Постанова № 53436596, 04.11.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2992/15-а10 год. 22 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Козлової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( далі, позивач) звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі, відповідач) від 27.04.2015 №0001171703 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1020 грн., від 27.04.2015 №0001161703 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17442,00 грн., а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску № Ф 0001181703 на суму 2867,63 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що штраф за несвоєчасне подання декларації є завищеним, оскільки відсутні докази вчинення аналогічного правопорушення протягом року, штраф за порушення за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 Податкового кодексу України, без отримання відповідних торгових патентів застосований неправомірно, оскільки позивач сплачував плату за торговий патент щомісячно, використовуючи тільки одне місце торгівлі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи, тим, що під час перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності нарахування та сплати податків та зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 було виявлено заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2014 рік, здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту на оптовому складі за адресою АДРЕСА_1, з 01.04.2013 по 31.12.2014 та несвоєчасне подання декларації з ПДВ за серпень 2014 року. За результатами даної перевірки до позивача були застосовані штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Дніпровської міської ради фізичною особою-підприємцем 10.10.2005, згідно витягу з ЄДР займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, роздрібною торгівлею з лотків і на ринках харчовими продуктами,напоями та тютюновими виробами, роздрібною торгівлею з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям. Торгівлю алкогольними напоями здійснює на підставі ліцензії № 643752 виданої 09.07.2015 строком до 09.07.2016 у магазині за адресою : АДРЕСА_1. У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_3 здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску.

03 квітня 2015 ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області проведено перевірку щодо своєчасності, нарахування та сплати податків та зборів ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт перевірки від 03.04.2015 №114/21-03-17- 13/НОМЕР_2 (далі - акт).

Перевіркою встановлені порушення:

- п.2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", занижено суму єдиного внеску в 2014 р. на 2867,63 грн.

- ст.267 Податкового кодексу України , здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту на оптовому складі за адресою АДРЕСА_1, з 01.04.2013 по 31.12.2014.

- п. 49.18.1. п. 49.18. статті 49 Податкового кодексу України, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 несвоєчасно подано декларацію з ПДВ до ДПІ у м. Херсоні за серпень 2014 року.

На підставі акту перевірки від 03.04.2015 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.04.2015:

- №0001171703 про застосування штрафу по податку на додану вартість у сумі 1020 грн.,

- №0001161703 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17442 грн. за здійснення торгівельної діяльності без патенту,

- рішення № 00011911703 про застосування штрафу в сумі 286 грн. 46 коп. за заниження єдиного внеску, а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску № Ф 0001181703 на суму 2867,63 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Представник позивача у судовому засіданні визнав факт заниження розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у 2014р., та не заперечував щодо донарахованої суми єдиного внеску 2867,63 грн., в позовній заяві відсутні будь-які заперечення проти обґрунтованості донарахування єдиного внеску та застосування штрафу, тому підстав для визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Херсоні від 27.04.15 № 00011911703 про застосування штрафу в сумі 286 грн. 46 коп. та вимоги № Ф 0001181703 на суму 2867,63 грн. немає.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 27.04.2015 №0001171703 про застосування 1020 грн. штрафу, то позивач не заперечує самого факту несвоєчасного подання декларації, але вважає завищеним розмір штрафу, оскільки відсутня повторність порушення. Матеріалами перевірки встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, а саме 24.09.2014 (граничний термін подання - 22.09.2014). У попередніх податкових періодах до позивача застосовувалась штрафна санкція податковим повідомленням-рішенням від 30.07.14 № 0001442100 в розмірі 170 грн. за порушення порядку подання розрахунку по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідно до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердж. Постановою КМ України від 15.07.2005 № 587. Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пункт 46.1 статті 46 Кодексу). Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Кодексу). Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Згідно статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація, подається за базовий звітний, (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків),- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне додання.

Судом встановлено, що у попередніх податкових періодах до ФОП ОСОБА_3 на підставі акту перевірки від 30.07.14 № 000094/21-03-21/НОМЕР_2 та податкового повідомлення - рішення від 30.07.14 № 0001442100 застосовувалась штрафна санкція за несвоєчасне подання звітності по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства податку на додану вартість у розмірі 170 грн. Як зазначив представник ДПІ, застосований штраф в сумі 170 грн. сплачений позивачем. Зі змісту п. 120.1 ст. 120 ПКУ вбачається, що повторним порушенням, за яке передбачений штраф у розмірі 1020 грн, буде порушення термінів представлення декларації незалежно від виду податку, за яке до платника податків протягом року вже був застосований штраф за порушення термінів представлення декларації і в період до одного року винесено податкове повідомлення-рішення. Оскільки в ст. 120 НКУ немає вказівок про те, що підвищений штраф застосовується при порушенні термінів представлення декларації по одному і тому ж виду податку, до платника податку, оштрафованого в липні 2014 року за несвоєчасне представлення розрахунку по збору на розвиток виноградарства може бути застосований штраф у розмірі 1020 грн. за несвоєчасне представлення декларації по податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Перевіркою правильності придбань та використання торгових патентів встановлено здійснення позивачем підприємницької діяльності без придбання торгового патенту у період з 01.04.2013 по 31.12.2014 на оптовому складі за адресою АДРЕСА_1. Таким чином, податкова інспекція вважає, що позивачем порушено вимоги ст. 267 ПКУ, за що податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2015 №0001161703 застосовані штрафні санкції у розмірі 17442 грн.

ФОП ОСОБА_3 має торгові патенти на право здійснення торговельної діяльності за адресою АДРЕСА_2, ТПБ НОМЕР_3 з терміном дії 01.04.2011 по 31.03.2016 та ТПБ НОМЕР_4 з терміном дії 08.02.2012 по 31.01.2017. Позивачем з 01.04.2013 змінено адрес господарської одиниці з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1, але не здійснено перереєстрацію торгового патенту на адресу АДРЕСА_1. Тому позивач без придбання торгового патенту здійснював торгівельну діяльність на оптовому складі за адресою АДРЕСА_1.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 у період з 01.01.2012 по 31.03.2013 було АДРЕСА_2, У зв'язку з розірванням договору оренди нежилого приміщення від 01.09.2008р. з ТОВ "Управління покрівельних робіт" (додаткова угода від 31.03.2013), позивач з 01.04.2013 по 31.12.2014 здійснював торговельну діяльність за адресою АДРЕСА_1, в орендованому приміщенні, на підставі договору оренди від 01.04.2013 укладеного з ФОП ОСОБА_4 Одночасно позивач продовжував сплачувати щомісячно кошти за торговий патент № НОМЕР_4 (за адресою АДРЕСА_2), що підтверджується банківськими виписками. Позивач вважав, не обов'язково отримувати новий патент у зв'язку із зміною адреси, до бюджету щомісячно надходила плата за торгівельний патент.

Згідно з п.п. 14.1.250 п. 14.1 ст. 14 ПК України торговий патент для цілей розділу XII цього Кодексу - державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.

Підпунктом 267.1.1 п.267.1 ст. 267 ПК України визначено, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.

Відповідно до п.п. 267.4.1, п.п. 267.4.2 п. 267.1 ст. 267 ПК України для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості: а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи); б) юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди); в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент; г) вид торгового патенту; ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору; д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля"; е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди); є) період, на який придбається торговий патент.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Згідно п 267.5.1 ст. 267 ПКУ порядок сплати збору платниками збору, які:а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг; б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг; г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників; ґ)здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.

Торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. (п. 267.6.4 ст. 267 ПКУ). Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта не дозволяється. (п 267.6.5 ст. 267 ПКУ).

В силу абз. 2 п. 125.1 ст. 125 ПК України ( в редакції станом на день скоєння порушення) суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць.

З наданих суду матеріалів, судом встановлено що 08.02.2012 позивачем отримано торговий патент № НОМЕР_4 строком дії з 08.02.2012 по 31.01.2017 в якому вказано місцезнаходження торгового пункту (оптовий склад) АДРЕСА_2, але як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось позивачем з 01.04.2013 у зв' язку із розірванням договору оренди нежилого приміщення, припинив діяльність за вказаною адресою, тому з 01.04.2013 провадив діяльність за адресою АДРЕСА_1 в орендованому приміщенні, на підставі договору оренди від 01.04.2013 укладеного з ФОП ОСОБА_4 Позивачем не отримано новий патент на провадження діяльності за адресою АДРЕСА_1, чим порушено приписи ст.267 ПКУ.

Пп. 267.1.1 п. 267. 1 ст. 267 ПКУ було встановлено, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності, зокрема, а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів. ПКУ передбачав, що при здійсненні суб'єктом підприємницької діяльності торговельної діяльності у пунктах продажу товарів, які займають окремі приміщення, кількість торгових патентів визначається залежно від кількості таких пунктів. Передача торгового патенту з одного пункту продажу на інший , навіть якщо вони належать одному суб'єкту господарювання, не передбачено, оскільки назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, є обов'язковим реквізитом торгового патенту.

Якщо позивач перестав здійснювати діяльність, що підлягала патентуванню, він мав право письмово повідомити про це податкову інспекцію. При цьому відповідно до пп. 267.7.5 п. 267.7 ст. 267 ПКУ торговий патент підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

Реалізація алкогольних напоїв за адресою, не вказаною в торговому патенті, податкова інспекція правильно розцінила як зайняття діяльністю без патенту.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність застосування штрафних санкцій за здійснення торгівельної діяльність позивачем на оптовому складі за адресою АДРЕСА_1. без придбання торгового патенту у період з 01.04.2013 по 31.12.2014.

Коефіцієнт згідно якого нараховується вартість торгового патенту на оптовий склад за адресою АДРЕСА_1 складає 0,35 від мінімальної заробітної плати на 1 січня календарного року. Таким чином вартість торгового патенту у 2013 році складає 1147,00 * 0,35 = 401 грн. та 2014 році 1218 * 0,35 = 426 грн.

Згідно абз.2 п. 125.1 ст.125 ПКУ передбачена відповідальність подвійний розмір збору за весь період здійснення діяльності, таким чином розмір не сплаченої вартості торгового патенту у 2013 році складає (401,00 грн. * 2 * 9 місяців) 7218,00 грн. та у 2014 році складає 10224,00 грн. (426,00 грн. *2 *12 місяців).

Таким чином встановлені фактичні обставини справи дають суду підстави для висновку, що до позивача обґрунтовано застосовані санкції за податковими повідомленнями рішеннями від 27.04.2015 №0001171703, №0001161703.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог. Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, тому, є всі підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

З відповідача достягується недоплачена сума судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп., виходячи з розрахунку: 1827грн. (ставка судового збору) - 182 грн. 70 коп. (сплачена сума позивачем судового збору) = 1644 грн. 30коп.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідн. код НОМЕР_2) до Державного бюджету судовий збір в сумі 1644 грн. 30 коп. (одну тисячу шістсот сорок чотири гривні 30 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 листопада 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3