Постанова № 53437918, 04.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 876/10013/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДФС України, в якому просив : 1) скасувати рішення відповідача № 1297/П/99-99-10-01-07-15 від 02.09.2014 року «Про залишення скарги без розгляду»; 2) зобов'язати відповідача розглянути скаргу позивача від 17.08.2014 року № 2 про скасування неправомірних рішень ГУ Міндоходів у Волинській області та Луцької ОДПІ - в порядку згідно ч. 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідач ДФС України позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення ДФС України від 02 вересня 2014 року про залишення скарги без розгляду. Зобов'язано відповідача розглянути скаргу № 2 від 17 серпня 2014 року у встановленому законодавством порядку.

З цією постановою суду першої інстанції від 09.10.2014 року не погодився відповідач ДФС України та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржене позивачем рішення від 02.09.2014 року винесено згідно вимог чинного законодавства, оскільки позивачем скарга № 2 від 17.08.2014 р. подана з порушенням строків, встановлених п. 3.1 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг про вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затв. наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 року за № 452. Зазначає апелянт, що рішення про результати розгляду первинної скарги від 05.08.2014 р. позивачем отримано 07.08.2014 р., а повторна скарга позивача до Міндоходів України відправлена ним 19.08.2014 р., тобто з порушенням законодавчо встановленого 10-ти денного строку для подання повторної скарги. Також звертає увагу апелянт на те, що наданий позивачем фіскальний чек Укрпошти від 18.08.2014 р. не є доказом в силу ст.69 КАС України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 09.10.2014 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 07.08.2014 року позивачем ОСОБА_1 отримано рекомендованим поштовим відправленням Рішення ГУ Міндоходів у Волинській області від 05.08.2014 року № П/983/03-20-10-03-06 про результати розгляду його первинної скарги щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2014 року Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області (а.с. 18).

Також встановлено, що позивач звернувся до відповідача зі скаргою № 2 від 17.08.2014 року, яка 18.08.2014 року була відправлена ДФС України рекомендованим листом (а.с. 5, 6).

05.09.2014 року позивач отримав Рішення від 02.09.2014 року № 1297/П/99-99-10-01-07-15 про залишення вищевказаної скарги від 17.08.2014 р. без розгляду, у зв'язку з пропущенням 10-денного строку для подання повторної скарги (а.с. 7).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно пункту 56.13 ст. 56 ПК України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 3.1 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг про вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затв. Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 року за № 452 передбачено, що у разі коли головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Строк, встановлений для подання повторної скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано на пошту.

Отже судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки 07.08.2014 року позивачем отримано Рішення ГУ Міндоходів у Волинській області від 05.08.2014 року № П/983/03-20-10-03-06 про результати розгляду його первинної скарги, тому останнім днем для подання повторної скарги є 17.08.2014 року.

Судом першої інстанції також об'єктивно встановлено, що 17.08.2014 року був вихідним днем, а тому останнім днем подачі повторної скарги згідно ст. 56 ПК України було 18.08.2014 року.

Доказами по справі, а саме фіскальним чеком Укрпошти № 0318011469 від 18.08.2014 року підтверджується, що скарга позивача від 17.08.2014 року № 2 була відправлена на адресу ДФС України рекомендованим листом 18.08.2014 року (а.с. 6).

Таким чином, скарга позивача від 17.08.2014 року № 2 була подана у встановлений законодавством 10-ти денний строк, а тому відповідач безпідставно оскарженим рішенням № 1297/П/99-99-10-01-07-15 від 02.09.2014 року залишив таку скаргу без розгляду.

Однак, суд першої інстанції вірно вирішивши справу по суті позовних вимог, задовольняючи позовні вимоги, допустив неточності у формулюванні резолютивної частини постанови від 09.10.2014 р., що може в подальшому ускладнити її виконання.

Зокрема в абзаці 2 резолютивної частини постанови суду від 09.10.2014 року не вказано номер рішення ДФС України від 02 вересня 2014 року, яке підлягає скасуванню, а в абзаці 3 резолютивної частини постанови суду від 09.10.2014 року не зазначено найменування відповідача та позивача.

Тому, оскаржену постанову суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задоволити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - змінити, а саме: в абзаці 2 резолютивної частини цієї постанови після слова «України» доповнити «№ 1297/П/99-99-10-01-07-15»; в абзаці 3 резолютивної частини цієї постанови слова «Зобов'язати відповідача розглянути скаргу» замінити словами «Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути скаргу ОСОБА_1».

У решта частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.11.2015 року.