Постанова № 53431144, 12.11.2015, Березівський районний суд Одеської області

12.11.2015

Справа № 494/1483/15-п

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

12.11.2015 м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшливід Березівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК469142, виданий Березівським РВУМВС України в Одеській області 02 червня 2000 року, працює керівником ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП) та частиною першою статті 163-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2015 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області надійшли матеріали справ №494/1483/15-п та №494/1486/15-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 та частиною першою статті 163-4 КУпАП.

Постановою суду від 26.10.2015 року справу про адміністративне правопорушення №494/1486/15-п відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-4 КУпАП України обєднано в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення №494/1483/15-п відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-41КУпАП України. Обєднаній справі присвоєно №494/1483/15-п.

Згідно протоколу серії АА №279083 за №78 від 15 жовтня 2015 року встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідно до абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 163-4 КУпАП.

Згідно протоколу серії АА №279099 за №80 від 16 жовтня 2015 року встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідно до пунктів 198.3, 198.6, статті 198, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Частиною першою статті 36 КУпАП передбачено: «При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо».

В судове засідання порушник не зявився. Разом з цим, у судове засідання зявився представник порушника ОСОБА_2, якому права, передбачені статтею 268 КУпАП - розяснені. У судовому засіданні представник порушника вину у скоєному адміністративному правопорушенні за частиною першою статті 163-4 КУпАП визнав повністю та щиро розкаявся. Однак, у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП заперечував та категорично не погодився.

Щодо порушення частини першої статті 163-4 КУпАП, суд вважає зазначити наступне.

Крім власного визнання вини, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за частиною першою статті 163-4 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: Довідкою №447/22-00/03579041, яка підписана порушником без зауважень; протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №279083 від 15 жовтня 2015 року, підписаний порушником без зауважень.

За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-4 КУпАП.

Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставиною, яка помякшує відповідальність, суд визнає: його щире розкаяння у вчиненому. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи характер правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та ступінь його вини, суд вважає застосувати відносно нього адміністративне стягнення за частиною першою статті 163-4 КУпАП у виді попередження.

Керуючись статтею 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.

Разом з цим, представник порушника вину у скоєному адміністративному правопорушенні за частиною першою статті 163-1 не визнав, оскільки, на даний час, проходить процес оскарження рішення податкового органу.

Вислухавши пояснення представника порушника, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд доходить висновку про закриття провадження по справі в звязку з оскарженням рішення податкового органу.

Згідно статті 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до статті 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно порушника складено протокол серії АА №279099 від 16 жовтня 2015 року, яким передбачено правопорушення за частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Передумовою складання вказаного протоколу було проведено Березівською ОДПІ документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» та складено Акт №447/22-40/03579041 від 29.09.2015 року.

В акті №447/22-40/03579041 від 29.09.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідно до пунктів 198.3, 198.6, статті 198, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 139.1 статті 139, статей 163, 167, пунктами 168.1.2, 168.1 статті 168, пунктом 171.2 «а» статті 171, пунктом 176.2 «а» статті 176, пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями.

З вказаним актом порушник не погодився та від підпису відмовився, про що зазначено на останній сторінці акту №447/22-00/03579041.

Відповідно до п.56.4ст.56 Податкового кодексу Українипід час процедури адміністративного оскарження обовязок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Згідно статті 19 Конституції України, «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»

Відповідно до статті 251 КУпАП передбачено: «Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 62 Конституції України «вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь»

Суд вважає зазначити, що суб'єкт владних повноважень (податковий інспектор) мав би, використовуючи свої повноваження, у спосіб, що передбачений чинним законодавством, з'ясувати всі обставини, що мають значення для складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності порушника.

Як зазначив представник порушника у судовому засіданні, з вказаними протоколом та актом перевірки не погоджується, усі необхідні документи для проведення перевірки були подані.

З огляду на викладене, вищевказаний акт перевірки є таким, що не набрав чинності, оскільки оскаржується, а інші докази на підтвердження зазначених у ньому порушень відсутні. У зв'язку з цим, у суду немає достатніх доказів про винність ОСОБА_1 у вчиненні порушення передбаченого частиною першої статті 163-1 КУпАП.

Згідно статті 9 КУпАП «адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Відповідно до статті 7 КУпАП встановлено: «Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності».

Окрім цього, суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, в чому саме полягає суть правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 1ст. 163-1 КУпАП, а зазначені лише пункти статей Подактового кодексу України.

Більш того, у протоколі №80 від 16.10.2015 року зазначено, що ОСОБА_3 притягався протягом року до адміністративної відповідальності, однак доказів цього у матеріалах справи відсутні.

Отже, зважаючи на надані заперечення та пояснення порушника стосовно протоколу №80 серії АА №279099 від 16.10.2015 року, приймаючи до уваги, що на час розгляду справи судом процедура адміністративного оскарження не закінчена, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 163-1 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не добуто, вини в судовому засіданні не встановлено, суду не надано достатньо доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, тому провадження по справі необхідно закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 247 КУпАП «Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення…»

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 163-1,163-4,247,256,283,284 КУпАП , суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК №469142 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 02 червня 2000 року, Ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-4 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення відносно нього у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК №469142 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 02 червня 2000 року, ідентифікаційний код №2730201093) на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Справу про адміністративне правопорушення передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити на підставі статей 9, 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.А. Римар