Рішення № 53432551, 13.11.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7270/15-ц

Провадження № 2/591/2750/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі Кальченко М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Коцур Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України

про визнання незаконним та скасування протоколу засідання конференції № 1 від 26.08.2015 року;

про визнання незаконним проведення конференції Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України 26.08.2015 року;

про поновлення на роботі на посаді голови Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України;

про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу;

про стягнення моральної шкоди;

В С Т А Н О В И В :

08 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Сумської обласної профспілки працівників ПФУ про визнання незаконним та скасування протоколу засідання конференції № 1 від 26.08.2015 року; визнання незаконним проведення конференції Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України 26.08.2015 року; поновлення на роботі на посаді голови Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України; стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 03.05.2011 року вона обрана головою Сумської обласної організації профспілки працівників Пенсійного Фонду України. 18.03.2014 року на конференції Сумської обласної профспілкової організації працівників Пенсійного фонду України позивача обрано головою Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України, терміном на п'ять років на платній основі.

Позивач вказує, що 26.08.2015 року її було звільнено з посади голови Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України на підставі протоколу засідання конференції від 26.08.2015 року, трудову книжку вона отримала 30.09.2015 року. Зазначає, що із протоколом її не ознайомили, його зміст їй невідомий, а також їй невідомо, на підставі якої статті КЗпП її було звільнено.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, таким що порушує її трудові права, вважає, що звільнення з роботи проведено з грубим порушенням вимог трудового законодавства та порядку звільнення. Позивач вважає, що не існувало жодної правової підстави, що передбачена трудовим законодавством, зокрема ст.ст. 40, 41 КЗпП України, для її звільнення з роботи. Також порушено порядок ведення трудових книжок, а саме: п. 2.26 Інструкції, що стосується запису про причини звільнення.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено порядок її звільнення, зокрема пункти 3.1, 3.11, 4.4, 4.5, 4.11, 4.13 та 4.14. Статуту Професійної спілки працівників Пенсійного фонду України. Так, позивач, аналізуючи вказані норми Статуту, вважає, що обрання особи на посаду голови обласної професійної спілки провадиться на засіданні регіонального комітету або безпосередньо на зборах, конференціях, з'їздах, а дострокові вибори керівного органу, в тому числі керівника, який є його членом, можуть проводитись лише на вимогу не менше 2/3 членів профспілки або з ініціативи самого цього органу. Позивач зазначає, що жодних вимог членів профспілки первинних організацій щодо її переобрання як голови профспілки до регіонального комітету не висувалося взагалі, а сама вона не виявляла бажання щодо звільнення її з посади. Оскільки такої вимоги до обласного керівного органу не надходило, а будь-хто інший не має законного права ініціювати проведення позачергової конференції, то вважає, що не існувало правових підстав для переобрання голови профспілки та для проведення конференції.

Також позивач вважає порушеною норму ст. 252 КЗпП України, щодо наявності попередньої згоди виборного органу та вищого виборного органу при звільненні членів та керівників виборного профспілкового органу. Зазнає, що на її звільнення не було згоди регіонального комітету та Центрального комітету професійної спілки працівників ПФУ.

Крім того, позивач вважає незаконним проведення позачергової конференції, посилаючись на те, що рішення регіональним комітетом (керівним виборним органом) з цього приводу не приймалось, позивачкою не підписувалось, вимога 1/3 частини членів профспілки до регіонального комітету не надходила. Позивач вважає, що відповідно до п.п. 4.6, 6.6.Статуту, право скликати конференції та визначати норму представництва та порядок обрання делегатів має лише виборний керівний орган. Вважає, що конференція 26.08.2015 року була скликана та проведена ініціативною групою, склад якої не оприлюднений, що не передбачено Статутом, тому вважає, що конференція відбулась незаконно без правових підстав.

Також позивач зазначає, що 03.09.2015 року вона оскаржила правомірність проведення конференції до вищестоящого керівного профоргану - Центрального комітету професійної спілки працівників ПФУ. 24.09.2015 року їй була надана відповідь головою Центрального комітету профспілки працівників ПФУ, що проведення конференції Сумської обласної організації професійної спілки працівників ПФУ 26.08.2015 року відповідає Статуту профспілки ПФУ. Позивач вважає, голова Центрального комітету профспілки працівників ПФУ не міг одноособово, без розгляду на засіданні керівного органу ЦК, приймати таке рішення. Тому за захистом своїх порушених прав відповідно до ст. 235 КЗпП України позивач звернулась до суду, відраховуючи строк звернення з дня надання їй відповіді головою Центрального комітету профспілки 24.09.2015 року.

Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн. з відповідача, обґрунтовуючи вимоги тим, що порушення її прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, значних душевних хвилювань, що вимагає додаткових зусиль для організації її життя. Вона завжди сумлінно ставилася до своєї роботи, не мала нарікань та зауважень, вона є особою пенсійного віку, втратила надію в справедливість, відчуває депресію, погано спить вночі, погіршилося її самопочуття.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову, надала письмові заперечення (а.с. 42-44). Зокрема, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в суді, а провадження у справі необхідно закрити. При цьому посилається на норми Закону України «Про професійні спілки, їх прав та гарантії діяльності», згідно якого в судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушив цей закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Крім того, відповідач посилається на ч. 3 ст. 221 КЗпП України, згідно якої установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Відповідач зазначає, що відносини ОСОБА_1 з відповідачем не були трудовими, і ст. 21 КЗпП відокремлює такі правовідносини від трудових, оскільки відповідач є громадською організацією, свою діяльність здійснює на підставі Закону України «Про професійні спілки, їх прав та гарантії діяльності» і Статуту. Жоден з цих документів і характер діяльності профспілки не передбачає таких документів, як правила внутрішнього трудового розпорядку чи колективний договір. Відповідач заперечує також проти посилання позивача на порушення ст. 252 КЗпП України, обґрунтовуючи тим, що ця норма передбачає гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до складу виборних профспілкових органів. Однак позивач не була працівником ні головного, ні територіальних органів ПФУ України в Сумській області в період виконання нею повноважень голови Сумської обласної організації профспілки працівників ПФУ, так як була звільнена з числа працівників головного управління ПФУ в Сумській області ще 08 травня 2007 року.

Відповідач вказує, що 25.08.2015 року на своїх зборах 14 первинних профспілкових організацій (тобто більше ніж 2/3 первинних профспілкових організацій області) прийняли рішення про припинення повноважень регіонального комітету Сумської обласної організації професійної спілки працівників Пенсійного фонду України та висловили недовіру голові регіонального комітету ОСОБА_1 з усуненням її від виконання обов'язків, прийняли рішення ініціювати скликання позачергової конференції для переобрання складу регіонального комітету, що оформлено протоколами зборів на місцях.

Внаслідок чого на засіданні конференції Сумської обласної організації професійної спілки працівників ПФУ 26 серпня 2015 року було прийнято рішення про припинення повноважень регіонального комітету Сумської обласної організації професійної спілки працівників Пенсійного фонду України та сформовано новий виборний орган профспілки області. Крім того, представник зазначила, що вказане рішення конференції було переглянуто вищестоящим органом - Центральним Комітетом Професійної спілки працівників Пенсійного фонду України та у відповідності до п. 7.12 Статуту, Центральний комітет відповіддю від 24 вересня 2015 року підтвердив правомірність та відповідність проведення конференції вимогам Статуту. Рішення Центрального Комітету є остаточними і оскарженню не підлягають.

Також відповідач зазначає, що позивач не навела жодних доказів, які б підтвердили факт заподіяння їй моральних чи фізичних страждань, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на третій звітно-виборній конференції Сумської обласної організації профспілки працівників Пенсійного фонду України 18 березня 2014 року було обраного головою Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України, яка за посадою є головою обкому профспілки, ОСОБА_1, терміном на 5 років на платній основі, що підтверджується витягом протоколу (а.с.11).

Відповідний запис зроблено в трудовій книжці позивача (а.с.8-10).

Однак суд приходить до висновку, що цей запис не можна вважати укладенням трудового договору між ОСОБА_1 та Сумською обласною організацією профспілки працівників пенсійного фонду України в розумінні положень ст. 21 КЗпП України, оскільки вказаною нормою передбачено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходилася не у трудових відносинах з профспілковою організацією, а перебувала на виборній посаді, тобто була обрана головою Сумської обласної профспілки, і за посадою була головою обкому профспілки, терміном на 5 років на платній основі.

При цьому вбачається, що плату за виконання обов'язків голови обкому профспілки позивач отримувала за рахунок членських внесків членів профспілки (профспілкового бюджету).

Це питання щодо використання значної частини коштів профспілкового бюджету на оплату голові обласної профспілки, зокрема, також стало одним із спірних питань, з приводу чого була скликана позачергова конференція та проведені дострокові вибори профспілкового керівного органу.

Крім того, посилання позивача на порушення вимог ст. 252 КЗпП України не знайшли свого підтвердження, оскільки судом встановлено, що позивач не була працівником ні головного ні територіальних органів ПФУ України в Сумській області в період виконання нею повноважень голови Сумської обласної організації профспілки працівників ПФУ, так як була звільнена з числа працівників головного управління ПФУ в Сумській області ще 08 травня 2007 року (а.с.8-10).

А зазначена норма закону застосовується лише в тому випадку, якщо звільняється член виборного органу профспілкового органу, який являється працівником підприємства, установи, організації.

Крім того, в ст. 221 КЗпП України визначено, що трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ч. 2 ст. 221 КЗпП України). Але, ч. 3 ст. 221 КЗпП України визначає, що установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Суд вважає, що відносини, що склалися між ОСОБА_1 та відповідачем регулюються Законом України «Про професійні профспілки, їх права та гарантії діяльності» та Статутом.

Статтею 2 Закону України «Про професійні профспілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Крім того, ст. 6 Закону визначено, що громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Зі змісту ст. 7 Закону вбачається, що членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Відповідно до ст. 12 Закону, професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.

Згідно ст. 14 Закону, профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Як встановлено судом, Професійна спілка працівників пенсійного фонду України діє на підставі Статуту, який затверджено Установчим з'їздом Професійної спілки працівників Пенсійного фонду України 19 березня 2004 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 2004 року (а.с.15-32)

Так, в п. 4.1 Статуту визначено, що профспілка складається з:

- первинних профспілкових організацій, які об'єднують своїх членів, що працюють в одному підприємстві, установі, організації, проходять професійне навчання в навчальному закладі, пенсіонерів, непрацюючих;

- регіональних профспілкових організацій, які об'єднують членів профспілки, первинні організації області, АР Крим, міста Києва та міста Севастополя;

- всеукраїнської профспілкової організації працівників ПФУ, яка об'єднує членів Профспілки, регіональні та первинні організації в єдину Профспілку.

Пунктом 4.2 Статуту визначено, що вищим керівним органом первинної профспілки є збори, для регіональної профспілкової організації - конференція, для всеукраїнської - з'їзд.

Пунктом 4.13 вказаного Статуту передбачено, що дострокові вибори профспілкового керівного органу можуть бути проведені на вимогу не менше ніж двох третин членів Профспілки, первинних профорганізацій, що входять до відповідної регіональної профорганізації, або за ініціативи самого керівного органу.

Крім того, п. 4.14 Статуту визначено, що позачергові збори, конференції, з'їзди можуть скликатися за рішенням профспілкового органу, а також за вимогою не менше як третини членів профспілки чи членських організацій.

Судом встановлено, що в 14 первинних профспілкових організаціях працівників УПФУ Сумської області 25 серпня 2015 року відбулися збори.

За результатами засідань зборів всіх 14 первинних профспілкових організацій було прийняті рішення: про ініціювання скликання позачергової конференції з метою переобрання складу Регіонального комітету Сумської обласної організації Профспілки; про висловлення недовіри голові обкому профспілки ОСОБА_1; про припинення повноважень регіонального профспілкового комітету; про обрання делегатів на позачергову конференцію (а.с.53-78).

Як вбачається з наданих суду копій протоколів зборів первинних профспілкових організацій :

УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі з 59 членів були присутні 45 - голосували одностайно (а.с.53-54);

УПФУ в Краснопільському районі з 28 членів були присутні 22 - голосували одностайно (а.с.55-56);

УПФУ в Тростянецькому районі з 30 членів були присутні 20 - голосували одностайно (а.с.57-58);

УПФУ в Недригайлівському районі з 25 членів були присутні 16 - голосували одностайно (а.с.59);

УПФУ в Липоводолинському районі з 23 членів були присутні 17 - голосували одностайно (а.с.60-61);

УПФУ в Білопільському районі з 34 членів були присутні 27 - голосували одностайно (а.с.62-63);

УПФУ в місті Ромнах та Роменському районі з 76 членів були присутні 52 - голосували одностайно (а.с.64);

УПФУ в Лебединському районі з 51 членів були присутні 37 - голосували одностайно (а.с.65-66);

УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі з 91 членів були присутні 59 - голосували одностайно (а.с.67-68);

УПФУ в Середино-Будському районі з 19 членів були присутні 14 - голосували одностайно (а.с.69-70);

УПФУ в Путивльському районі з 26 членів були присутні 18 - голосували одностайно (а.с.71-72);

УПФУ в Буринському районі з 31 членів були присутні 28 - голосували одностайно (а.с.73-74);

УПФУ в Ямпільському районі з 29 членів були присутні 18 - голосували одностайно (а.с.75-76);

УПФУ в м. Шостка та Шосткинському районі з 85 членів були присутні 60 - голосували одностайно (а.с.77-78).

Як вбачається з наданого суду акту прийому-передачі документів від 30 вересня 2015 року документів та матеріалів ОСОБА_1 загальна кількість членів Сумської обласної профспілки ПФУ становить - 1053 члени (а.с.92).

Тобто, на зборах первинних профспілкових організацій були присутні 433 члени первинних профспілкових організацій, що складає більше однієї третини від загальної кількості членів Сумської обласної профспілки ПФУ - 1053 особи.

Оскільки на зборах первинних профспілкових організацій були присутні більше третини членів профспілки, то їх вимога про скликання позачергової конференції Сумської обласної організації Профспілки працівників ПФУ є такою, що в повній мірі відповідає вимогам п. 4.14 Статуту, згідно якого позачергові конференції можуть скликатися за вимогою не менше як третини членів профспілки чи членських організацій.

Посилання позивача на те, що не було підстав для проведення позачергової конференції, з цього приводу рішення обласним комітетом не приймалося і позивачем як головою обласного комітету не підписувалось, і що право скликати конференції, визначати норму представництва та порядок обрання делегатів може лише виборний керівний орган - суд не приймає до уваги та вважає ці твердження позивача помилковими, та такими що не відповідають вимогам Статуту.

По-перше, як вже встановлено судом, відповідно до п. 4.14 Статуту, позачергові збори, конференції, з'їзди можуть скликатися не лише за рішенням профспілкового органу, як помилково вважає позивач, а також за вимогою не менше як третини членів профспілки чи членських організацій, що і було зроблено при ініціюванні питання про скликання позачергової конференції.

По-друге, вищим керівним органом для регіональної профспілкової організації - є конференція (що визначено п. 4.2 Статуту), а не регіональний комітет, як помилково вважає позивач.

Регіональний комітет, відповідно до п. 4.5. Статуту, є керівним виборним органом для регіональної організації.

При цьому поняття «вищий» і «виборний» керівний орган не є тотожними.

Згідно п. 6.7. Статуту, виборний керівний орган регіональної організації підзвітний регіональній конференції профспілки (а.с.25).

Відповідно до п. 6.3. Статуту, Конференція (серед інших повноважень), обирає голову регіональної організації, склад регіонального комітету, визначає повноваження своїх членів, обрани прямим делегування від первинних організацій (а.с.24).

По-третє, порядок виборів, кількісний склад виборного органу, обрання його керівників (голови, заступників голови), форма голосування (відкрите чи таємне) визначаються на зборах, конференції, з'їзді, що прямо передбачено п. 4.7. Статуту (а.с.20).

Стосовно вимоги про проведення дострокових виборів профспілкового керівного органу, то суд вважає, що в даному випадку прийняття такого рішення також відповідає Статут, оскільки на зборах первинних профспілкових організацій було прийнято рішення ініціювати проведення дострокових виборів обласного профспілкового керівного органу на вимогу не менше ніж двох третин первинних профорганізацій (тобто 14 первинних профорганізацій з 20), як це і передбачено п. 4.13 Статуту.

26 серпня 2015 року на позачерговій конференції 28 делегатами були прийняті рішення: про припинення повноважень діючого обкому профспілки та усунення від виконання обов'язків голови обласної організації ОСОБА_1; про обрання складу регіонального комітету Сумської обласної організації Профспілки у кількості 7 чоловік терміном на 5 років на громадських засадах; про обрання голови Сумської обласної організації з виконанням обов'язків на громадських засадах; про обрання голови та заступника голови регіонального комітету на громадських засадах; про обрання ревізійної комісії (а.с.45-52).

Крім того, рішенням конференції зобов'язано ОСОБА_1 та голову ревізійної комісії ОСОБА_4, протягом десяти днів передати всі документи щодо діяльності профспілки новому голові. Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь які дії від імені Сумської обласної організації Профспілки працівників Пенсійного Фонду України (а.с. 52).

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що конференція Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України від 26.08.2015 року скликана та проведена у відповідності до вимог Закону України «Про професійні профспілки, їх права та гарантії діяльності» та Статуту Професійної спілки працівників пенсійного фонду України, а протокол засідання конференції № 1 від 26 серпня 2015 року є таким, що відповідає вимогам закону та Статуту, і скасуванню не підлягає.

На цій підставі вимога позивача про поновлення її на посаді голови Сумської обласної профспілкової організації працівників Пенсійного фонду України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає, оскільки ця посада є виборною, і припинення повноважень голови обласної профспілкової організації проведено на підставі рішення вищого керівного органу регіональної профспілкової організації - конференції.

Оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушень закону та Статуту при припиненні повноважень позивача як голови Сумської обласної профспілкової організації, вимоги про стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України про визнання незаконним та скасування протоколу засідання конференції № 1 від 26.08.2015 року; про визнання незаконним проведення конференції Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України 26.08.2015 року; про поновлення на роботі на посаді голови Сумської обласної професійної спілки працівників Пенсійного фонду України; про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду, а у разі відсутності особи у судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено у п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Г.В.Кривцова