Постанова № 53437042, 01.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2015 року № 826/14150/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту також - позивач) з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (надалі також - відповідач), в якому просив скасувати постанову від 23.06.2015 ВП №47284173 про накладення штрафу.

У судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зважаючи на протиправність постанови про накладення штрафу.

Відповідач явки належного представника до суду не забезпечив, письмових заперечень щодо заявленого позову не надав, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Фактичні обставини справи свідчать, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Тернопілля» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити дії, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у складі від 05.03.2015р. по справі № 826/16001/14 апеляційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Тернопілля" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року скасовано та прийнято нове рішення. Адміністративний позов Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Тернопілля» задоволено частково. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Тернопілля» пенсійні активи у розмірі 19 000 грн. 00 коп. (дев'ятнадцять тисяч), розміщених у ПАТ «Банк Форум» згідно генерального договору банківського вкладу (депозитного) рахунку №212 від 28 березня 2013 року та договору банківського вкладу (депозиту) «Строковий» №212/1 від 28 березня 2013 року.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 826/16001/14, Київським апеляційним адміністративним судом 02.04.2015р. виданий виконавчий лист, на підставі якого Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві 21.04.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 47284173.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №47284173 від 21.04.2015 зобов'язано боржника, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, добровільно виконати рішення суду від 05.03.2015 в семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Щодо виконання виконавчого листа по справі №826/16001/14, позивач зазначав, що оскільки у Фонду гарантування відсутні пенсійні активи НТ «ВНПФ «Резерв Тернопілля», то Фонд гарантування не має законної можливості та правового механізму для повернення вказаних вище пенсійних активів НТ «ВНПФ «Резерв Тернопілля» за рахунок своїх коштів. Разом з тим, згідно пояснень позивача, Фондом гарантування було прийняте розпорядження від 06.05.2015 № 3-р, яким Уповноважену особу Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. було зобов'язано повернути НТ «Банк Форум», про що Фонд гарантування інформував відповідача листом від 06.05.2015 № 09- 14065/15.

За таких обставин, позивач вважає, що рішення по справі №826/16001/14, є таким, що фактично виконано, з огляду про що постанова від 23.06.2015 ВП № 47284173 про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Вирішуючи спір суд виходив з такого.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону).

Частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно частини другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вже було зазначено вище, боржник за виконавчим листом по справі №826/16001/14, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вказував на неможливість виконати постанову суду у даній справі, у спосіб, що визначений судом, відтак позивач на підставі розпорядження від 06.05.2015 № 3-р зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. повернути НТ «Банк Форум» пенсійні активи НТ «ВНПФ «Резерв Тернопілля»

Однак, слід звернути увагу, що наведеним обставинам дана оцінка у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 826/16001/14, на виконання якої саме і виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження ВП № 47284173.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 826/16001/14, на виконання якого виданий виконавчий лист від 02.04.2015р., набрало законної сили, а відтак має бути виконане, як того вимагають положення вищенаведених норм законодавства.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, приймаючи до уваги принцип обов'язковості судових рішень, що набрали законної сили, суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність повноважень щодо здійснення повернення пенсійних активів, не може сприйматись як правова підстава невиконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 826/16001/14, яка набрала законної сили.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Оскільки рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 826/16001/14, у спосіб, встановлений цим рішенням, боржником не виконано, державний виконавець правомірно наклав штраф у розмірі 680,00 грн., згідно з положеннями статті 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур