Ухвала суду № 53437714, 03.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 876/5778/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 813/6894/14 за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій, -

В C Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Мазурик В.В. від 25 вересня 2014 ВП № 44328319 "Про накладення штрафу".

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що постанова про накладення штрафу від 25 вересня 2014 ВП № 44328319 винесена безпідставно, передчасно та порушує права ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні, а тому підлягає скасуванню. Вважає, що державним виконавцем не взято до уваги те, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2014 року, отже дане рішення не набрало законної сили, а тому не підлягало примусовому виконанню, про що він повідомив державного виконавця.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій - відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач ОСОБА_1, який покликаючись на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої позов задоволити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 03 липня 2014 року винесено заочне рішення по цивільній справі № 442/439/14-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, яким позов задоволено і зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом видачі їм ключів від вхідних дверей вказаної квартири.

На виконання вказаного рішення суду до ВДВС Дрогобицького МРУЮ 07.09.2014 року від стягувачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надійшли три заяви про примусове виконання рішення та три виконавчі листи від 03 липня 2014 року у справі № 442/439/14-ц.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького МРУЮ за кожним виконавчим провадженням, винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, які скеровані боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та надано термін для добровільного виконання. Одночасно боржнику скеровано листи від 08.08.2014 року з вимогою виконати рішення суду по ВП № 44326974 .

У виконавчих листах виданих Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 03.07.2014 року вказано, що рішення набрало законної сили 17.07.2014 року.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження та виклик державного виконавця, ОСОБА_1 отримав 19 серпня 2014 року.

Державним виконавцем 02 вересня 2014 року здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі з метою перевірки виконання рішення суду, про що складено відповідний акт державного виконавця, згідно якого в присутності понятих, за участі ДІМ Дрогобицького MB ГУМВСУ Львівської області ст. лейтенанта міліції Гайдука М.О. боржник ОСОБА_1 зобов'язався виконати рішення суду 04 вересня 2014 року, що підтверджується його письмовим поясненням.

Державним виконавцем Домінком P.P. 04 вересня 2014 року здійснено повторний вихід за адресою вказаною у виконавчому документі з метою перевірки виконання рішення, та встановлено, що у наданий добровільний термін боржником рішення суду не виконано, про що було складено відповідний акт державного виконавця.

Державним виконавцем відповідно до ст.ст. 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" 05 вересня 2014 року було винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 170 грн за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи 05 вересня 2014 року до ВДВС Дрогобицького МРУЮ надійшла заява ОСОБА_1 відповідно до якої, позивач просив призупинити примусове виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2014 року, оскільки 02 вересня 2014 року він звернувся у Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області з заявою про перегляд заочного рішення від 03 липня 2014 року.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 03 липня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном залишено без задоволення.

17 вересня 2014 відділом ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у відповідності до вимог ст. 11, ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" з метою здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження" надіслано ОСОБА_1 повідомлення, що 25 вересня 2014 року . буде здійснено примусове виконання вище зазначеного рішення суду, за адресою АДРЕСА_1. Таким чином зобов'язано боржника ОСОБА_1 з'явитись 25 вересня 2014 року о 12.00 год. за адресою АДРЕСА_1 для виконання зобов'язань покладених на нього виконавчими листами №442/439/14-ц від 25 липня 2014 року.

25 вересня 2014 року о 12.00 год. державним виконавцем В.В. Мазурик, за участю в.о. голови Опарівської сільської ради Тимків Л.П. та дільничних інспекторів міліції Гайдук М.О. Вошик П.М. здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі з метою перевірки виконання рішення суду № 442/439/14-ц від 25.07.2014, боржник за даною адресою не з'явився, рішення суду не виконав.

25 вересня 2014 року державним виконавцем на підставі ст. 89 ЗУ "Про виконавче провадження" накладено на боржника ОСОБА_1 штраф у подвійному обсязі та надіслано йому до виконання рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Дане повідомлення боржник отримав 30 вересня 2014 року однак вимоги державного виконавця не виконав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладання штрафу є належним способом забезпечення виконання рішення суду і винесена у порядок та спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Апеляційний суд вважає вірним вказаний висновок суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України Про державну виконавчу службу.

Як передбачено ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу", державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово промисловій палаті.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 11 цього ж Закону передбачено те, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 75 вказаного Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше пяти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанови відповідача про накладення штрафу прийняті відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", були спрямовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а тому підстав для їх скасування немає.

Апеляційний суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що він з поважних причин не має змоги виконати рішення суду, оскільки вказане не є підставою для ухилення від його виконання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 813/6894/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник