Постанова № 53436159, 05.11.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 р. Справа №818/2311/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є.,

представників позивача - Синьової Ю.М., Коротецької Г.О., Буряченко Т.М.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2311/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів" (надалі по тексту - позивач, ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів") звернулось до суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Сумська ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003371500 форми "В 1" від 12 травня 2015 року, №0003361500 форми "В 2" від 12 травня 2015 року, №0003351500 форми "В 4" від 12 травня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 03 по 16 квітня 2015 року Сумською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Сумський завод продтоварів» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 23.04.2015 року №12/15/00375160, згідно висновку якого встановлено порушення, а саме:

1) порушення п.200.1, п.200.2, п.200.4 Податкового Кодексу України при відображенні ПАТ «Сумський завод продтоварів» у декларації за січень 2015 р. бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 98000,00 грн. та бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (податкових) періодів в сумі 1500000 грн.:

- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку з податку на додану вартість за січень 2015 р. на суму 98000 грн. 00 коп.;

- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів з податку на додану вартість за січень 2015 р. на суму 1500000,00 грн.;

- занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. на суму 1986932,00 грн.;

- Абз. а) п. 198.1, абз.1 п. 198.2, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за січень 2015 р. на суму 1603,65 грн.

15 травня 2015 р. позивачем отримано податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 р., прийняті Сумською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, та які складені на підставі акту перевірки від 23.04.2015 року за № 12/15/00375160 за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, а саме:

- №0003371500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1598000 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 399500 грн.;

- №0003361500, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2236519 грн.,

- №0003351500, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 1604,00 грн.

Вищезазначені рішення позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству та мають бути скасовані, виходячи з наступного.

Стаття 7 Податкового кодексу України передбачає загальні засади встановлення податків і зборів. Зокрема, визначено, що під час встановлення податку обов'язково визначаються, поряд з іншими, такі елементи: порядок обчислення податку та податковий період.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Частиною 1 пункту 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4 ст.200 ПК України). Таким чином, законодавець чітко встановлює порядок визначення суми ПДВ, який унеможливлює виникнення в одному податковому періоді водночас позитивного та від'ємного значення ПДВ, що підлягає до сплати платником податку.

У відповідності до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України дані перевірок результатів діяльності платника, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його зобов'язань, суми бюджетного відшкодування..

Проте, з акту перевірки, перевіркою встановлено як завищення, так і заниження бюджетного відшкодування по ПДВ за один звітний податковий період, що прямо суперечить п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Відповідно, податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 р. №0003371500 та №0003351500, де відповідач зазначає про порушення позивачем п.200.4 ПК України, що полягає у завищенні бюджетного відшкодування в сумі 1598000 грн. 00 коп. та 1604,00 грн., та податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 р. №0003361500, де відповідач зазначає про заниження позивачем бюджетного відшкодування на суму 2236519 грн. 00 коп., не можуть бути винесені одночасно.

Висновки акту передбачають, що платником податків завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 98000,00 грн. (стр.20 Акту перевірки). Однак, позивач заперечує безпідставність своїх дій, виходячи з наступного.

Пункт 33 розділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

У позивача станом на 01 лютого 2015 року існувала непогашена сума податку на додану вартість, що була заявлена платниками податку до бюджетного відшкодування за грудень 2014 р. (тобто до 01 лютого 2015 р.). У відповідності до п.33 розділу 2 Перехідних положень ПК України позивач подав Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 98000 грн. 00 коп., таким чином повністю дотримавшись положень чинного законодавства у перехідний період.

Непогашену сума податку на додану вартість відповідач у податковому повідомленні-рішенні від 12.05.2015 р. №0003371500 незаконно врахував до завищення суми бюджетного відшкодування позивачем та нарахував штрафні санкції. Проте, податкове повідомлення-рішення №0003371500, всупереч ст.58 ПК України не містить посилання на будь-яку норму Податкового кодексу чи іншого нормативного акту, що передбачає порядок нарахування санкції та її розмір.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що Сумською ОДПІ безпідставно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 03.04.2015 р. по 16.04.2015 р. Сумською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №12/15/00375160 від 23.04.2015 р. (а.с. 8-17).

12.05.2015 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки Сумською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення, а саме:

- №0003371500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1598000 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 399500 грн. (а.с. 19);

- №0003361500, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2236519 грн. (а.с. 20),

- №0003351500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1604,00 грн. (а.с. 21).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що 20.02.2015 ПАТ "Сумський завод продтоварів" подано до Сумської ОДПІ ДФС у Сумській області декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 р. (реєстр. № 9019929112), в якій у рядку 23 задекларувано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1598000 грн., у т.ч. у рядку 23.1 Декларації на рахунок платника у банку 98000 грн. 00 коп., у рядку 23.2 Декларації -1500000 грн. (а.с. 22-23).

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П.200.2 ст. 200 Податковою кодексу України, встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податковою кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав законної сили з 01.01.2015 p., запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість - стаття 200-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 200-1.1. статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 200-1.3. ст. 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SMитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - Sперевищ з урахуванням вимог п.34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" .

Враховуючи положення пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16.10.2014 p. №569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період з 01.01.2015 р. по 01.07.2015 р. (або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі, а з 01.07.2015 р. - на постійній основі. При цьому вказана система електронного адміністрування не вносить змін до загальних принципів справляння ПДВ, об'єкту оподаткування, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також права на отримання бюджетного відшкодування.

Отже, аналіз вищезазначених норм дозволяє визначити сукупність підстав для отримання платником податку (позивачем у цій справі) бюджетного відшкодування, до яких відносяться: фактична оплата податку отримувачем товарів послуг у попередніх та звітному податкових періодах, та наявність значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Фактична оплата податку проведена ПАТ «Сумський завод продтоварів» у попередніх податкових періодах ( липень, вересень, жовтень та грудень 2014р) в сумі 14220365,00 грн., яка підтверджена відповідачем п.3.15 (на 17-18 стор.) акту перевірки та не заперечується. За даними перевірки порушень не виявлено та підтверджено податковий кредит в сумі 14220365,00 грн.

Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.22 Декларації) у ПАТ «Сумський завод продтоварів» у січні місяці 2015 року складає 2931480 грн. 00 коп. Згідно даних акту перевірки безпідставно зменшено суму на 460839 грн. та визначено в розмірі 2470641 грн. 00 коп.

Таким чином, суд зазначає, що фактична сплата позивачем податку на додану вартість у липні, вересні, жовтні та грудні 2014р відбулася в безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками і зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Виходячи з наведеного, заявлена позивачем сума ПДВ до бюджетного відшкодування у розмірі 1598000,00 грн. фактично сплачена у липні, вересні, жовтні та грудні 2014 р. і вона не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає, що ПАТ "Сумський завод продтоварів " було дотримано усіх вимог Податкового кодексу України щодо реалізації права на отримання бюджетного відшкодування. Відповідно, позивач не допустив порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що позивач не має права на спірну суму бюджетного відшкодування з огляду на те, що за результатами перевірки бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2014 року, за результатами якої було винесене податкове повідомлення-рішення форми В2 від 17.04.2015 №002801500 про збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 460839,00 грн., суд зазначає що з 13.03.2015 по 27.03.2015 Сумською ОДПІ проводилась перевірка, за результатами якої 17.04.2015 винесене податкове повідомлення - рішення №002801500. Проте, станом на день подачі декларації за січень 2015 року (20.02.2015) позивач ще не міг знати про результати цієї перевірки та скористатись можливістю отримати бюджетне відшкодування.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Наказу ДПС України № 522 визначено регламент опрацювання податкових декларацій з ПДВ, за якими нараховане від'ємне і значення та передбачено етапи:

приймання та обробка декларацій з ПДВ;

опрацювання декларацій із нарахованим від'ємним значенням податку на додану вартість (рядок 19 декларації), за якими бюджетне відшкодування податку на додану вартість не задекларовано (рядок 23 декларації має нульове значення):

проведення камеральних перевірок декларацій із нарахованим від'ємним значенням податку на додану вартість та/або задекларованим бюджетним відшкодуванням;

особливості опрацювання декларацій із заявленими до відшкодування сумами податку на додану вартість (рядок 23 декларації), які підлягають першочерговому відпрацюванню;

організація та проведення документальних позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку);

опрацювання Єдиного реєстру податкових накладних;

порядок забезпечення взаємодії з підрозділами податкової міліції в ході опрацювання декларацій з податку на додану вартість;

організація роботи структурних підрозділів органів державної податкової служби із зведеною інформацією про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

облік результатів перевірок.

Також, згідно п.п. 2.1.1 Наказу № 522 визначено порядок приймання та обробки податкових декларацій з ПДВ, а саме:

підрозділи, що здійснюють приймання та обробку податкової звітності, не пізніше граничного терміну отримання податкової звітності (в даному випадку - 20.02.2015 року) передають:

до підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (окремо юридичних та/або фізичних осіб), у разі відсутності таких підрозділів - працівникам, які Виконують ці функції:

реєстри декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (у розрізі наявних даних у рядку 19 декларації та рядках 19 і 23 одночасно);

реєстри декларацій із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ (у розрізі наявних даних у рядках 23.1 та 23.2 декларації).

Згідно вимог п.п 3.1. п.3 Наказу № 522 податкові декларації із нарахованим від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації), по яких бюджетне відшкодування податку на додану вартість не задекларовано (рядок 23 має нульове значення) підлягають ретельному опрацюванню за даними інформаційних баз органів державної податкової служби з метою виявлення можливих порушень податкового законодавства відповідно до наказу № 228).

П. 3.2. Підрозділи, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб) в ході камеральних перевірок декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, здійснюють оцінку ймовірності недекларування (неповного декларування) суб'єктом господарювання податкових зобов'язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, з метою їх відбору для організації виїзних позапланових документальних перевірок.

За наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки, визначених у статті 78 Кодексу, черговість застосування додаткових контрольно- перевірочних заходів через ймовірність порушень платником вимог чинного законодавства визначається пропорційно кількості орієнтовних ризиків, притаманних суб'єкту господарювання (далі - Ризики), до яких можливо віднести: об'єктом господарювання вперше (від дати отримання свідоцтва платника ПДВ) або платником ПДВ за 12 останніх місяців (чотири квартали) нараховано від'ємне значення ПДВ (рядок 19 декларації) у сумі 100 тис. грн. і більше; існування розбіжностей, що виникли внаслідок завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань упродовж останніх 1095 днів.

Результати опрацювання ризиків з відповідним обґрунтуванням або інформація про їх відсутність відображаються у довідці у формі висновку (висновку).

Згідно п.3.3. Регламенту разі встановлення ризиків, за умови наявності підстав, визначених у статті 78 Кодексу, не пізніше тридцятого календарного дня від граничного терміну отримання декларації (тобто 20.02.2015 року + 30 к.д. = 23 березня 2015 року) по кожному окремому платнику підрозділом, що забезпечує контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб), при відсутності таких підрозділів - працівниками, які виконують такі функції, забезпечується складання доповідної записки на ім'я керівника органу державної податкової служби (або посадової особи, яка виконує його обов'язки) із зазначенням підстав 4ля прийняття рішення про проведення позапланової виїзної (невиїзної) перевірки платника. Рішення про доцільність проведення позапланової документальної виїзної (невиїзної) перевірки платника, яка проводиться з урахуванням рекомендацій, наведених у розділі 7 цього Регламенту, та у терміни, визначені статтею 82 Кодексу, приймається виключно керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, яка виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення. П.3.5 Регламенту передбачено, що упродовж трьох робочих днів (до 26.03.2015 року), які настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, підрозділи, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних та/або фізичних осіб), передають до підрозділів адміністрування ПДВ (оподаткування фізичних осіб) відпрацьовані декларації із нарахованим від'ємним значенням ПДВ згідно з реєстром таких декларацій (у разі їх надходження від платників податку до органів державної податкової служби на паперових носіях), а у разі прийняття впродовж трьох робочих днів після завершення таких перевірок (до 26.03.2015 року) (у разі відсутності зазначених підрозділів - забезпечується працівниками, які виконують такі функції).

Згідно п. 4.1. Наказу ДПС України від 19.06.2012 року за № 522 зареєстровані у податковій інспекції декларації підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу впродовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації (тобто до 23.03.2015 року), з урахуванням Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ. Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ та заповнено рядки 23.1 або 23.2 декларації, включно. Такий період перевірки визначається за даними додатка 2 (Д2) до декларації, р якій задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що декларація з податку на додану вартість за січень 2015 року була прийнята та перевірена, що підтверджується також довідкою у формі висновку від 19.03.2014 №8.18-15-042/00375160, зокрема в якій жодних зауважень органом ДФС до заповнення декларації не було встановлено, що відповідно виключало підстави для проведення позапланової виїзної перевірки.

Також, п. п. 4.5.2. Наказу ДПС України від 19.06.2012 року за № 522 врегульовано наступні обов'язкові дії органу ДФС: у разі виявлення арифметичної та/або методологічної помилки в частині заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, що призвело до часткового заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування, та відсутності порушень щодо нарахування решти суми бюджетного відшкодування ПДВ до акта камеральної перевірки складається додаток за формою довідки у формі висновку (додаток 1 до Наказу). Такий акт з додатком є підставою для прийняття рішення щодо складання Довідки "А2" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної/документальної позапланової виїзної перевірки, наведеної у додатку 2 до Регламенту (далі - "А2").

Проте, суд зазначає, що згідно висновку довідки у формі висновку від 19.03.2014 №8.18-15-042/00375160 жодних конкретних зауважень та підстав до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2015 №9019929112 не встановлено, зазначено лише про наявність достатніх правових підстав для проведення позапланової перевірки, без їх конкретизації.

Крім того, суд зазначає, що згідно змісту зазначеної довідки у формі висновку датою складання є 19.03.2014.

В судовому засіданні представником відповідача зазначено про описку в даті складання, проте жодних письмових доказів щодо виправлення зазначеної описки не надано.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України разі якщо за результатами камеральної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення-рішення .

Проте, суд зазначає, що в період з 26.03.2015 року по 02.04.2015 відповідачем не направлялось податкових повідомлень-рішень щодо встановлення порушень вимог чинного законодавства в частині заповнення і подання податкової звітності з ПДВ за січень 2015 року. Тобто органом ДФС не було встановлено факту будь якого порушення.

Крім того, підтвердженням вищевказаного висновку є той факт, що 02.04.2015 року було складено наказ на проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Сумський завод продтоварів» тільки в частині правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2015 року (від 02.04.2015 року за №105) ряд. 23.1 декларації з ПДВ за січень 2015 року.

Отже, в ході проведення позапланової виїзної перевірки працівники органу ДФС повинні були досліджувати тільки питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2015 року ряд. 23.1. Декларації з ПДВ за січень 2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми „В4" Сумської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл. від 12 травня 2015 року № 0003351500, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 1604 грн., суд виходить з наступного.

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що за підсумками проведеної перевірки відповідачем встановлено, що ПАТ «Сумський завод продтоварів» було складено додаток 5 до Декларації з податку на додану вартість з опискою, а саме в строчці 8 було внесено індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 (потрібно НОМЕР_4) по контрагенту ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) та в рядку 76 внесено індивідуальний податковий номер НОМЕР_6 (потрібно НОМЕР_5) по контрагенту ФОП ОСОБА_6 (АДРЕСА_2).

Проте, суд спростовує такі висновки відповідача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем жодних зауважень до змісту господарських операцій не виявлено.

Позивачем надано до суду копії первинних документів на підтвердження господарських операцій з ОСОБА_5 , а саме:

акт звірки між ОСОБА_5 та ПАТ «Сумський завод продтоварів» на 1 арк. (додається),

платіжне доручення від 21.01.2015 року за № 3137 на суму 4500,30 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 750,5 грн. оплата за ремінь, підшипники;

податкова накладна № 8 від 23.01.2015 року на 4500,30 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 750,05 грн. виписана на суму оплати за ремінь, підшипники та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 26.01.2015 року (витяг з ЄДРПН стр. 16) ;

прибутковий ордер № 152 від 22.01.2015 року на суму 4500,30 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 750,05 грн. оплата за ремінь, підшипники;

видаткова накладна № 5 від 22.01.2015 року на суму 4500,30 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 750,05 грн. оплата за ремінь, підшипники;

платіжне доручення від 23.01.2015 року за № 3183 на суму 2436,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 406,0 грн. оплата за підшипники;

податкова накладна № 9 від 23.01.2015 року на 2436,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 406,00 грн. виписана на суму оплати за ремінь, підшипники та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 26.01.2015 року ;

прибутковий ордер № 275 від 30.01.2015 року на суму 2436,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 406,00 грн. оплата за підшипники;

видаткова накладна від 22.01.2015 року на суму 2436,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 406,00 грн. оплата за підшипники (а.с. 103-107).

Позивачем надано до суду копії первинних документів на підтвердження господарських операцій з ФОП ОСОБА_6 , а саме:

акт звірки між ОСОБА_6 та ПАТ «Сумський завод продтоварів»;

платіжне доручення від 30.01.2015 року за № 3276 на суму 2685,6 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 447,6 грн. оплата за камінь базальтовий, тен, пружину;

податкова накладна № 708 від 30.01.2015 року на 2685,6 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 447,6 грн. виписана на суму оплати та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 10.02.2015 року за № 9012514667 (а.с. 99-102).

Згідно п. п. п. а) п. п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто, виходячи з вищенаведеного видані позивачу податкові накладна його контрагентами, це і є перша подія, і яка підтверджує факт придбання товару (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Отже, виходячи з вищевикладеного суд вважає, що відповідачем помилково зменшено ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" суму від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 1604 грн.

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 12.05.2015 року №0003371500, №0003361500 та №0003351500 прийняті з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 12.05.2015 року №0003371500, №0003361500 та №0003351500.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 10.11.2015 року.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук