Постанова № 53437313, 20.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2015 року № 826/6917/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» до Київської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» (надалі-позивач/ТОВ «Альфа-Пласт») з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (надалі-відповідач/Митниця), в якому просить суд:

1. Прийняти адміністративний позов до провадження;

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС, яка полягає у не скасуванні рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. та не поверненні фінансових гарантій, наданих ТОВ «Альфа-Пласт» під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією №100250001/2014/025277;

3. Зобов’язати Київську міську митницю ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. та повернути ТОВ «Альфа-Пласт» (місцезнаходження: вул. М. Донця, буд.17/46, оф.1, м. Київ, 03126, ідентифікаційний код: 38138158) фінансові гарантії надані під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією №100250001/2014/025277.

4. Стягнути з відповідача на користь ТОВ «Альфа-Пласт» (вул. М. Донця, буд.17/46, оф.1, м. Київ, 03126, ідентифікаційний код: 38138158) суму сплаченого судового збору у розмірі 73 грн.08 коп.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/6917/15 від 13.05.2015 р. відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити їх з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про те, що рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. є протиправним та таким, що суперечить митному законодавству України, оскільки відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод обчислення митної вартості, що призвело до необґрунтованого збільшення вартості товарів, а отже підлягає скасуванню.

В судове засідання представник відповідача, не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суд не повідомляв.

Зважаючи на відсутність в судовому засіданні представника відповідача, приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2012 р. між ТОВ «Альфа-Пласт» та Компанією TORAY INTERNATION EUROPE GMBH (Німечинна) було укладено контракт №11/07/12 (надалі – Контракт №11/07/12), відповідно до умов якого, Продавець продає, а Покупець купує товар в асортименту та кількості вказаному в інвойсах, що відповідає технічним умовам Покупця (п.1.1 Контракту №11/07/12).

Відповідно до п.3.1 Контракту №11/07/12 асортимент та загальна кількість товару визначається сторонами в інвойсах.

Враховуючи вищевикладене, з метою погодження асортименту, кількості та вартості товару, що підлягає поставці, Компанією TORAY INTERNATION EUROPE GMBH було оформлено комерційні інвойси від 21.11.2014 р. №3000018914 та №3000018915, відповідно до яких Продавець зобов’язався передати позивачу поліацеталь марки (Kocetal 300), (Kocetal GF706), (Kocetal 700 BK) у загальній кількості 8 375 кг. загальною вартістю 12 450 євро. Товар поставлявся на умовах FCA (Гамбург).

Так, при розмитненні товару ТОВ «Альфа-Пласт» було подано до Київської митниці ДФС митну декларацію №100250000/2014/025234 від 03.12.2014 р.

При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей додатково було надано, зокрема: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами за №100/2012/0004018 від 14.10.2013 р., міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 27.11.2014 р., платіжний документ, що підтверджує вартість товару №179 від 17.11.2014 р. та №180 від 19.11.2014 р.; довідку про транспортні витрати №01/12 від 03.12.2014 р.; рахунки-фактури від 21.11.2014 р. №3000018914 та №8000018915; пакувальний лист I/1116/9076181 від 21.11.2014 р.; доповнення до контракту №1 від 04.03.2013 р.; Контракт №11/07/12; договір про надання послуг митного брокера №10/08 від 10.08.2012 р., договір про перевезення №08/11/14К від 26.11.2014 р., інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 27.11.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 27.11.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 27.11.2014 р.; резервну позицію №915 від 26.07.2001 р.; лист відправника від 13.06.2014 р. та лист безпеки від 05.01.2011 р.

Однак, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача, подані документи містять неповні дані.

Як наслідок відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації №100250000/2014/025234, проведено процедуру консультацій та витребувано додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Після проведення процедури консультацій відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2014/00499 04.12.2014 р., а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. за шостим резервним методом.

Згідно із вказаним рішенням митна вартість була скоригована у бік її збільшення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості 100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. відповідачем було запропоновано позивачу, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати додаткові документи, зокрема: транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати та транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; прас-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Не погоджуючись із скоригованою відповідачем митною вартістю, позивачем було подано нову вантажну митну декларацію №100250001/2014/025277 та випущено товари у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч.7 ст.55 МК України.

Крім того, на виконання вимог відповідача щодо надання додаткових документів, позивачем було подано до Київської міської митниці ДФС заяву від 20.02.2015 р. до якої було додано перелік документів на підтвердження заявленої ТОВ «Альфа-Пласт» митної вартості товарів, однак жодної відповіді за результатами розгляду зазначеної заяви від відповідача на адресу позивача не надходило.

Вважаючи рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів 100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. протиправним та необґрунтованим, ТОВ «Альфа-Пласт» звернулося до адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.2 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Поряд із цим, у ст.52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.ст.345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-ч.4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

При цьому, в ст.318 МК України зафіксовано, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В той же час, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. виходячи з наступного.

Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив, з того що позивачем не подані у повному обсязі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Однак, суд критично ставиться до позиції відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Як вбачається з матеріалів справи, скориставшись правом наданим ч.8 ст.55 МК України, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів, 20.02.2015 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача заяву про надання додаткових документів, до якої були додані додаткові документи, зокрема: копію контракту №11/07/12 від 11.07.2012 р.; копію додатку №1 від 04.03.2013 р. до контракту №11/07/12 від 11.07.2012 р.; копії інвойсів від 21.11.2014 р. №3000018914 та №3000018915; копію платіжних доручень в іноземній валюті №179 від 17.11.2014 р. та №180 від 19.11.2014 р.; копію виписки банку від 19.02.2014 р. за період 17.11.2014 р. по 19.11.2014 р., яка свідчить про переказ 12450 євро за контрактом №11/07/12 від 11.07.2012 р.; копію ВМД №1002500001/2014/025277 з відміткою банку, про оплату товару, ввезеного за цією декларацією; копію довідки від 18.02.2015 р., виданої TORAY INTERNATION EUROPE GMBH, якою постачальник підтвердив отримання від ТОВ «Альфа-Пласт» оплати у розмірі 12 450 євро за інвойсами від 21.11.2014 р.; копію ВМД №100250001/2014/025234, за якою було відмовлено у митному оформленні товару; копію рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р.; копію митної декларації країни експортера № МRN14DЕ460508129549ЕЗ від 21.11.2014р; копію договору №08/11/14К від 26.11.2014 р. про надання транспортно-експедиційних послуг; копію додаткової угоди від 26.11.2014 р. про внесення змін до Договору №08/11/14К; копію акту №115 від 04.12.2014 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором №08/11/14К; копію рахунку-фактури №115 від 04.12.2014 р.; копії платіжних доручень №881 від 08.12.2014 р., №888 від 09.12.2014 р., №910 від 16.12.2014 р., №919 від 17.12.2014 р., №931 від 23.12.2014 р.; копію довідки про транспортно-експедиційні витрати №01/12 від 03.12,2014 р.; копію розширеної довідки про транспортно-експедиційні витрати №07Р/02 від 18.02.2015 р.; копію договору №08/11/14П від 26.11.2014 р., укладеного між ТОВ «АТЕ Груп» та ТОВ «Весотра Львов», що здійснювало безпосереднє перевезення товару; копії паспортів безпеки матеріалу КОСЕТАL - POLYOXYMETHYLENE від 05.01.2011 р. та від 28.11.2008 р.; копію довідки від 18.02.2015 р., виданої TORAY INTERNATION EUROPE GMBH з підтвердженням, що інвойси від 21.11.2014 р., виписані саме за контрактом №11/07/12 від 11.07.2012 р.

Водночас, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що підтверджується сторонами на наявним в матеріалах справи доказами, заяву позивача про надання додаткових документів до якої були додані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, Київською міською митницею ДФС було отримано 23.02.2015 р.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, позивачем було виконані вимоги відповідача та надано документи на виконання вимог Київської міської митниці ДФС.

В той же час, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо порушення позивачем строків, визначених ч.8 ст.55 МК України для подання додаткових документів, оскільки як вбачається зі змісту вищезазначеної норми МК України, в останній чітко вказано, що декларант має право протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Як встановлено вище, 04.12.2014 р. Київської митницею ДФС було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000287/2 за митною декларацією №100250001/2014/025234, яким визначено митну вартість імпортованих товарів за резервним методом, після чого позивачем було подано митному органу нову митну декларацію №100250001/2014/025277 від 05.12.2014 р. за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг шляхом сплати суми митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що останнім днем 80-денного строку для подачі додаткових документів, відповідно до ч.8 ст.55 МК України, є 22.02.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується сторонами, заяву про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом разом з додатковими документами ТОВ «Альфа-Пласт» було направлено на адресу відповідача 20.02.2015 р., тобто в рамках 80-денного строку.

Вказана вище заява отримана відповідачем 23.02.2015 р., що підтверджується відбитком поштового штампу про отримання. Разом з тим, відповідно до роздруківки з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» «відправлення за №0101905613597 вручене адресату (одержувачу) особисто 23.02.2015 р. об’єктом поштового зв’язку Київ 124 із індексом 03124».

Відповідно до ч.1 ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

В той же час, положеннями ч.2 ст.255 ЦК України визначено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Відповідно до ч.9 та ч.10 ст.55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у ч.9 цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Таким чином, у випадку подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, орган доходів і зборів зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати їх подання винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості або надати обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Якщо протягом вказаного строку рішення не буде прийнято, то вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, Київською міською митницею ДФС у строки визначені ч.9 ст.55 МК України заяву позивача розглянуто не було. Відтак, в силу приписів ч.10 ст.55 Митного кодексу України, митний орган повинен був скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості та повернути надану позивачем фінансову гарантію.

Водночас, відповідно до заперечень відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки 02.03.2015 р. було прийнято рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.12.2014 р. №100250001/2014/000287/2» від 02.03.2015 р., а тому порушення з боку відповідача відсутні.

Відповідно до п.7.2 та п.7.4 наказу Міністерства доходів і зборів України №868 від 25.12.2013 р. «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів», орган доходів і зборів зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Рішення надсилається на адресу, зазначену платником податків у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу доходів і зборів (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до позиції відповідача, оскільки доказів, які б свідчили про відправлення та отримання позивачем вказаного рішення до суду митним органом не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем норм чинного законодавства, що полягає у неприйнятті у визначений законом строк рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р., що суд вважає протиправною бездіяльністю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р., як наслідок таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» до Київської міської - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС, яка полягає у не скасуванні рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. та не поверненні фінансових гарантій, наданих ТОВ «Альфа-Пласт» під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією №100250001/2014/025277.

3. Зобов’язати Київську міську митницю ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2014/000287/2 від 04.12.2014 р. та повернути ТОВ «Альфа-Пласт» (місцезнаходження: вул. М. Донця, буд.17/46, оф.1, м. Київ, 03126, ідентифікаційний код: 38138158) фінансові гарантії надані під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією №100250001/2014/025277.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженої відповідальності «Альфа-Пласт» понесені судові витрати в розмірі 560 (п’ятсот шістдесят) грн. 28 коп. із видатків Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Качур І.А.