Постанова № 53436427, 14.01.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2738/13

14 січня 2014 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Білоус І.О.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом відділ ветеринарної міліції МГБ УМВС України в Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заборону реалізації готової продукції, -

ВСТАНОВИВ:

Відділ ветеринарної міліції МГБ УМВС України в Тернопільській області звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1 Г.) про заборону реалізації готової продукції через магазини та супермаркети минаючи контроль із сторони державної ветеринарної служби, у звязку із відсутністю дозволу, що встановлено актом перевірки №182 від 13.11.2013 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 р. у даній справі відкрито скорочене провадження у відповідності до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач заперечень проти позову не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження та про наслідки неподання заперечень проти позову.

Суд, вивчивши доводи позову дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 13.11.2013 р. на підставі наказу № 8 від 28.10.2013 р. та направлення на перевірку № 165 від 28.10.2013 р. Відділом ветеринарної міліції МГБ УМВС України в Тернопільській області проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», за результатами якої складено акт перевірки № 182 від 13.11.2013 р. (а. с. 9-11).

За результатами перевірки в акті встановлені наступні порушення:

-відсутній експлуатаційний дозвіл від санітарно епідеміологічної служби та ветеринарної служби району;

- молоко сире-збірне поступає без супровідних ветеринарних документів;

-готова продукція не проходить дослідження в державній лабораторії ветеринарної медицини.

Державно. ветеринарною інспекцією винесено припис № 152 від 19.11.2013 р. (а. с. 12-13), яким приписано наступне (в разі реалізації продукції):

1. В ході реалізації готової продукції (сиру Бринза) на агропродовольчих ринках дотриматись вимог пункту 3.2 наказу № 49/2004р. Державного департаменту ветеринарної медицини «Про затвердження Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації»;

2. В ході реалізації готової продукції (сиру Бринза) в торгову мережу через магазини та супермаркети дотримуватись вимог ст.22 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», п.2; ст.1; ст.2; Постанови Кабінету Міністрів №822 від 14.06.2002р. «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень».

У приписі № 152 відповідальним за виконання вказаних заходів є ФОП ОСОБА_1 та технолог виробництва ОСОБА_2

Враховуючи, що позивачем встановлений факт реалізації відповідачем продукції тваринного походження, яка не відповідає вимогам Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та зважаючи на недотримання відповідачем вимог припису № 152, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), шляхом заборони її реалізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року № 771/97-ВР (далі - Закон № 771/97-ВР) безпечність харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.

Безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не створює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням.

Актом перевірки встановлено порушення передбачене ст.22 Закону № 771/97-ВР, а саме:

-відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 771/97-ВР оператори потужностей (об'єктів), що здійснюють в Україні діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного санітарного лікаря, який видається на кожну з таких потужностей (об'єктів), що використовуються для здійснення вищезазначеної діяльності. Потужностям (об'єктам), які потребують експлуатаційного дозволу, присвоюється персональний контрольний (реєстраційний) номер. Потужності (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;

-відповідно ч. 2 ст.22 Закону № 771/97-ВР оператори потужностей (об'єктів), що здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та оператори агропродовольчих ринків повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини для кожної з таких потужностей (об'єктів). Потужностям (об'єктам), які потребують експлуатаційного дозволу, присвоюється персональний контрольний (реєстраційний) номер. Потужності (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закон № 771/97-ВР, ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження.

Відповідно до п. 3.2 Наказу № 49/2004р. Державного департаменту ветеринарної медицини «Про затвердження Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації», до реалізації допускають молоко і молочні продукти, які надходять із ферм (господарств), благополучних щодо заразних хвороб тварин, що підтверджується ветеринарною довідкою. У довідці повинна бути зазначена дата дослідження тварини (тварин) на субклінічний мастит (уміст соматичних клітин), щеплення проти сибірки, дослідження на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз та інші захворювання, передбачені законодавством про ветеринарну медицину.

Водночас, Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 393-XIV (далі - Закон № 393-XIV) до неякісної та небезпечної продукції відноситься зокрема продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

Обіг продукції - рух продукції шляхом переходу права власності на неї починаючи з моменту введення її в обіг і закінчуючи споживанням, використанням або вилученням з обігу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 393-XIV неякісна та небезпечна продукція підлягає обов'язковому вилученню з обігу.

Ч. 1 ст. 8 Закону № 393-XIV передбачено, що вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб'єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 771/97-ВР до системи державних органів, які в межах їх компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням, входять, зокрема, Державна служба ветеринарної медицини України (далі - Ветеринарна служба).

Згідно ст. 7 Закону № 771/97-ВР до повноважень Ветеринарної служби належать, зокрема:

- проводить державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на потужностях (об'єктах) для вирощування (виробництва) тварин, необроблених харчових продуктів тваринного походження та обігу сільськогосподарської продукції і видає відповідні ветеринарні документи, що засвідчують їх ветеринарно-санітарний стан;

- дотримання обов'язкових параметрів безпечності харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;

- правильності умов використання харчових продуктів, у тому числі інструкцій виробника щодо впливу зберігання, транспортування, виставлення на продаж та приготування на безпечність харчового продукту, підконтрольних ветеринарній службі.

Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 395 визначає організаційно-правові засади діяльності підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів МВС (далі - підрозділи ветеринарної міліції), завдання та повноваження цих підрозділів, а також права та обов'язки їх працівників (п. 1 Положення).

Відповідно до п. 13 вказаного Положення до повноваження підрозділів ветеринарної міліції належить надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин шляхом:

- забезпечення проведення заходів, спрямованих на ліквідацію спалахів інфекційних хвороб тварин;

- здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за виробництвом і обігом продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, а також засобів ветеринарної медицини та засобів догляду за тваринами;

- здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за переміщенням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду в межах України, у тому числі тварин;

- здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями, а також фізичними особами вимог ветеринарно-санітарних заходів на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, засобів, що використовуються для їх транспортування, та засобів догляду за тваринами (далі - потужності (об'єкти);

- перевірка дотримання правил видачі та оформлення ветеринарних документів, а також документації, пов'язаних з безпекою продуктів тваринного походження, станом здоров'я тварин;

- зупинення або обмеження діяльності з виробництва та обігу товарів на потужностях (об'єктах) у разі порушення їх операторами вимог ветеринарно-санітарних заходів;

- здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об'єктах) продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках і рослинного походження;

- участь у проведенні епізоотичного розслідування, спрямованого на встановлення причин виникнення інфекційних хвороб тварин, а також умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних або не придатних для споживання харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі.

Окрім цього, суд зазначає, що на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом (ч. 5 ст. 4 Закон № 877-V).

Ч. 1 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 771/97-ВР забороняється:

- обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не відповідають вимогам санітарних заходів;

- продаж харчових продуктів домашнього виготовлення;

- обіг необроблених харчових продуктів тваринного походження, у тому числі туш тварин, на яких безпосередньо та/або на упаковці відсутня позначка придатності (маркування у формі позначки придатності) за відсутності відповідних ветеринарних документів.

Ч. 2 вказаної статті забороняється також обіг об'єктів санітарних заходів, якщо ці об'єкти: небезпечні; непридатні до споживання; неправильно марковані; не зареєстровані або не затверджені відповідно до положень цього Закону або містять харчові добавки, ароматизатори, які не зареєстровані відповідно до цього Закону; не відповідають технічним регламентам; завезені на територію України контрабандно; дата споживання «Вжити до» яких минула.

Відповідач документів, які б підтверджували якість та безпечність продукції, відповідних пояснень щодо виявлених порушень, що зазначені в акті перевірки ані позивачу, ані суду не надав, як і заперечення по суті заявленого адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд приходить до переконання про обґрунтованість висновків позивача щодо продукції, перелік якої зазначено в акті перевірки №182 від 13.11.2013 р., як такої що є неякісною та небезпечною, та, відповідно, реалізацію якої необхідно зупинити.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне адміністративний позов відділу ветеринарної міліції МГБ УМВС України в Тернопільській області задовольнити повністю.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (вул. Миру 3/2, м. Ланівці, Тернопільська область, і.к. НОМЕР_1) реалізацію готової продукції (сир Бринза) - згідно акту перевірки №182 від 13.11.2013 р., через магазини та супермаркети минаючи контроль із сторони державної ветеринарної служби.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СуддяБілоус І.О.

копія вірна

СуддяБілоус І.О.