Рішення № 53426787, 12.11.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/7961/15-ц

Провадження № 2/638/4187/15

12.11.2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Зміївської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» про визнання права проживання у будинку ДП «ХЗЕА» АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі у травні 2015 року звернулися до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» про визнання права проживання у будинку ДП «ХЗЕА» АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що Державне підприємство «Харківський завод електроапаратури» надало ОСОБА_2, яка працювала на даному підприємстві з 21.07.1980 року по 31.07.2002 року, кімнату АДРЕСА_1 на склад сім'ї дві особи. На ім'я ОСОБА_2 було відкрито особистий рахунок для сплати комунальних послуг за кімнату. Наприкінці 2010 року керівництво підприємства повідомило ОСОБА_2, що з будинку знімається статус гуртожитка, а для зняття статусу гуртожитка з кімнати №209 з наступним закріпленням її за позивачем по договору найму, позивач повинна подати ордер. Просить суд позов задовольнити, визнати право проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 в кімнаті АДРЕСА_1

Позивачі в судове засідання не з'явилися, надавши суду заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, наголосили, що підтримують позовні вимоги в повному обсязі, просять суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, при винесенні рішення покладається на рішення суду.

Суд, дослідивши доводи позивачів та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 працювала у Державному підприємстві «Харківський завод електроапаратури» з 24.07.1980 року по 03.11.1993 року та з 07.04.1997 року по 27.09.1999 рік, що підтверджується витягом із трудової книжки (а. с. 8-12).

Сумісним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» від 19.03.1997 року сім'ї ОСОБА_2, складом дві особи, надана кімната АДРЕСА_1 що підтверджується випискою із протоколу №18 (а. с. 14), а також розпорядженням №1951 (а. с. 13).

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3постійно проживають в кімнаті АДРЕСА_1 що підтверджується довідками з місця проживання (а. с. 3, 4).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2010 року №435 будинок АДРЕСА_1 виключено з числа гуртожитків ДП «Харківський завод електроапаратури» та дозволено ліквідаційній комісії підприємства та Дзержинській районній в м. Харкові раді закріпити за мешканцями займану ними площу. Оскільки, ордер на надане позивачам житло свого часу не оформлявся, то в разі передачі будинку до комунальної власності міста, новий власник дійсно може заперечувати правомірність проживання в наданій кімнаті та відмовити в визнанні ОСОБА_2, ОСОБА_3наймачами вказаної кімнати

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України, визнання права.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, передбаченому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно статті 1 ЖК України, статті 47 Конституції України, громадяни мають право на житло.

Відповідно статей 125, 132 ЖК України, пункту 41 Положення, з гуртожитку не можуть бути виселені без надання іншого житлового приміщення, особи, які відпрацювали на підприємстві більше 10 років. За весь час проживання у спірному житловому приміщенні відповідач не оспорював і не оспорює правомірність подальшого проживання позивачів в ньому та не пропонує для подальшого проживання інше житлове приміщення.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» про визнання права проживання у будинку ДП «ХЗЕА» АДРЕСА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки адміністрація підприємства та профспілковий комітет правомірно і в межах своєї компетенції надали вказане житлове приміщення сім'ї позивачів, у зв'язку з трудовими правовідносинами на підставі вказаного рішення сумісного засідання адміністрації і профспілкового комітету. Правовідносини позивачів з підприємством, щодо проживання в вказаному житлі гуртожитку регулювались Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268 (Положення). Згідно п. 9 Положення, житлова площа в гуртожитку надається за сумісним рішенням адміністрації підприємства і відповідного профспілкового комітету. За таких обставин, суд вважає, що сім'я позивачів будь-яким чином не може обмежуватись в праві користування наданим їм житлом, у зв'язку з відсутністю ордеру, оскільки, вказане порушення допущено відповідачем.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 169, 197, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1, 9, 125, 132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268, ст. ст. 125, 132 ЖК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» про визнання права проживання у будинку ДП «ХЗЕА» АДРЕСА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право проживання у кімнаті АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: