Рішення № 53429303, 03.11.2015, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"03" листопада 2015 р. 145/1033/15-ц

2/145/588/2015

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючий суддя Ліщишина М. Ю.

за участі секретаря Віценко К.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення ,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій вказує, що їй на праві приватної власності належить садовий будинок НОМЕР_1 загальною площею 43,9 кв. метри, житловою - 32,4 кв. метри у спілці садівничих товариств «Яришівка», що розташована на території сільської ради «Яришівка», Тиврівського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 22.10.2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013 року за № 11309387.

Відповідно до ст. 380 ЦК України будинок є об'єктом права власності .

Відповідачка ОСОБА_3 не є членом її сім'ї, не є членом товариства, займає 1/4 частину будинку з літа 2010 року.

Оскільки будинок ще був недобудований та не був повністю готовий до експлуатації, , вона дозволила відповідачці, на її прохання, тимчасово проживати в ньому та обробляти земельну ділянку.

Під час вселення відповідачки до будинку договір між ними не укладався. Вона лише надала відповідачці членські книжки для сплати внесків товариству.

Однак, відповідачка вирішила, що частина будинку та земельна ділянка вже належить їй, а тому почала створювати їй такі умови в користуванні будинком та земельною ділянкою, що вона змушена була звертатись до органу внутрішніх справ, про що свідчить відповідь Гніванського МВ УМВС України у Вінницькій області від 01.11.2013 року за № 5760.

На даний час відповідачка продовжує займати 1/4 спірного будинку, ніяких правовстановлюючих документів на цю частку не має, приміщення закидане сміттям, витрат по утриманню будинку не несе, про що свідчить відповідь голови ССТ «Яришівка» Скомаровського Г.С. від 27.06.2015 року.

Відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК Україну власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном, в даному випадку будинком, яке здійснюється ним на власний розсуд.

На даний час бажає розпорядитися своєю власністю і відчужити її на користь третьої особи, оскільки не спроможна в подальшому за станом здоров'я обробляти земельну ділянку та підтримувати будинок в належному стані, нести витрати по сплаті членських внесків, однак проживання відповідачки у спірному будинку перешкоджає цьому, чим порушуються її права власника.

Сама відповідачка добровільно виселитись із спірного будинку не бажає, витрат по утриманню житла не несе, відмовляється укласти із нею договір найму, обов'язковість якого передбачена ст.158 ЖК України, а тому змушена звернутись до суду з цим позовом.

Відповідно до експертної оцінки об'єкту нерухомості від 29.06.2015 року ТОВ «Медін-теграція ЛТД», вартість 1/4 частини спірного садового будинку складає 5176,25 грн.

Просить усунути перешкоди в користуванні приватною власністю, шляхом виселення відповідачки ОСОБА_3 з садового будинку НОМЕР_1, розташованого за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, с/рада Яришівська, товариство «Отрадноє», спілка садівничих товариств «Яришівка».

Стягнути з відповідачки на її користь витрати по розгляду справи у суді.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просять його задовольнити з підстав, викладених в заяві.

Позивач ОСОБА_1 пояснила, що у спілці садівничих товариств «Яришівка» у них є дві ділянки. На одній знаходиться садовий будинок розміром 7х 8 м. В 2008 році її син потрапив в ДТП, лікувався, потребував постійного догляду, тому потрібно було знайти людину, яка б дивилася за будинком та обробляла город. Наміру продати будинок у неї на той час не було. До них звернулася ОСОБА_3 Вони дозволили їй вселитися в будинок, щоб обробляти земельну ділянку. Вона передала ОСОБА_3 членські книжки для сплати внесків. В 2010 р. голова товариства написав їм листа, що ділянки не обробляються. Коли приїхали, побачили, що ділянки забур»янені, по членських книжках внески товариству не сплачувались. Вона забрала книжки і заплатила внески. В 2011 році її син помер, вона оформила спадкові права. Чоловік захворів тому вирішили продати будинок. ОСОБА_3, яка так і проживала в частині будинку, сказала, що купить його, але не купує. ОСОБА_3 давала їй 2000 грн. на лікування сина і казала всім, що вона є господаркою садового будинку, який належить їй, ОСОБА_1 Право власності ОСОБА_3 не оформляла. Вони з чоловіком добудували будинок, оплачували електрифікацію кооперативу. Тепер має намір продати будинок, але відповідачка не звільняє будинок і каже, що будинок належить їй, чим порушує її право власності.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що її чоловік є членом цього садівничого товариства. Вона давно спостерігала за спорудженням будинку ОСОБА_1. В 2005 році на дверях будинку було оголошення про продаж та вказаний номер телефону. Вона зателефонувала . Чоловік ОСОБА_1 підтвердив, що продає. Відвів її до ОСОБА_1, якій вона віддала 2000 грн. Та дала їй дві книжки і ключі, сказала, що син дуже хворий і потрібні гроші. ОСОБА_1 продала ще ї землю. Коли купила будинок були лише стіни та дах. Договору купівлі-продажу вони не оформляли . Внески по членських книжках вона не сплачувала, бо їй не дали заплатити. Потім ОСОБА_1 виманила у неї книжки. Залишила їй 1/4 частину будинку, а в решті проводила внутрішні роботи. ОСОБА_1 пропонує їй купили будинок за 70 тисяч, але вона його вже купила, що стверджується розписками ОСОБА_1 2000 грн. на той час були великі гроші. Просить залишити їй 1/4 частину будинку, яку вона займає .

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що вони з дружиною - ОСОБА_3 в 2005 році за 2500 грн. купили дачу, але нотаріально не оформили. ОСОБА_1 потім випросила у дружини членські книжки. На книжці, що належала сину ОСОБА_1 був зареєстрований будинок. Він написав на папері, що залишає 1/4 частину будинку. Чоловік ОСОБА_1 написав, що залишає 0,06 га земельної ділянки. Голова кооперативу писав записку, щоб оформили купівлю - продаж будинку, але не оформили.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 по земельній ділянці в садівничому кооперативі в с.Яришівка . Ділянки їм надали в 1991 році ОСОБА_1 на своїй ділянці будували садовий будинок. Потім їх син потрапив в ДТП і їх не було на ділянці. Через деякий час з'явилась ОСОБА_3 і сказала, що купила будинок, але ОСОБА_3 там бачила рідко. ОСОБА_1 казала їй, що будинок дала в оренду. Потім ОСОБА_1 зробила ремонт в будинку, електрифікувала, обробляє ділянку. Має намір продати, про що дала оголошення. Приїжджали покупці, але не можуть купити через ОСОБА_3. В частці будинку, яку займає ОСОБА_3, знаходиться всіляке сміття, якісь клунки, бігають криси.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що є головою кооперативної спілки садівничих товариств «Яришівка» з 2007 року. В 2010 році прийшла ОСОБА_3 і сказала, що купила землю, які у них були стосунки з ОСОБА_1 за будинок, не знає. ОСОБА_7 зверталася до нього з приводу оформлення договору купівлі-продажу, він пояснив куди їй необхідно звернутися. ОСОБА_1 приблизно в 2010 році зверталася до нього з приводу того, що ОСОБА_3 перешкоджає їй в користуванні будинком, казала, що має намір його продати. До нього зверталися громадяни з приводу купівлі ділянки, він направив їх до ОСОБА_1. Знає, що покупці відмовилися, так як частину будинку займає ОСОБА_3

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного:

Згідно ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 22.10.2013 року ОСОБА_1 належить садовий будинок 48 в спілці садівничих товариств «Яришівка» «Отрадноє» с/рада Яришівська Тиврівський р-н Вінницька обл. загальною площею 43,9 кв.м, житловою- 32,4 кв.м ( а.с. 62). Право власності ОСОБА_1 на даний будинок зареєстровано відповідно до вимог закону, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013 року за № 11309387 / а.с. 63 /.

Садовий будинок знаходиться на земельній ділянці, яка розташована Тиврівський р-н, с/рада Яришівська( за межами населеного пункту), площею 0,06га, цільове призначення - для індивідуального садівництва. Власником даної земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 виданого 12.06.2012 р. є ОСОБА_1./ а.с.60/ Її право власності зареєстровано відповідно до закону, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2013 року. ) за № 9936323 / а.с.61/.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 125 ЗК України право власності та постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин між сторонами у справі з приводу спірного майна не укладено.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК)

Відповідач у справі ОСОБА_3 стверджуює, що придбала у позивача ОСОБА_1 недобудований садовий будинок та земельну ділянку за 2000 грн.

На обґрунтування своїх заперечень проти позову надала копії розписки від 18.12.2010 р. ОСОБА_8 (а.с. 79), згідно якої він передає 14 кв.м. приватизованої землі, на якій стоїть 1/4 частина ( 2 х 7) кв. м. недобудованого цегляного садового будинку, який знаходиться на приватизованій ним ділянці дачного кооперативного товариства «Яришівка» НОМЕР_1 ОСОБА_3 для подальшого знаходження згідно юридичних норм, 3 м. проїзду і по 1 м. навколо частини будинку та розписки ОСОБА_9 від 04.12.2010 р. ( а.с. 78), згідно якої він відмовився від приватизованої ділянки в садовому товаристві «Яришівка» НОМЕР_4 на користь ОСОБА_3, а також копії запрошення та листів на її ім'я з приводу оплати членських внесків та оформлення договору купівлі - продажу будинку та земельної ділянки / а.с.74,75/.

Даних обставин не заперечує позивач у справі ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 Однак, як показала позивач, не заперечує відповідач та стверджується довідкою спілки садівничих товариств «Яришівка» членські внески за ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_4 в товариство з 1995 по 2015 рік сплачувала ОСОБА_1 та брала участь в електрифікації кооперативу / а.с.96/.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує факту отримання нею від відповідача 2000 грн. пояснює, що кошти надавались на лікування сина. На даний час кошти не повернуті, що при наявності наданих відповідачем письмових доказів дає підстави вважати, що сторони мали намір на укладення договору купівлі - продажу будинку.

Однак, відповідач ОСОБА_3 жодним чином не реалізувала свій намір. Маючи на руках на протязі кількох років книжки членів кооперативу, які надала їй позивач, внески не сплачувала. Проведенню позивачкою внутрішніх робіт в будинку, який, на її думку, належав їй, не перешкоджала, участі в електрифікації кооперативу не брала. Вимог про визнання за нею права власності та визнання свідоцтва про право власності на ім'я позивача недійсним не ставила.

Згідно ч. 1 ст. 402 ЦК України право користування чужим майном виникає на підставі закону.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд .

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проживання відповідача в будинку, що належить на праві власності позивачу, перешкоджає їй у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном , що доведено в ході дослідження доказів у справі.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння..

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, суд має право зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 487,20 грн.

Щодо вимог в частині стягнення 600 грн. за проведення оцінки будинку, суд відмовляє в їх задоволенні, так як даний позов не відноситься до позовів майнового характеру.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88, 212 - 215, 223 ЦПК України, 15, 16, 317, 319, 321, 328, 334, 391, 396, 402 ЦК України, ч. ч. 1,3 ст. 125 ЗК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення задовільнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні приватною власністю шляхом виселення ОСОБА_3 з садового будинку НОМЕР_1, розташованого за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, с/рада Яришівська, товариство «Отрадноє», спілка садівничих товариств «Яришівка».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ліщишина М. Ю.