Ухвала суду № 53437590, 11.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Савлук Т.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 755/117/15-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернулась до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просила роз'яснити постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року в частинах, що стосуються:

- встановлення відсотку заробітної плати, з якого має бути перераховано її пенсію, з урахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, з посиланням на відповідну редакцію ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу»;

- встановлення дати, з якої ОСОБА_2 має бути перераховано пенсію, з посиланням на відповідні акти законодавства;

- позовних вимог, в задоволенні яких їй було відмовлено постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року в задоволенні зазначеної заяви про роз'яснення судового рішення було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду заявниця ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви про роз'яснення судового рішення, так як, на думку апелянта, зазначена ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про задоволення її вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Дніпровському районі м. Києва, в якому просила визнати неправомірними дії УПФУ щодо відмови їй в перерахунку пенсії та зобов'язати УПФУ перерахувати і виплати їй пенсію державного службовця в розмірі 80 % від розміру заробітної плати, яка включає в себе: посадовий оклад, премії, надбавку за вислугу років, надбавку за ранг та інші надбавки, а також матеріальну допомогу на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань та індексацію, починаючи з 26.06.2014 р.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано неправомірною відмову УПФУ щодо проведення перерахунку пенсії позивача як державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» та зобов'язано відповідача провести перерахунок її пенсії як державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати та суми грошової винагороди за вислугу років на підставі довідки Державної служби статистики України від 01.10.2013 р. № 19.1-27/412, починаючи з 01.01.2015 р.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено з наведенням аргументації в мотивувальній частині зазначеного рішення суду.

17.03.2015 р. Київським апеляційним адміністративним судом за результатами апеляційного перегляду зазначеного рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги УПФУ в Дніпровському районі м. Києва було постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

14.05.2015 р. ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року.

29.05.2015 р. ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про роз'яснення постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року в задоволенні її заяви було відмовлено.

11.09.2015 р. ОСОБА_2 повторно звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про роз'яснення постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року в частинах, що стосуються встановлення відсотку заробітної плати, з якого має бути перераховано її пенсію, з урахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, з посиланням на відповідну редакцію ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу»; встановлення дати, з якої ОСОБА_2 має бути перераховано пенсію, з посиланням на відповідні акти законодавства; позовних вимог, в задоволенні яких їй було відмовлено постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року.

Судова колегія встановила, що відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні її заяви від 11.09.2015 р. про роз'яснення судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, про роз'яснення якого просить заявник є зрозумілим, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішення суду, вирішуються в порядку ст. 263 КАС України, а не за правилами ст. 170 КАС України, якою врегульовано виключно підстави та порядок роз'яснення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, єдиною правовою підставою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.

Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що заява ОСОБА_2 від 11.09.2015 р. про роз'яснення постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року вмотивована тим, що: 1) при виконанні вказаного рішення суду УПФУ в Дніпровському районі м. Києва було здійснено перерахунок її пенсії в розмірі 60 % від заробітної плати; 2) в рішенні суду не визначено, який відсоток заробітної плати має застосовувати УПФУ при перерахунку пенсії ОСОБА_2; 3) не зрозуміло, чому пенсія ОСОБА_2 підлягає перерахунку лише з 01.01.2015 р., а не з дня її призначення. А також у своїй заяві ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування Дніпровським районним судом м. Києва норм матеріального права при ухваленні постанови від 04 лютого 2015 року та на неправомірність дій УПФУ при виконанні цього рішення суду.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що в мотивувальній частині постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року наведені правові підстави, з яких виходив суд, відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача в розмірі 80 % від заробітної плати / а.с. 24 /, та задовольняючи адміністративний позов саме з 01.01.2015 р., а не з 26.06.2014 р., як позивач просила у своїй позовній заяві / а.с. 23-24 /, а отже, доводи заявника щодо незрозумілості зазначеного судового рішення є необгрунтованими, безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Посилання апелянта на неясність вказаної постанови суду через неправильне застосування судом при її ухваленні норм матеріального права фактично вказують на незгоду ОСОБА_2 з таким рішенням суду, що може бути підставою для його оскарження в апеляційному порядку, у відповідності до приписів ст. 185 КАС України, а не для роз'яснення в порядку ст. 170 КАС України.

Доводи ОСОБА_2 щодо протиправності дій УПФУ в Дніпровському районі м. Києва при виконанні постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року також, у відповідності з приписами ст. 170 КАС України, не є правовою підставою для роз'яснення судового рішення, та, крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішуються в порядку ст. 263 КАС України.

При цьому, колегія суддів відзначає, що доводи, наведені ОСОБА_2 в її апеляційній скарзі на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року, є аналогічними зазначеним вище, тобто тим, що були наведені апелянтом в заяві від 11.09.2015 р. про роз'яснення рішення суду, та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності належних і необхідних правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 від 11.09.2015 р. про роз'яснення судового рішення та приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи, а рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у відповідності до вимог ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 13.11.2015 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.