за межі митної території України.

Як наслідок, посадовими особами Житомирської ОДПІ підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Даст» по декларації за квітень 2014 у сумі 530081 грн. при наявності фактичної оплати постачальникам товарів/послуг у сумі 173414 грн. Таким чином, бюджетному відшкодуванню по декларації за квітень 2014 року підлягає сума ПДВ 173414 грн., а ТОВ «Даст» не мало права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 356667 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції дійшли до висновків, з яковим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність винесення п.2 наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 року № 249 «Про результати оперативної перевірки» не доказана.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку, встановленими статтями 148 - 149 цього ж Кодексу.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Надаючи правовий аналіз диспозиції наведеного положення, дисциплінарне стягнення необхідно розуміти як певну міру відповідальності, яка застосовується до особи, в даному випадку, держаного службовця (посадової особи), за вичинювання нею діяння, що суперечать цілям та меті держаної служби та виходять за межі прав та обов'язків держаного службовця, визначених Законом України «Про держану службу».

Відповідно до розділу 1.5 Методичних рекомендацій <…>, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 року №22, заступник керівника органу державної фіскальної служби, який очолює постійну комісію по розгляду спірних питань Житомирської ОДПІ по розгляду матеріалів перевірки є, відповідальним лише за повноту змісту протоколу та його реалізацію.

Враховуючи вказані положення тавизначившиміру відповідальності голови постійної комісії по розгляду спірних питань Житомирської ОДПІ, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що у відповідача не було правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани, так як жодних доказів на підтвердження неналежного виконання нею службових обов'язків, матеріали справи не містять.

Крім того, згідно з статтею 179 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанції, та не спростовується матеріалами справи, відповідачем порушено порядок застосування до позивача дисциплінарного стягнення, що виразилось у не призначенні та не проведенні службової перевірки та не зажадання від порушника трудової дисципліни письмових пояснень, що єокремою підставою для скасування оскаржуваного позивачем пункту 2 Наказу.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування пункту Наказузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець