Ухвала суду № 53437288, 12.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"12" листопада 2015 р. справа № 804/7741/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.. Я.Ю. Осади" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року по справі № 804/7741/15 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.. Я.Ю. Осади" про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по фінансуванню різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до ЗУ "Про наукову і науково- технічну діяльність" і сумою пенсії , обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 68574,48 грн. (шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 48 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що Державному підприємству "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" надсилались повідомлення про витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2014 рік, на загальну суму 68574,48 грн., проте, станом на час розгляду справи відповідачем зазначена заборгованість самостійно не погашена.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року позов було задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга в якій просить оскаржувану постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що пенсії наукових працівників не можуть бути розділені на пенсію, призначену (науковим-педагогічним) працівникам згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та пенсію, обчислену відповідно до" інших законодавчих актів", оскільки такий поділ пенсій не передбачений чинним законодавством України. Також законодавством України не передбачено і поняття "різниця між сумою пенсій".

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справі на підприємстві відповідача працювали громадяни, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Відповідно доказів що містять матеріали справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державному підприємству Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади надсилались повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2014 рік, згідно з якими відповідач повинен перерахувати кошти на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актівза 2014 рік на загальну суму 68574,48 грн.

Однак, відповідачем не було здійснено відповідних виплат у встановлений законом термін.

Правомірність стягнення заборгованості в розмірі 68574 грн.48коп. є предметом спору переданого на вирішення суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 68574 грн. 48коп., ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення " особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Відповідно до п.13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про наукову та наукову-технічну діяльність" та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел визначених Законом України "Про наукову та наукову-технічну діяльність".

Приписами частини дев'ятої статті 24 Закону України "Про наукову та наукову-технічну діяльність" встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372 був затверджений Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і наукову-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Приписами п.3 Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Враховуючи зазначене, державні небюджетні підприємства зобов'язані сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної колишньому працівнику Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник у розмірі 50 відсотків різниці пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача, відображеним у повідомленні про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, були призначені пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"(а.с.8-24).

Відповідно до п. 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

В свою чергу, управлінням Пенсійного фонду мають надсилатися повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та наукову технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Приписами п.8 Порядку передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, факт надіслання та отримання повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії за 2014 рік, отже, пенсійним органом були дотримані приписи чинного законодавства, які регулюють порядок формування та надіслання повідомлень суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії.

Однак, суми виплат за зазначеними розрахунками відповідачем у добровільному порядку сплачені не були, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 68574 грн.48 коп.

Отже, виходячи з того, що відповідачем не були належним чином виконанні обов'язки по відшкодуванню різниці пенсій, а пенсійним органом було належно його повідомлено про наявність його грошових обов'язків, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим стягнення заборгованості у розмірі 68574 грн.48 коп.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.. Я.Ю. Осади"- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року по справі № 804/7741/15 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.. Я.Ю. Осади" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник