Постанова № 53437252, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 808/2081/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Світлотехніка»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі №808/2081/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Світлотехніка» до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

в с т а н о в и в :

14 квітня 2015 року публічне акціонерне товариство «Світлотехінка» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000902200 у сумі 43187.47 грн., яке винесено ДПІ в Заводському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що висновки податкової інспекції щодо порушення товариством розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям згідно контракту №2012NTIE-1 від 24.07.2012 не відповідають вимогам Закону. Крім того, позивач зазначає, що строк для здійснення розрахунків в іноземній валюті при виконанні резидентами імпортного товару та, відповідно стягнення пені за порушення фінансової дисципліни при цих розрахунках має обчислюватися з урахуванням моменту його виконання. Відтак, на думку позивача нарахування товариству грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 43187,47 грн. є незаконним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Світлотехніка» - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного суду.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інтстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 08 вересня 2014 року по 23 вересня 2014 року посадовими особами ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Світлотехніка» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з нерезидентами Компанія «Ningbo Textiles Imp & Exp. Corp», Китай, за період з 24 липня 2012 року по 08 вересня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №826/08-25-22-022/02970085 від 30.09.2014 року.

Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства встановлено порушення ПАТ «Світлотехніка»:

- вимог ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме прострочені терміни розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям здійснено з перевищенням законодавчо встановленого 180-денного терміну та 90-денного терміну, затвердженого постановами Правління НБУ від 16.11.2012 №475, від 14.05.2013 №163 з нерезидентом по контракту Компанія «Ningbo Textiles Imp & Exp. Corp», Китай, договор №2012NTIE від 24.07.2012 у періоді з 28.01.2013 по 15.05.2014 (108 днів), з 28.02.2013 по 15.05.2014 (77 днів);

-статті 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

-пункту 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»;

-пунктів 2,3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», а саме в Деклараціях станом на 01.04.2013 та станом на 01.07.2013 вказана недостовірна інформація.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.10.2014 року №0000902200, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення валютного законодавства у розмірі 43187.47 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 17.10.2014 року №0000902200 є предметом спору переданого на вирішення суду першої інстанції.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено визначені законом граничні терміни здійснення розрахунків за поставлений товар з моменту вчинення передплати до моменту фактичного перетину товару через кордон України, з яким суд пов'язує факт закінчення всіх митних процедур по поставленому товару.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Із змісту акту перевірки встановлено, що між ПАТ «Світлотехніка» (Покупець) та компанією «Ningbo Textiles Imp & Exp. Corp» (Продавець) укладено імпортний договір №2012NTIE від 24.07.2012 за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар (світильники) на загальну суму 21647,28 грн. Умови постачання товару - FOB Ningbo, згідно Міжнародних правил інтерпретації торгових положень (Інкотермс 2010). За умовами розділу 3 договору, сплата здійснюється на рахунок Продавця в наступному порядку: 20% суми договору після підписання продавцем та покупцем договору, 80% суми - після отримання покупцем повідомлення продавця про готовність товару до відправлення.

На виконання умов імпортного договору позивач здійснив оплату на користь компанії- продавця «Ningbo Textiles Imp & Exp. Corp», Китай, з валютного рахунку №26002300620866 в Філії Запорізьке обласне управлення "АТ "Ощадбанк", що відповідає реквізитам, вказаним у договорі, згідно платіжних доручень:

№1 від 31.07.2012р. на суму 4329,46 доларів США, що становить 34605,37 грн., граничний термін надходження валютних цінностей на територію України - 27.01.2013р.,

№4 від 29.11.2012р. на суму 17317,82 доларів США, що становить 138421,34 грн., граничний термін надходження валютних цінностей на територію України 27.02.2013р.

Всього сплачено, за товар на користь компанії-продавця 21647,28 доларів США, що становить 173026,71 грн.

Товар від компанії-продавця отримано згідно митної декларації типу ІМ 40 ДЕ (додаткова декларація до попередньої митної декларації) №112030000/2013/001536 на суму 21647,28 доларів США, що становить 173026,71 грн., на якій Запорізькою митницею 18.01.2013 проставлено відмітку «Під митним контролем», але митне оформлення не було завершено - особиста номерна печатка посадової особи митного органу в декларації відсутня.

Запорізька митниця 18.01.2013 при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості виявила розбіжності в поданих до митного оформлення документах, про що повідомила ПАТ "Світлотехніка" щодо розбіжностей.

Митницею 22.01.2013 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2013/000062/2.

Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2013/60062 від 22.01.2013 вручено Запорізькою митницею позивачу 22.01.2013.

В подальшому, між позивачем та Запорізькою митницею укладено договір зберігання №5 від 11.02.2013, відповідно до якого Запорізька митниця зобов'язується зберігати (за адресою: 69008, м. Запоріжжя, Заводський р-н, вул. Південне шосе - 74Б) вантаж, що перебуває під митним контролем, який передається позивачем на зберігання актом приймання-передачі.

Запорізька митниця листом від 20.05.2013 №07-04-13-24/3741 повідомила ПАТ "Світлотехніка", що відповідно до статті 240 Митного кодексу України 15.05.2013 закінчився строк зберігання товарів, які 15.02.2013 розміщенні на складі митниці за квитанцією МД-1 №588566. Також, митницею попереджено, що відповідно до статті 242 МК України - отримання товарів можливе лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат митного органу на їх зберігання та сплати відповідних платежів, в іншому випадку на підставі статті 243 МК України, митниця набуває права розпорядження такими товарами.

В подальшому, 29 серпня 2013року товар на суму 112502,00 грн. передано на реалізацію ТОВ «Фірма «Онікс».

Отже, на думку відповідача, а також з огляду на висновки суду першої інстанції, позивачем порушено граничні терміни поставки товару з моменту здійснення передплати за поставлений товар, чим порушено приписи валютного законодавства. Датою поставки, фактичного перетину кордону України товару, відповідач, з чим погоджується суд першої інстанції, вважає дату закінчення процедур митного оформлення товару.

Вирішуючи спір між сторонами суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону №185-94ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

При цьому, порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями-визначено Інструкцією затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136

Так, відповідно до пункту 1.1 Інструкції, здійсненням поставки є оформленім МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:

отримання- інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції-використовується МД;

пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;

пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення законодавчо встановленого строку, розрахунків. У цьому випадку банк інформує податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів згідно з розділом 5 (пункт 5.9) Інструкції.

Отже, для вірного вирішення даної справи по суті позовних вимог визначальним є визначення дати поставки товару, та факту, з яким слід пов'язувати таку подію.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.04.91 №959-ХІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) - є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 МК України ( в редакції від 01.01.2013 року ) межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

У відповідності до ч. 4 ст. 4 МК України ( в редакції від 01.01.2013 року) ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Тобто, поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При цьому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту завершення оформлення ВМД.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що по вказаному контракту в повному обсязі товар перетнув межі України до закінчення визначених законом граничних строків, про що свідчать МД типу ІМ 40 ДЕ (МД №112030000/2013/001536 від 18.01.2013 р.) з відміткою «під митним контролем» Запорізької митниці від 18.01.2013 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що строки встановлені ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та постановами правління НБУ ПАТ «Світлотехніка» порушено не було, а тому підстави для застосування до позивача штрафних санкцій - відсутні.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про достатність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 17.10.2014 року №0000902200.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму документально підтверджених судових витрат у розмірі 1096.20 грн. (182.70+913.50).

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Світлотехніка» - залишено без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі №808/2081/15 - скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000902200 у сумі 43187.47 грн., яке винесено Державною податковою інспекцією в Заводському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Світлотехніка» суму сплаченого судового збору у розмірі 1096 (одна тисяча дев'яносто шість) грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна