Ухвала суду № 53434249, 12.11.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №573/1768/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кліщ О. В.Номер провадження 22-ц/788/2123/15 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Рибалки В. Г. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року позов Банку задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість у сумі 34260,63 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 342,60 грн.

Позивач не погодився з цим рішенням лише в частині вимог про стягнення пені. Вказує на те, що суд безпідставно зменшив розмір пені до 3000 грн., що значно менше за розмір завданих Банку збитків. Крім того, вважає, що істотних обставин для застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України суд не встановив, а тому законних підстав для зменшення неустойки не мав. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог про стягнення пені в повному обсязі.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Сторони повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2012 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір банківського обслуговування № ВL_КГ100093432, відповідно до умов якого відповідач отримав 17500 грн. кредитних коштів строком до 01 лютого 2015 року зі сплатою 0,01 % річних, 3% комісії від суми кредиту за кожен розрахунковий місяць та 3,3 % разового страхового платежу.

Сторонами обумовлена відповідальність позичальника за невиконання взятих на себе зобов'язань, зокрема п. 4.2 договору передбачений штраф у розмірі 25% від суми кредиту за прострочення чергового платежу на 60 календарних днів, а також 0,5 % пені від суми невиконаного зобов'язання за прострочку або неповну сплату чергового платежу (п. 4.3 договору) (а.с. 8-11).

Згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом та процентам позичальник зобов'язався повертати борг кожного першого числа місяця (а.с. 12).

Внаслідок неналежного виконання зобов'язання утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 04 серпня 2015 року становить 132 409,89 грн. (а.с. 7).

Розмір нарахованої банком заборгованості відповідач не оспорює, про застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки він не звертався, в письмовій заяві просив суд зменшити розмір пені, який значно перевищує суму основного боргу (а.с. 24).

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по пені, суд першої інстанції виходив з наявності підстав, передбачених ч.3 ст.551 ЦПК України для зменшення її розміру.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З наданого Банком розрахунку суми боргу вбачається, що вона складається з 15458,65 грн. боргу за кредитом, 1,40 грн. боргу по процентам за користування кредитом, 15800,58 грн. боргу по комісії за користування кредитом, а також 101149,26 грн. пені. Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань значно перевищує суму збитків Банку.

За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку про застосування до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка з урахуванням положень ст. 3 ЦПК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки (пені) за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

При цьому, зменшуючи суму пені до 3000 грн., суд першої інстанції вірно врахував майновий стан відповідача, зокрема відсутність у нього постійного заробітку, можливість банку звернутися до суду за стягненням пені в межах спеціального строку позовної давності, яка б завадила збільшенню її розміру, як обставини, які мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі ухвали апеляційного суду від 29 жовтня 2015 року позивачу відстрочено сплату судового збору за розгляд справи в апеляційному суді у сумі 1456 грн. 50 коп.

Враховуючи, що апеляційну скаргу залишена без задоволення, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з позивача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відхилити.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року, в частині вирішених вимог про стягнення пені, залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в дохід держави 1456 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: