Ухвала суду № 53431581, 12.11.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18197/15-ц

Провадження номер 2/522/9094/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просить заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби МЮУ та нотаріусам як спеціальним субєктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно квартири АДРЕСА_1, заборонити проведення реконструкції та перепланування АДРЕСА_2.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважає, що в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою сторін, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Ухвалою суду від 13.10.2015 року накладено арешт на АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, враховуючи, що арешт на квартиру вже було накладено, то це виключає проведення будь-яких реєстраційних дій з квартирою державними реєстраторами та нотаріусами та не потребує додаткової заборони вчиняти реєстраційні дії.

Щодо накладення заборони на проведення реконструкції та перепланування АДРЕСА_2, то суд відмовляє у задоволенні цієї частини заяви, так як позивачем по справі не доведений факт проведення реконструкції квартири та , крім того це не відноситься до предмету спору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, не обґрунтована, не доведена та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 151-153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя 12.11.2015