Постанова № 53435565, 28.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року о 10 год. 20 хв.Справа № 808/652/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - Кузьміної В.О.,

відповідача - Шавло Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.10.2014 №00021508262201, від 07.10.2014 №0000631702, від 25.12.2014 №0000801702, від 08.10.2014 №00021308262201 з врахуванням рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.12.2014 №287/10/08-01-10-04-13 (податкове повідомлення - рішення від 25.12.2014 №00028208262201).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач за результатами перевірки дійшов необґрунтованих висновків про неправомірність віднесення позивачем до складу податку на прибуток сум коштів по операціях з ТОВ «Транс - Експрес» та ТОВ «Бізнес Консалтинг Менеджмент», оскільки вказані господарські операції були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а їх здійснення підтверджується належними первинними документами. Також, представник позивача посилається на неправомірність висновків контролюючого органу щодо необґрунтованого виділення коштів співробітникам позивача на відрядження та зазначає, що такі грошові кошти не підпадають під поняття додаткового блага та були виділені у зв'язку з провадженням підприємством господарської діяльності. Крім того, зазначає, що обсяг коштів витрачених на відрядження співробітників позивача повністю підтверджується первинними документами. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем неправомірно віднесено до складу податку на прибуток суми коштів по операціях з ТОВ «Транс - Експрес» та ТОВ «Бізнес Консалтинг Менеджмент», оскільки такі операції не пов'язані з господарською діяльністю позивача та не підтверджуються належними документами, та не мають ділової мети. Також, представник відповідача зазначив, що позивачем не надано документів на підтвердження використання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштів виданих під звіт на відрядження. Крім того, що відрядження в м. Магдебург Німеччина, не пов'язано з господарською діяльністю позивача, а тому такі кошти є додатковим благом. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 04.08.2014 по 15.09.2014 співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (далі - ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс») з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт №76/08-26-22-01/03328379 від 22.09.2015 (далі - Акт).

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

- пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.4 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток на загальну суму 16 782 929,00 грн., у т.ч. по періодах: 2-3 квартали 2011 - 348 501,00 грн., 2-4 квартали 2011 - 2 481 607,00 грн., І квартал 2012 - 818 059,00 грн., півріччя 2012 - 1 645 250,00 грн., 3 квартали 2012 - 4 050 431,00 грн., рік 2012 - 7 453 043,00 грн., рік 2013 - 6 848 279,00 грн.;

- пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.4 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138 пп.138.10.2, п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 31 514 295,00 грн., у т.ч. 2-3 квартали 2011 - 10 687 016,00 грн., 2-4 квартали 2011 - 9 419 512,00 грн., І квартал 2012 - 16 860 492,00 грн., півріччя 2012 - 10 941 659,00 грн., 3 квартали 2012 - 8 687 960,00 грн., рік 2012 - 8 087 341,00 грн., рік 2013 - 14 007 442,00 грн.;

- п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження суми нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок роботодавцями відповідно до класу професійного ризику виробництва у розмірі 37,33% в сумі 7405,78 грн., у т.ч. за періоди: липень 2012 в сумі 2926,57 грн., серпень 2012 в сумі 1312,14 грн., грудень 2013 в сумі 3167,97 грн.;

- п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження показників сум заробітної плати нарахованих особам (працюючим інвалідам), які працюють на умовах трудового договору (контракту), на які нараховується єдиний внесок в розмірі 8,41% в сумі 2615,35 грн.;

- п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме встановлено заниження показників сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, на який нараховується єдиний внесок, у розмірі 33,2% в сумі 3195,61 грн., у т.ч. за періоди: серпень 2012 в сумі 840,95 грн., вересень 2012 в сумі 2354,66 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, ч.5 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження показника сум нарахованого єдиного внеску, відповідно до класу професійного ризику виробництва, у розмірі 37,33% в сумі 2764,58 грн., у т.ч. за періоди липень 2012 в сумі 1092,49 грн., серпень 2012 в сумі 489,82 грн., грудень 2013 в сумі 1182,27 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, ч.13 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження показника сум нарахованого єдиного внеску в розмірі 8,41% в сумі 219,95 грн., у т.ч. за періоди: липень 2013 в сумі 219,95 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, ч.6 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження показника сум нарахованого єдиного внеску у розмірі 33,2% в сумі 1060,94 грн., у т.ч. за періоди: серпень 2012 в сумі 279,19 грн., вересень 2012 в сумі 781,75 грн.;

- пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2, пп.164.2.17 «а» пп.164.1 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.171.2 «а» п.171.2 ст.171, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 2363,31 грн.;

- п.1.2, 2.11, 3.1, 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 4372,73 грн.

На підставі Акту контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.10.2014 №00021308262201, від 08.10.14 №00021408262201, від 08.10.14 №00021508262201, від 07.10.14 №0000631702.

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Під час розгляду первинної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області призначено позапланову перевірку по питанням викладених в первинній скарзі та закріплених в акті перевірки №76/08-26-22-01/03328379 від 22.09.2015, за результатами якої складено акт №106/08-26-22-01/03328379 від 15.12.2014.

В акті перевірки №106/08-26-22-01/03328379 від 15.12.2014 підтверджено порушення позивачем:

пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.4 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в частині завищення суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 1 879 817,00 грн.;

пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2, пп.164.2.17 «а» пп.164.1 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.171.2 «а» п.171.2 ст.171, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 2363,31 грн.;

п.1.2, 2.11, 3.1, 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 4372,73 грн.

За результатами розгляду первинної скарги було прийняте рішення №287/10/0801-100413 від 16.12.14, відповідно до якого скарга задоволена частково, а саме:

- скасоване повністю податкове повідомлення - рішення від 08.10.14 №00021408262201;

- скасоване частково податкове повідомлення - рішення від 08.10.14 №00021308262201 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в частині 29 634 478,00 грн., в частині 1 879 817,00грн. податкове повідомлення - рішення залишено без змін;

- залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 07.10.14 №0000631702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2954,12грн., в т.ч. за основним платежем - 2363,31грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 590,82грн., застосоване за порушення пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2, пп.164.2.17 «а» п.164.1 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 «а», п.171.2 ст.171, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

- збільшено на 1090,05грн. розмір штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб;

- залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 08.10.14 №00021508262201 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 4372,73 грн., застосоване за п.1.2, 2.11, 3.1, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, у зв'язку з частковим скасуванням податкового повідомлення - рішення від 08.10.14 №00021308262201, прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.12.2014 №00028208262201 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 879 817,00 грн., а також податкове повідомлення - рішення від 25.12.2014 №0000801702 про збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів найманих працівників у розмірі 1090,05грн.

Не погодившись з рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області звернулося з повторною скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду повторної скарги №531/6/99-99-10-01-03-15 від 16.01.2015залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 08.10.14 №00021508262201, від 07.10.14 №0000631702, від 25.12.2014 №0000801702, від 08.10.14 №00021308262201 з врахуванням рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.12.14 №287/10/08-01-10-04-13 (податкове повідомлення - рішення від 25.12.14 №00028208262201), а повторну скаргу підприємства - без задоволення.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковими повідомленнями -рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 08.10.2014 №00021308262201, яким зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 879 817,00 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 08.10.2014 №00021308262201, став висновок відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу податку на прибуток сум коштів по операціях з ТОВ «Транс - Експрес» та ТОВ «Бізнес Консалтинг Менеджмент».

Разом з тим, суд не може погодитись з обґрунтованістю такого висновку контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуваннямпунктів 138.2,138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13 вересня 2012 року між позивачем та ТОВ «Транс-Експрес» укладено договір №235 про надання послуг з перевезення, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених договором, перевізник - ТОВ «Транс-Експрес» зобов'язується здійснювати регулярні спеціальні перевезення персоналу замовника - ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» транспортними засобами, якими перевізник володіє на законній підставі (праві оренди, праві власності або другій законній підставі) за узгодженими сторонами маршрутами, а замовник зобов'язується виплачувати перевізникові щомісячну винагороду, визначену цим договором (а.с.53-55, т.1).

З пояснень представника позивача судом встановлено, що укладання договору з ТОВ «Транс-Експрес» було обумовлено господарською необхідністю підприємства позивача, а саме вказаний договір було укладено для доставки співробітників позивача до робочих місць у нічний та ранковий час, коли іншим транспортом дістатися до робочого місця не можливо з об'єктивних причин.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Транс-Експрес» позивачем до матеріалів справи надано маршрут №1, №2, №3, за якими контрагентом позивача здійснювались перевезення, розрахунок вартості робіт, акти приймання виконаних робіт, листи виконання перевезень(а.с.56-218, т.1, 1-93, т.2).

Крім того, на підтвердження можливості ТОВ «Транс-Експрес» здійснювати перевезення за укладеним договором до матеріалів справи надано ліцензію серії АГ №585341, якою Міністерством транспорту та зв'язку України надано контрагенту позивача дозвіл на перевезення пасажирів (а.с.49зворотній бік,т.1).

Щодо посилань контролюючого органу на те, що у зв'язку з тим, що позивач сам під час здійснення господарської операції надає послуги з перевезення пасажирів, а відповідно має великий штат водіїв та автотранспорту, то укладання договору з ТОВ «Транс-Експрес» не має за собою економічного підґрунтя, суд зазначає, що позивач здійснюючи господарську діяльність діє на власний розсуд та власний ризик, а тому в праві самостійно вирішувати, яким чином поліпшувати продуктивність господарської діяльності.

Крім того, позивачем по матеріалів справи надано довідку, відповідно до якої більшість автотранспорту яким могло б здійснюватись перевезення перебуває в несправному стані та є по суті списаним обладнанням (а.с.94, т.2).

Стосовно посилань представника відповідача на відсутність інформації в актах виконаних робіт щодо якості та обсягу послуг, а саме ким виконано послуги, обсяги виконання, результат виконання, тобто документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, суд зазначає, що таке твердження спростовується матеріалами справи.

Крім того, частиною 2 та 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванняоброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що факт надання послуг за укладеним договором перевізником підтверджується щоденними листами виконання перевезень за трьома маршрутами, в яких зафіксовані дати, маршрути, зміст та обсяг послуг, державні номери автобусів, на яких здійснювалася доставка працівників підприємства, пункти доставки (тролейбусні парки, трамвайне депо) та підтверджено прізвищем, підписом відповідного диспетчера підприємства та штампом відповідного підрозділу підприємства. На підставі щоденних листів перевезення складався зведений обліковий документ - акт виконаних робіт за відповідний місяць.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зв'язок витрат підприємства позивача на доставку працівників підприємства пов'язаний з господарською діяльністю позивача, а витрати понесені підприємством підтверджені первинними документами, ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Експертна-технічна консалтингова група», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03.04.2012 між позивачем та ТОВ «Експертна-технічна консалтингова група» було укладено договір №1111/23, відповідно до умов якого замовник - ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» замовляє та оплачує, а виконавець - ТОВ «Експертна-технічна консалтингова група» приймає на себе зобов'язання своїми силами надати послуги по координації та управлінню ресурсами під час розробки проекту (прогнозування витрат, облік та контроль витрат, планування та координація робіт, код ДК 016-97 - 74.14.2) шляхом виконання енергетичного аудиту підприємства «Запоріжелектротранс», а також підготувати та передати замовнику звіт за результатами виконаної роботи, в об'ємі та відповідно вимог встановлених даним договором (а.с.95-96, т.2).

Крім того, 03.04.2012 між позивачем та ТОВ «Експертна-технічна консалтингова група» було укладено договір №62, відповідно до умов якого замовник - ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» замовляє та оплачує, а виконавець - ТОВ «Експертна-технічна консалтингова група» приймає на себе зобов'язання своїми силами надати послуги по частковому технічному обстеженню обладнання електропостачання та теплопостачання будов та споруд замовника, провести дослідження та консультування по технічним інженерним питання перед складанням проекту, дослідити можливість виконання, можливі впливи та розробити енергетичний баланс підприємства позивача (код ДК 016-97 - 74.20.3), а також підготувати та надати замовнику звіт про результати виконаної роботи, в об'ємі та згідно вимог, закріплених даним договором (а.с.97-98, т.2).

На підтвердження можливості у позивача здійснювати господарську діяльність передбачену договорами №1111/23 та №62 до матеріалів справи надано свідоцтво Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, видане ТОВ «Експертна-технічна консалтингова група» на право ведення енергетичного аудиту (а.с.98 зворотній бік, т.2).

Здійснення господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи актами здачі - приймання виконаних робіт, звітами про енергетичний аудит підприємства позивача (а.с.99-162, т.2).

З пояснень представника позивача судом також встановлено, що з використанням висновків енергетичного аудиту, підприємством були запропоновані наступні інвестиційні програми (проекти): оновлення парку тролейбусів міського електротранспорту (постанова КМУ від 26.12.06 №1855); оновлення пасажирського автомобільного транспорту (середньострокова програма соціально-економічного розвитку м. Запоріжжя 2010-2014); реконструкція 2-х котелень, що обслуговують ВРМ та тролейбусний парк №1; модернізація контактної мережі тролейбусу на греблі «Дніпрогес» і на ділянці від пл. Леніна до естакади через шлюзи; модернізація контактної мережі тролейбусу від вул. Кіяшко до вул. Кремлівської; реконструкція системи опалення тролейбусного парку №2 шляхом переходу від централізованого до автономного опалення; реконструкція фасадів адміністративної будівлі.

Крім того, 26.03.2014 прийнято рішення Запорізької міської ради №6, яке передбачає питання фінансування реконструкції контактної мережі на греблі «Дніпрогес» і на ділянці від пл. Леніна до естакади через шлюзи та проведення реконструкції 2-х котелень, що обслуговують ВРМ та тролейбусний парк №1 у 2014 році.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем необґрунтовано встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1 879 817,00 грн., оскільки такий висновок зроблений без врахування що об'єкт оподаткування кожного року визначається з врахуванням показників попереднього періоду з наростаючим підсумком, а загальна сума витрат, які не визнаються контролюючим органом складає 1 307 882,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем обґрунтовано включено до складу витрат суму коштів в розмірі 1 307 882,00 грн., а контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 1 879 817,00 грн., а відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.10.2014 №00021308262201.

Стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від07.10.14 №0000631702 прозбільшення суми грошового зобов'язаннязподаткуздоходів фізичних осіб в розмірі2954,12грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про те, що кошти витрачені на відрядження до м. Магдебурга, Німеччина, є додатковим благом позивача, оскільки таке відрядження не пов'язане з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для відрядження до м. Магдебург, Німеччина, стало розпорядження міського голови від 15.11.2013 №325-к/тм, лист-запрошення Міської ради міста-побратима Магдебурга від 05.08.2013, лист виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.08.13 №01/02-19/02639, дарча грамота Магдебурга від 05.09.2013, в якій ОСОБА_5 зазначений як особа, яка уповноважена приймати гуманітарний вантаж. Підприємство «Запоріжелектротранс» є колективним членом Запорізького міського товариства дружби «Запоріжжя - Оберхаузен» (отримувач гуманітарного вантажу), про що надавався відповідний витяг з протоколу №3 від 25.08.2013 та, як член товариства зобов'язалося виконувати статутні завдання товариства.

Підставою для відрядження інженера - технолога 1 категорії ОСОБА_6 була технічна потреба, так як передавався транспортний засіб - пересувний автобус Volvo, для приймання якого необхідні певні технічні знання та досвід.

Суд зазначає, що оскільки підприємство позивача на пряму підпорядковано Запорізькій міській раді, то виконуючи розпорядження голови міської ради по отриманню транспортного засобу - пересувний автобус-бібліотека Volvo, співробітники позивача виконували обов'язки пов'язані з трудовим наймом, а тому такі дії не підпадають під визначення пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 07.10.14 №0000631702 та задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 08.10.14 №00021508262201 прозастосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 4372,73грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем норм регулювання обігу готівки на підставі того, що до авансового звіту про використання коштів, виданих на відрядження інженеру - технологу 1 категорії ОСОБА_3 №25 від 25.11.13 не надано документ, підтверджуючий сплату готівкових коштів на авіа переліт на суму 4085,00грн., а також до авансового звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №36 від 28.10.13 ОСОБА_7 не надано документ, що підтверджує проїзд Запоріжжя - Вінниця на суму 148,27 грн. та Вінниця - Дніпропетровськ на суму 139,46 грн.

Суд зазначає, що відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( 265/95-ВР ), і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З матеріалів справи встановлено, що аванс на придбання квитка виданий на ім'я ОСОБА_3, отримав ОСОБА_3, квиток було видано на ім'я ОСОБА_3, квиток було використано ОСОБА_3, звіт про використання коштів оформлено ОСОБА_3

За таких обставин суд зазначає, що платіжним документом, який підтверджує готівковий розрахунокза переліт є проїзний документ, а саме авіаквиток,який придбаний та виданий на ім'я ОСОБА_3 та який додано до авансового звіту.

Також судом встановлено, що згідно наказу №86-відр. від 10.10.13 «Про відрядження до м. Вінниця» був відряджений генеральний директор підприємства ОСОБА_5 з метою участі у підсумковій XXVIII конференції Корпорації підприємств міського електротранспорту «Укрелектротранс».

З каси підприємства «Запоріжелектротранс» були видані:

11.10.13 за платіжною відомістю №344 від 11.10.13 аванс ОСОБА_5 у сумі 308,00грн. на придбання квитка з м. Запоріжжя до м. Вінниця а зворотного квитка з м. Вінниця до м. Дніпропетровська. Дата виїзду з м. Запоріжжя до м. Вінниця - 22.10.13 о 13-05год.

21.10.13 за платіжною відомістю №353 від 21.10.13 видано аванс ОСОБА_5 у сумі 2660,00грн. на проживання та добові.

Всього ОСОБА_5 отримано 2968,00грн.

22.10.2013 через термінову зміну обставин до наказу №86-відр. від 10.10.13 були внесені зміни наказом №88-відр. від 22.10.13, а саме: було відмінено п. 1 наказу про відрядження до м. Вінниця генерального директора ОСОБА_5 та п. 2 наказано відрядити заступника відділу експлуатації ОСОБА_4

22.10.2013 генеральний директор ОСОБА_5 повертає у касу підприємства, отриманий раніше аванс на відрядження у сумі 2969,00грн. за прибутковим касовим ордером №564 від 22.10.13, а заступник відділу експлуатації отримує аванс на відрядження у сумі 968,00грн. за видатковим ордером №394 від 22.10.13. Таким чином генеральним директором до каси підприємства була внесена сума, яка раніше отримана у повному обсязі не враховуючи фактичні витрати на придбання квитків.

У зв'язку з терміновістю обставин, за яких відбувалася зміна особи, яка направляється у відрядження та стислі терміни, придбати квитки на ім'я ОСОБА_4.м. Запоріжжя до м. Вінниця не було можливості, за їх відсутності. Тому за таких обставин було прийняте оперативне рішення про використання раніше придбаних квитків. У авансовому звіті №36 від 28.10.13 заступника відділу експлуатації ОСОБА_4, згідно службової записки з дозволу генерального директора, використано квитки на ім'я ОСОБА_5 на суму 287,73грн.

Також до авансового звіту №36 від 28.10.13 заступника відділу експлуатації ОСОБА_4 надано рахунок №КВП - 000715 від 23.10.13 на проживання у готелі «Поділля» м. Вінниця з 23.10.13 по 26.10.13, посвідчення про відрядження у м. Вінниця №134 від 22.10.13 з відміткою про перебування у м. Вінниця КП «ВінницькеТТУ», що беззаперечно підтверджує перебування у відрядження заступника відділу експлуатації ОСОБА_4, та відповідно саме його проїзд до міста призначення.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що зміна особи, що відряджається відбувалася у терміновому порядку, ОСОБА_5, як особа, яка раніше придбала квиток не мав можливості особисто прибути до залізничної каси та здати квиток для його подальшого придбання іншою особою. У зв'язку з чим, були використані раніше придбані квитки без їх переоформлення. При цьому, надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що саме ОСОБА_7 був у м. Вінниця для цілей відрядження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновок покладений відповідачем в основу податкового повідомлення - рішення від 08.10.14 №00021508262201 спростовується матеріалами справи, а відтак спірне рішення підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 25.12.2014 №0000801702, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Таким чином, податковий орган вважає, що оскільки підприємство не утримало та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб з виплат, які вони вважають додатковим благом (відрядження ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_3), то відповідно підприємство допустило порушення щодо достовірності даних в податковій звітності.

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПКУ, не нарахування, неутримання та/або несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом з тим, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про наявність порушень зподатку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на відрядження, податкове повідомлення - рішення від 25.12.2014 №0000801702 також підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимогЗапорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати винесені Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкові повідомлення рішення від 07.10.2014 року №0000631702, від 08.10.2014 №00021508262201, від 25.12.2014 року №0000801702 та №00028208262201.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.В.Шара