Постанова № 53435986, 12.11.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6026/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року 09 год.42 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.,

представників Позивача Медвідя М.С., Бови П.С.,

представника Відповідача Красного Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХ-2004» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХ-2004» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року.

Ухвалою від 16.10.2015 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.

В судовому засіданні 11.11.2015 року представники позивача підтримали адміністративний позов у повному обсязі та просили суд визнати дії відповідача під час проведення фактичної перевірки та винесені податкового повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року неправомірними, а також скасувати вказане рішення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення, відтак просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, підтверджені доказами, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного

ТОВ «ШАХ-2004» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

01.01.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавцем) та ТОВ «ШАХ-2004» (орендарем) було укладено договір оренди №1 відповідно до п.1.1., 1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування частину приміщення площею 526,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно). Майно передається орендарю для використання з метою розміщення в ньому ресторану, бару або кафе на розсуд орендаря. Факт прийняття ТОВ «ШАХ-2004» вказаного приміщення в строкове платне користування підтверджується актом приймання-передачі від 01.101.2015 року (а.с. 153-158). Також судом встановлено, а сторонами у справі не заперечувалось, що у вищевказаному приміщенні ТОВ «ШАХ-2004» на момент проведення перевірки здійснювало ресторанну діяльність (ресторан - «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС В Одеській області №526 від 14.05.2015 та направлень на проведення перевірки №286, №287 від 02.06.2015 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була проведена фактична перевірка ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення №54, належного ТОВ «ШАХ-2004» (а.с. 182, 183).

За результатами проведеної перевірки складено акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» №000110 (а.с. 9- 12). Згідно вказаного акту перевірки позивачем було порушено п.п. 1, 12. ст. 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно п.п. 1, 12. ст. 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:проведення розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону України № 265) та вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (п. 12. ст. 3 Закону України № 265).

Згідно акту перевірки, відповідачем було встановлено: не проведення розрахункової операції через РРО «Сигаретний набір Мальборо Голд»; суб'єкт господарювання не веде облік товарних запасів за місцем реалізації, а саме накладні на товар (алкогольні напої та тютюнові вироби) відсутні.

На підставі акту перевірки №000110 відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року (а.с. 8), яким визначено позивачу суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 213147, 88 грн.

Надаючи оцінку правомірності дій ГУ ДФС в Одеській області під час проведення фактичної перевірки ТОВ «ШАХ-2004» суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України однією з підстав для проведення фактичної перевірки визначено отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Згідно п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що направлення на проведення перевірки №№ 286, 287 від 02.06.2015 року були пред'явлені, а сторонами не заперечувалось, що копія наказу №526 від 14.05.2015 року була вручена адміністратору ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_7, що підтверджується її підписом у вказаних направленнях на проведення перевірки (а.с. 182-183).

Окрім того, суд зазначає, що ТОВ «ШАХ-2004» допустивши головних державних інспекторів Кочина І.А. та Алексєєва О.В. до проведення фактичної перевірки тим самим визнали наявність у них належним чином оформлених документів, передбачених ст.81 ПК України, які дають право розпочати фактичну перевірку.

На підставі викладеного суд вважає, що Відповідачем було правомірно з дотриманням вимог ПК України проведено фактичну перевірку ТОВ «ШАХ-2004» в зв'язку з цим позовні вимоги про визнання протиправними дії ГУ ДФС в Одеській області під час проведення фактичної перевірки задоволенню не підлягають.

Разом з тим, під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що відповідачем 04.06.2015 року до ТОВ «ШАХ-2004» на адресу вул. Пушкінська, 14, м. Одеса, 65026, було направлено лист (а.с. 184-185) щодо проведення фактичної перевірки з 02.06.2015 року та необхідністю надати у строк до 09.06.2015 року документи, які належать до предмету перевірки за період 2014-2015 р., а саме:

свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи або Виписка з єдиного реєстру підприємств та організацій України;

книги обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки, контрольні стрічки;

прибуткові накладні на товар;

книгу реєстрації податкових накладних (реєстр податкових накладних);

товарний звіт на останню звітну дату;

зворотно-сальдові відомості по рахунку 28, 301 станом на 02.06.2015;

звіти про рух продукції;

копії наказів на призначення керівників та працівників;

залишки ТМЦ на момент початку проведення перевірки.

Представник позивача зазначив, що вказаного листа відповідача від 04.06.2015 року про витребування відповідних документів ТОВ «ШАХ-2004» не отримувало, відтак надати необхідні документи, що стосуються предмету перевірки, перевіряючим було неможливо. Окрім того, представником відповідача не було надано доказів отримання такого листа позивачем, також представник відповідача пояснив, що вказаний лист було повернено відповідачу поштовим відділенням.

Відтак, суд зазначає, що ТОВ «ШАХ-2004» фактично було позбавлено можливості надання необхідних документів, що стосуються предмету перевірки, перевіряючим.

Що стосується встановлених відповідачем порушень п.п. 1, 12. ст. 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд зазначає, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відтак, суд дійшов висновку, що положення вказаного Закону чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказує на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) на ведення такого обліку у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Водночас, покладений на господарюючого суб'єкта обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного суду України викладеними у постанові від 22.01.2015 №21-275а14.

Разом з тим, представником позивача було надано суду відповідні докази, а саме: оборотно-сальдові відомості, загальну та по рахунку 281 (а.с. 13-19, 131-142), відповідні товарні чеки (а.с. 75-84), видаткові накладні (а.с. 20-74), денні Z звіти (а.с. 143); книгу обліку розрахункових операцій (а.с. 146-152), які свідчать про виконання позивачем вимог п.п. 1, 12. ст. 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази у їх взаємному зв'язку, суд дійшов висновку, що відповідачем з урахуванням всіх критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 2 КАС України не було порушено прав позивача під час проведення перевірки на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення, проте судом було встановлено що відповідачем було порушено права позивача шляхом вчинення протиправних дій при винесені податкового повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХ-2004» підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області при винесені податкового повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0001292101 від 26.06.2015 року. Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача під час проведення перевірки, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи не було встановлено, а відповідачем доведено правомірність та законність проведення такої перевірки, відтак у задоволені позовних вимог в цій частині позивачу необхідно відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11.11.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХ-2004» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області при винесені податкового повідомлення-рішення № 0001292101 від 26.06.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0001292101 від 26.06.2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови підписано суддею 12.11.2015 року.

Суддя О.М. Тарасишина