Ухвала суду № 53437474, 05.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 рокусправа № П/811/1589/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі №811/1589/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до Новгородківського відділення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в:

20 травня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032200 від 26 січня 2015 року винесене Новгородківським відділенням Долинської об'єднаної ДПІ на загальну суму 193 640.00 грн., визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000311700 від 26.01.2015 року винесене Новгородківським відділенням Долинської об'єднаної ДПІ на загальну суму 9055.19 грн., визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001771700 від 22.04.2015 року винесене Долинською об'єднаною ДПІ на загальну суму 3 530.23 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на висновку податкового органу про реалізацію позивачем товару не власного виробництва та формування за наслідками вказаної господарської операції скороченої податкової звітності з ПДВ, та відповідно податкового кредиту. Однак, на думку позивача, вказаний висновок не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наданими позивачем документами перинного бухгалтерського обліку та звітності з приводу зберігання та реалізації сільськогосподарського товару власного виробництва.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000032200 від 26 січня 2015 року винесене Новгородківським відділенням Долинської об'єднаної ДПІ на загальну суму 193 640.00 грн., визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000311700 від 26.01.2015 року винесене Новгородківським відділенням Долинської об'єднаної ДПІ на загальну суму 9055.19 грн., визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001771700 від 22.04.2015 року винесене Долинською об'єднаною ДПІ на загальну суму 3 530.23 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податковим органом в ході перевірки встановлено реалізацію позивачем товару не власного виробництва та формування внаслідок цієї реалізації ПДВ сільськогосподарського товариства, внаслідок чого отримано податкову пільгу всупереч умовам її надання, крім того, позивачем порушено строки подання розрахунків збору за першу реєстрацію транспортного засобу, а також умови оподаткування доходів фізичних осіб як податкових агентів, відтак податковим органом правомірно у відповідності до приписів чинного податкового законодавства прийнято у відношення позивача оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 02.12.2014 року по 22.12.2004 року посадовими особами Новгородківського відділення Долинської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2014 року №5/11-11-22-00/05526770.

Перевіркою встановлено такі порушення ТОВ «Прогрес» :

п. 2009.17 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 175850 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 60560 грн., червень 2012 року на суму 47290 грн., травень 2013 року на суму 68000 грн.,

п. 198.5 ст. 198, п. 192.1. пп. 192.1.1 ст. 192, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 168390 грн., в т.ч. за жовтень 2012 року на 2013 грн., грудень 2012 року на суму 112339 грн., січень 2013 року на суму 51839 грн., та лютий 2013 року на 2109 грн., та відповідно в даному розмірі (168390 грн.) на порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання отримано (застосовано) податкову пільгу.

п. 239.2 ст. 239 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ в частині порушення строків подання Розрахунку збору за першу реєстрації транспортного засобу в Україні;

пп. 2.2.169 п.2.169 ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ в частині неправомірного надання податкової соціальної пільги без віопдвіної заяви, за результатами перевірки донараховано податок на доходи фізичних осіб - 7244.15 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000032200 від 26 січня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг всього на суму 269340 грн., в тому числі за основним платежем на уму 215472 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53868 грн..

№0000311700 від 26.01.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 9055.19 грн., в тому числі за основним платежем - 7244.15 грн. та затратними фінансовими санкціями - 1811.04 грн..

Не погодившись з вказаними рішення позивач оскаржив їх до Головного управління ДФС у кіровоградській області.

За наслідками адміністративного оскарження ГУ ДФС у Кіровоградській області частково скасувала податкове повідомлення рішення №0000032200 від 26.01.2015 року, залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0000311700 від 26.01.2015 року та збільшено штрафні санкції за податковим повідомленням рішенням №0000311700 від 26.01.2015 року з 1811.04 грн. до 3530.23 грн.

За результатами адміністративного оскарження. податковим органом сформовано: податкове повідомлення - рішення №0000032200 від 26.01.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 193640.00 грн., в тому числі за основним платежем - 154912.00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 38728.00 грн.;

Податкове повідомлення - рішення №0001771700 від 22.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3530.23 грн., в тому числі за основним платежем на суму - 0 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3530.23 грн.,

Правомірність та обґрунтованість зазначених податкових повідомлень рішень є предметом спору переданим на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог норм чинного податкового законодавства сформовано податкову звітність ПДВ, податку на доходи фізичних осіб, як податковим агентом та інших обов'язкових платежів, що підтверджується належними та допустимими доказами - документами первинного обліку та фінансової звітності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства передбачений статтею 209 ПК України, відповідно до п. 209.1 якої резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.6 ст. 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.7 ст. 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

У відповідності до п.п. 209.17.1 п. 209.17. Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на: вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД):вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння;вирощування бобових культур, які підлягатимуть сушінню, лущінню на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування картоплі для продовольчого споживання, технічних цілей, на насіння; вирощування фабричного цукрового буряку; вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади; вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння; вирощування однорічних і багаторічних трав на зелений корм, випас, сіно, сінаж і силос; вирощування кормових коренеплодів (буряку, брукви, турнепсу тощо); вирощування баштанних кормових культур; вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос; одержування насіння цукрового буряку та насіння кормових культур (включаючи трави); вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур; вирощування ефіроолійних культур; вирощування лікарських однорічних і багаторічних трав'янистих, напівчагарникових, ліано- та деревоподібних культур; вирощування садивного матеріалу ефіроолійних та лікарських культур; вирощування коренеплодів і бульбоплодів з високим вмістом крохмалю або інуліну (топінамбуру, батату тощо); вирощування шишок хмелю, цикорію.

При цьому, відповідно до пункту 307.1 статті 307 Податкового кодексу України платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів: податку на прибуток підприємств; земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); збору за спеціальне використання води; збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що право на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток при спеціальному сільськогосподарському режимі оподаткування та виникнення відповідних пільг щодо його плати та використання пов'язано з фактичним виробленням та обсягом виробленої сільськогосподарської продукції.

На думку податкового органу позивачем у перевіряємий період мала місце реалізація соняшника не власного виробництва, у зв'язку з чим, ним було використано податкову пільгу, визначену ст. 301 ПК України, всупереч умов її надання, що призвело до заниження сплату податку на додану вартість.

Так, за наслідками перевірки встановлено, що згідно книги складського обліку по рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництв» станом на 01.06.2012 року на залишках рахувалася соняшник в кількості 37.320 тонн. Згідно акту зачистки за червень 2012 року товариством оприбутковано на 61.540 тонн соняшника.

В подальшому, вказані залишки було реалізовано ТОВ «АМД Україна» згідно податкових накладних від 20.06.2012 року №10/2 на загальну суму 265708,62 грн., в тому числі ПДВ - 444284.77 грн. та від 21.06.2012 року №11/2 на загальну суму 189497.37 грн., в тому числі ПДВ-31582.90 грн..

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені ТОВ "Прогрес" до складу податкових зобов'язань спеціальної (скороченої) декларації з ПДВ за червень 2012 року.

Таким чином, реалізований товариством соняшник, на думку перевіряючих, в кількості 61,540 тонн є продукцією невласного виробництва (стор. 7 Акту).

Аналогічне порушення, на думку перевіряючих, вчинено ТОВ "Прогрес" і в травні 2013 року (стор. 7-8 Акту), що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 68000,00 грн.

Судом встановлено, що за період з 01.09.2011 року по 21.06.2012 року на зберігання до ТОВ "Прогрес" надійшло 2 188 200 кг власної продукції, зокрема, соняшнику. Залишок станом на 01.01.2011 року складав 8 770 кг (власна продукція) соняшнику врожаю 2010 року. Всього 2 196 970кг. За період з 01.04.2011 року по 31.06.2012 року підприємством реалізовано 2 258 510 кг соняшнику.

Відповідно до акту зачистки від 21.06.2012 року ТОВ "Прогрес" виявлено надлишок в загальній вазі 61 540 кг соняшнику, який пояснюється збільшенням вологості (+1,3% 28 585 кг) та сміттєвої домішки ( +1,5 % 32 955 кг) (а.с.99).

Згідно з вказаним актом, надлишок насіння пояснюється збільшенням вологості та смітної домішки соняшнику. Збільшення вологості в зв'язку з його періодичним перекиданням, та як наслідок, лущенням, змішанням з пилом, яке виникає при перекиданні.

Крім того, за період з 01.09.2012 року по 27 травня 2013 року на зберігання до ТОВ "Прогрес" надійшло 1 994 800 кг власної продукції, зокрема соняшнику. За період з 01.09.2012 по 27.05.2013 року підприємством реалізовано 1 198 730 кг соняшнику. Відповідно до акту зачистки від 27.05.2013 року підприємством було виявлено надлишок в загальній вазі 4100 кг соняшнику, який пояснюється збільшенням вологості (0,34 %,4100 кг). Згідно з вказаним актом, збільшення вологості пояснюється зберіганням насіння соняшнику на бетонній підлозі (а.с.100).

Відповідно до п.1.1, 1.2,1.9, 1.18, 1.19 розділу 8 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008 року, зачистка партій зерна і продукції проводиться комісією в складі керівника підприємства, начальника ВТЛ і головного бухгалтера за участю матеріально відповідальної особи і оформляється актом зачистки (форма №30 чи форма №30а) у п'ятиденний строк після закінчення переважування чи повної видачі зерна і продукції. У тих випадках, коли при повному використанні партій зерна чи при перевірці їх наявності шляхом переважування не встановлено лишків і нестач та не немає зволоження смітної домішки, а також коли підвищення вологості чи смітної домішки за пояснення комісії не призведе до збільшення маси, акти за формою №30 не складаються, партія зачищається безрезультатно.

Судом встановлено, що акт зачистки №1/2012 від 21.06.2012 року та акт зачистки №1/2013 від 27.05.2013 року затверджені директором ТОВ "Прогрес" (а.с.99-100).

Отже, позивач мав право реалізувати виявлені лишки соняшнику врожаю 2010 - 2011 року в кількості 61540 кг та соняшнику врожаю 2012 року в кількості 4100 кг.

18.06.2012 року між ТОВ "АМД Україна" (покупець за договором) та ТОВ "Прогрес" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №60/К/ВО на поставку насіння соняшнику (а.с.166-167).

Залишки соняшнику врожаю 2010 -2011 року в кількості 61540 кг реалізовані на ТОВ "АМД Україна", згідно податкової накладної від 20.06.2012 року №10/2 на загальну суму 265708,62 грн., в тому числі ПДВ - 44284,77 грн. (соняшник в кількості 57,760 тн) (а.с.160) та податкової накладної №22/2 від 21.06.2012 року на загальну суму 189497,37 грн., в тому числі ПДВ 31528,90 грн. (соняшник в кількості 41,100 тн), згідно з умовами укладеного договору (а.с.161).

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені ТОВ "Прогрес" до складу податкових зобов'язань спеціальної (скороченої) декларації з ПДВ за червень 2012 року.

Залишки соняшнику врожаю 2012 року, ТОВ "Прогрес" реалізовано на ПП "ПАФ "Мюннт" згідно податкової накладної №3/2 від 22.05.2013 року на загальну суму 616743,18 грн., в тому числі ПДІ 102790,53 грн. (соняшник "Делфі" в кількості 4000 кг на суму 340000,00 кг та кукурудзи КВС -381 в кількості 5799 кг), згідно договору купівлі-продажу від 22.05.2013 (а.с.162) та на ТОВ "АФ "Долинка" згідно податкової накладної №6/2 від 27.05.2013 року на загальну суму 56100,00 грн., в тому числі ПДВ 9350,00 грн. (соняшник "Делфі" в кількості 550,00 кг),згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2013 (а.с.163).

Суми податку по вказаним податковим накладним включені позивачем до складу податкових зобов'язань спеціальної (скороченої) декларації з ПДВ за травень 2013 року.

В даному випадку, реалізований підприємством соняшник був продукцією власного виробництва.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до приписів податкового кодексу України, платник має право на отримання податкової пільги сільськогосподарського виробника, в разі, якщо обсяг реалізованої продукції сільськогосподарського виробництва становить не менше 75% від усього реалізованого обсягу продукції підприємства за рік.

Акт перевірки не містить даних щодо встановлення відповідачем обсягу загально річної реалізації сільськогосподарської продукції позивачем, та не встановлено відсотковий показник відповідної реалізацію, відтак, висновки щодо використання позивачем податкової пільги в супереч її надання не є обґрунтованими.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що позивачем занижено податкове зобов'язання за грудень 2012 року в сумі 157510,58 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою податкових накладних та реєстрів отриманих податкових накладних встановлено віднесення ТОВ "Прогрес" до складу податкового кредиту скорочених декларацій з ПДВ відповідних звітних періодів суми податку на додану вартість по податкових накладних: №273 від 14.10.2011 року на загальну суму 772608,00 грн., в тому числі ПДВ 128768,00 грн., виписану ПП "Агро Усніх Плюс» на аміачну селітру в кількості 256 тонн та №38 від 23.02.2012 року на загальну суму 172455,48 грн., в тому числі ПДВ 28742,58 грн., виписану ТОВ "Укрнафтоком" на дизельне пальне в кількості 18786л.

Отримані товариством матеріальні цінності, відповідно до рахунку 27 та актів списання мінеральних добрив та ПММ, використані для підживлення посівів озимого ріпаку, озимої пшениці та озимого ячменю урожаю 2012 року.

Згідно даних форми статистичної звітності №29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" за 2012 рік встановлено списання 651 га посівів озимих культур (161 га ріпак, 349 га пшениця, 141 га ячмінь) внаслідок їх загибелі (а.с.179-182).

З матеріалів справи судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю продуктивної вологи в період оптимальних строків посіву спостерігається загибель озимого ячменю на площі 141,00 га, загибель озимої пшениці на площі 255,00 га, озимого ріпаку на площі 161,00 га, що підтверджується актом від 26.04.2012 року (а.с.171).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що факт загибелі озимої пшениці на площі 255,00 га, озимого ріпаку на площі 161,00 га, що підтверджується актом від 26.04.2012 року не може позбавляти позивача права на формування податкового кредиту за рахунок податку на додану вартість, оскільки закупівля селітри відбувалась в рамках господарської діяльності позивача, реальність господарської операції відповідачем під сумнів не ставиться, в свою чергу наявність або відсутність урожаю не є подією з якою податкове законодавство пов'язує у платника право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відтак, факт загибелі урожаю, не має значення для цілей оподаткування в розуміння приписів ст. 198 ПК України.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000311700 від 26.01.2015 року та №0001771700 від 22.04.2015 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з п.п 3.5.4.2.2 п. 3.5.4 акту перевірки, то за результатами перевірки правомірності надання платникам податку податкової соціальної пільги встановлено відсутність у ТОВ "Прогрес" заяв найманих працівників про застосування соціальної пільги в періоді з 01.102.2011 р. по 30.09.2014р., що є порушенням пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПК України та стало підставою для донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7244,15 грн.

Підпунктом 169.2.2. ст.169 ПК України передбачено, що платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

Підпунктом "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Представник позивача зазначив, що вказане порушення є необґрунтованими, оскільки перевіряючі не звертались до посадових осіб підприємства з проханням надати на перевірку заяви працівників про застосування податкової соціальної пільги, копії яких надані до матеріалів справи.

Факт відсутності вказаних заяв у позивача під час проведення перевірки підтверджується актом перевірки. При цьому, після перевірки позивачем копії вказаних заяв додані до заперечення до акту перевірки (а.с.13-19) та долучено до матеріалів справи (а.с.109-132).

Згідно вимог п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Однак, будь-яких актів щодо ненадання позивачем заяв найманих працівників про застосування соціальної пільги перевіряючими не складались.

Наявність заяв не була врахована під час розгляду заперечень позивача на акту перевірки, відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо достатності підстав для скасування податкових повідомлень - рішень №0000311700 від 26.01.2015 року та №0001771700 від 22.04.2015 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі №811/1589/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко