Ухвала суду № 53434574, 07.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10190/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Дубас В.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Абдуллаєвій Е.Б., Гречка Т.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_7 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» про відшкодування шкоди.

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, та з урахуванням уточнень до позову просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження автомобіля у сумі 7003 ,30 гривень, завдану моральну шкоду у сумі 3000 гривень, витрати на проведення оцінки вартості матеріальної шкоди в розмірі 600 гривень. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25 травня 2014 року близько 15:53 год. в результаті сильної бурі з даху салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», який перебуває у володінні відповідача ФОП ОСОБА_5 розташованого у АДРЕСА_1, зірвало вітром пластиковий лист, який впав на його припаркований автомобіль . У результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Позивач просив задовольнити заявлені ним вимоги в силу положень ст.ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду у сумі 7003,30 гривень, 2 000 гривень моральної шкоди, витрати за послуги з автотоварознавчого дослідження у сумі 600 гривень.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подала апеляційну скаргу, де ставила питання про його скасування та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Вказуючи при цьому на незаконність, необґрунтованість ухваленого рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт та представник апелянта у судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.

Позивач та його представник не визнали подану апеляційну скаргу, заперечували проти її задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом при розгляді справи було встановлено, що 25 травня 2014 року близько 15:53 год. з салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», який перебуває у володінні відповідача ФОП ОСОБА_5, що розташований у АДРЕСА_1, зірвало вітром пластиковий лист, який впав на автомобіль Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 який належав на праві власності ОСОБА_3 та був припаркований біля підїзду.

Відповідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, який виготовленого ПП «ГЛАВавтоекспертиза» від 16.07.2014 року, вартість завданої матеріальної шкоди автомобілю позивача - «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 склала 7003,30 гривень.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції з урахуванням положень ст. ст. 1166, 1168 ЦК України ЦК України вказував на їх доведеність. Зазначаючи при цьому, що власник нежитлових приміщень які розташовані по АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_5 не забезпечила належного утримання будівлі, що є діяльністю, внаслідок якої транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з урахуванням положень ст. 1187 ЦК України суд виходив з засад справедливості, добросовісності та розумності.

Розглядаючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт вказував, що суд першої інстанції не встановив у чому саме полягала вина у заподіянні шкоди майну позивача ОСОБА_5 або салоном краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», який не є юридичною особою і не може бути відповідачем у цивільній справі. Суд, задовольняючі позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, зробив неправильні висновки та необґрунтовано застосував ст. 1166 ЦК України, при цьому взагалі не врахував факт відсутності причинного зв'язку між спричиненою шкодою та діями ФОП ОСОБА_5, що виключає можливість цивільно-правової відповідальності останньої за заподіяну майнову шкоду транспортному засобу, визначену за змістом позову.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах діючого законодавства.

Так згідно положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, потерпілий має довести існування шкоди й зазначити її розмір.

Позивач на підтвердження своїх вимог надав до суду відеозапис з місця події, який підтверджував факт падіння листа, що злетів з даху Салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на його автомобіль, а також звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди.

Вина заподіювача шкоди передбачається, тобто обов'язок доведення відсутності вини заподіювача покладається на нього самого; до цього часу він вважається винним.

Відповідач вказуючи на відсутність своєї вини у спричиненні шкоди надав до суду робочу документацію на вбудований салон краси як на підтвердження належним чином встановленої конструкції даху салону з якого було зірвано пластиковий лист. Зазначаючи також що це сталося виключно у наслідок дії природних явищ у вигляді шквального вітру на підтвердження якого була надана довідка Укгідрометеоцентр. Вказуючи при цьому, що позивач як власник транспортного засобу мав запобігти можливим наслідкам стихійного лиха тільки шляхом добровільного страхування свого автомобіля.

Однак, колегія суддів вважає, що апелянтом не взято до уваги те, що підставою для звільнення від відповідальності заподіювача шкоди є непереборна сила, тобто надзвичайна і невідворотня зовнішня подія, яка повністю звільняє від відповідальності заподіювача шкоди за умови, що останній не міг її передбачити або передбачив, але не міг її відвернути, і , здійснюючи вплив на його діяльність, спричинила настання шкоди.

Доказів того, що падіння пластикового листа з даху салону краси сталося внаслідок непереборної сили відповідачем надано не було.

Не було надано також до суду і доказів щодо відсутності причинно наслідкового зв'язку щодо обставин про які вказував відповідач, як на відсутність своєї вини та шкодою яка була спричинена позивачу.

Для встановлення причинного зв'язку виникає необхідність у призначенні експертизи.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У ході апеляційного розгляду справи, судом було роз'яснено відповідачу положення зазначеної вище норми права. Однак, останній не виявив бажання щодо призначення та проведення по справі експертного дослідження.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: