Ухвала суду № 53437765, 29.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р.м. ОдесаСправа № 520/15936/14-а

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо нарахування і виплати основної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.ст. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», зобов'язати УПФУ в Київському районі м. Одеси призначити та виплачувати пенсію з урахуванням ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченою ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2005 року.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні з 30.12.1997 року. Разом з цим, починаючи з 2005 року розмір його пенсії не відповідає розміру, встановленого нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач звертався в УПФУ у Київському районі м. Одеси із заявою про приведення його пенсії у відповідність до норм законодавства, проте Управління відмовило йому, оскільки не вбачало законних підстав для проведення заявленого перерахунку. Зазначені дії Управління позивач вважає неправомірними, такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.2005 року по 29.12.2008 року.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо нарахування і виплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29.12.2008 року по 22.07.2011 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язав Управління виконати перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 29.12.2008 року по 22.07.2011 року. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з'явилися, враховуючи достатність доказів для вирішення справи, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 197 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з 21.12.2006 року (також перебував на обліку з 30.12.1997 року по 31.01.2005 року).

Розрахунок пенсії позивача проведено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року №530 та «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року №654.

Не погоджуючись з розрахунком пенсії позивач звернувся в Управління із заявою про приведення розміру його пенсії відповідно до положень ст. 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси відмовило ОСОБА_2 у проведенні заявленого перерахунку, посилаючись на правильність виплат, проведених протягом відповідного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, справа розглядалась неодноразово.

Так, Постановою Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2010 року, залишеною без змін Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2011 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 як інваліду ІІ групи у відповідності до ст.ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.07.2010 року. Зобов'язано Управління провести перерахунок та сплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2014 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси задоволено частково. Постанову Київського районного суду міста Одеси від 21 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2011 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на порушення судами норм процесуального права в частині не застосування до спірних правовідносин строків звернення до суду та безпідставність обмеження позивачу виплати основної державної та додаткової пенсій у відповідності до статей 50, 54 Закону № 796-XII - 21 липня 2010 року.

Під час нового розгляду справи, задовольняючи позовні вимоги в частині протиправного не нарахування і не виплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29.12.2008 року по 22.07.2011 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», суд першої інстанції виходив з того, що нараховані позивачу суми соціальних виплат не відповідали розміру, встановленому нормами законодавства, тому вимоги позивача про приведення цих виплат у відповідність до вимог Закону є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 50 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI внесено зміни до ст. 50 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII, визначивши, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, зміни, внесені п.п. 12 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Таким чином, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи, призначається відповідно до правил, закріплених Законом України від 28.02.1991 року № 796-XII.

Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII внесено зміни до вказаної статті Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII, визначивши, що виплати, передбачені ст. 50 проводяться у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012, 2013, 2014 роки, з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 року № 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 року № 80-VIII.

Відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII (в редакції у редакції Законів України від 17.06.1993 року № 3285-XII, від 06.06.1996 року № 230/96-ВР) в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2-ї групи , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За змінами, внесеними Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI, ст. 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII визначала відсотковий розмір цих виплат, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Законом України від 14 червня 2011 року №3491-VІ Прикінцеві положення Закону України від 28 грудня 2010 року №2857-VІ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50,51,54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету УПФ на 2011 рік.

23.07.2011 року набрала чинності постанова КМУ від 6 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зазначені норми в установленому порядку неконституційними не визнавались, є чинними, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до 23.07.2011 року основна пенсія ОСОБА_2 та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, мала розраховуватись відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у розмірі, не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

В.Л. Романішин