Рішення № 53425071, 13.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7112/15 Справа № 203/5132/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Ремеза В.А.

за участю секретаря Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС»

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вента» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ПАТ «Радикал Банк» звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, які в ході розгляду справи були уточнені. Сплативши судовий збір, згідно чинного законодавства.

У підтвердження свої позовних вимог посилався на ті обставини, що 31.07.2013 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «АХДУС» було укладено кредитний договір №КЛ-6515/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом 2000000 грн., процентною ставкою за користування кредитом 24% та терміном повернення - 30.07.2015 року.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 31.07.2013 року було укладено договори поруки: з Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДПР0МК0НСАЛТ», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Банком зобов'язання за кредитним договором було виконано та надано позичальнику кредит в сумі 2000000 грн. Проте, ТОВ «АХДУС» свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконав, у зв'язку з чим, станом на 16.06.2014 року, виникла заборгованість у сумі 1 962 860 грн. 13 коп.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та у остаточні редакції позовних вимог просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, що утворилась станом на 30.01.2015 року у сумі - 2 689 193 грн. 34 коп., з яких: 777 777 грн. 90 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 1 088 469 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 36 813 грн. 64 коп. - поточна заборгованість за процентами, 320 225 грн. 46 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 30 453 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 124 192 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту, 44 465 грн. 73 коп. - штраф за несвоєчасне погашення процентів, 44 465 грн. 73 коп. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту, 44 465 грн. 73 коп. - штраф за невиконання п.3.3.13 кредитного договору, 44 465 грн. 73 коп. - штраф за невиконання п.3.3.18 кредитного договору, 44 465 грн. 73 коп. - штраф за невиконання п.3.3.19 кредитного договору, 44 465 грн. 73 коп. - штраф за невиконання п.3.3.22 кредитного договору, 44 465 грн. 73 коп. - штраф за невиконання п.3.3.23 кредитного договору.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вента».

Крім того, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2015 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вента» про визнання договору поруки таким, що припинив дію, яка була постановлена у судовому засіданні без видалення до народної кімнати, згідно ч. 4, 5 ст. 209 ЦПК України.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року роз'єднано позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вента» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вента» про визнання договору поруки таким, що припинив дію та виділено в окреме самостійне провадження позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, що заявлені до відповідача ОСОБА_5, а також за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вента» про визнання договору поруки таким, що припинив дію.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Встановлено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором №КЛ-6515/1-980 від 31 липня 2013 року, яка виникла станом на 30 січня 2015 року, становить 2 377 933 грн. 23 коп., з яких: 777 777 грн. 90 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 1 088 469 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 36 813 грн. 64 коп. - поточна заборгованість за процентами, 320 225 грн. 46 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 30 453 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 124 192 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС» та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» заборгованість за кредитним договором №КЛ-6515/1-980 від 31 липня 2013 року, що виникла станом на 30 січня 2015 року, у сумі 2 377 933 грн. 23 коп., з яких: 777 777 грн. 90 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 1 088 469 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 36 813 грн. 64 коп. - поточна заборгованість за процентами, 320 225 грн. 46 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 30 453 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 124 192 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» заборгованість за кредитним договором №КЛ-6515/1 -980 від 31 липня 2013 року, що виникла станом на 30 січня 2015 року, в сумі 2 377 933 грн. 23 коп., з яких: 777 777 грн. 90 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 1 088 469 грн. 33 коп. -прострочена заборгованість за кредитом, 36 813 грн. 64 коп. - поточна заборгованість за процентами, 320 225 грн. 46 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 30 453 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 124 192 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Крім того, стягнуто з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» судовий збір в сумі 3 654 грн., витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду (добові) в сумі 1 075 грн., а всього: 4 729 грн. та судових витрат - по 1 576 грн. 33 коп. з кожного з відповідачів.

У апеляційній скарзі ПАТ «Радикал Банк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути солідарно з: ТОВ «АХДУС», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «БУДПРОМКОНСАЛТ» на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 600 261,88 грн., 5 429 грн. - судові витрати та 1 827,00 грн. - сплаченого судового збору.

У апеляційній скарзі ТОВ «АХДУС» просить рішення суду скасувати та закрити провадження, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Апеляційний суд у відповідності до вимог ст..303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 31.07.2013 року між ПАТ «Радикал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АХДУС» було укладено кредитний договір №КЛ-16515/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом 2 000 000 грн., процентною ставкою за користування кредитом 24% та терміном повернення 30.07.2015 року.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» 31.07.2013 року було укладено договори поруки: № 6515/1-980 з ТОВ «БУДПРОМКОНСАЛТ» та № 6515/2-980 з ОСОБА_4, відповідно до умов п.1.1 яких поручителі зобов'язались перед кредитодавцем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, можливих штрафних санкцій.

Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав, надавши позичальнику обумовлені кредитним договором кошти у сумі 2 000 000 грн., що підтверджується наданими до позову виписками по особовим рахункам.

Однак позичальник, зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконував, у зв'язку з чим, у останнього виникла прострочена заборгованість за кредитом та процентами, а тому, позивач, скориставшись своїм правом, у відповідності до умов п.3.2.7 кредитного договору, звернувся до суду з вимогою щодо дострокового погашення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій.

13 березня 2014 року, 15.04.2014 року та 20 червня 2014 року на адресу позичальника та поручителів Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» були направлені вимоги банку щодо дострокового погашення заборгованості (т.с.1 а.с. 121-122, 130-136).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Радикал Банк» суд першої інстанції виходив із того, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АХДУС» не виконувало належно взяті за договором кредиту зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості, а оскільки відповідно до закону та умов договорів поруки відповідачі ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ», зобов'язались нести солідарну відповідальність за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АХДУС» кредитних зобов'язань, стягнув солідарно з них на користь позивача заборгованість. При цьому, хоча договори поруки і були укладені окремо з кожним поручителем, проте вони укладались в один і той же день та з метою забезпечення одного і того ж зобов'язання, тобто ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» є особами, що спільно дали поруку за Товариство з обмеженою відповідальністю «АХДУС», а окремий розгляд позовних вимог призведе до подвійного стягнення суми заборгованості, що, зокрема, суперечить завданням цивільного судочинства відповідно до частини першої статті 1 ЦПК України.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 3.6.2. договорів поруки № ДП-6515/1-980 від 31 липня 2013 року укладеного між банком та ТОВ «БУДПРОМКОНСАЛТ», а також № ДП-6515/2-980 від 31 липня 2013 року укладеного між банком та ОСОБА_4, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 1.1. договорів поруки № ДП-6515/1-980 від 31 липня 2013 року укладеного між банком та ТОВ «БУДПРОМКОНСАЛТ», а також № ДП-6515/2-980 від 31 липня 2013 року укладеного між банком та ОСОБА_4, кожний поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення позичальником зобов'язань, що виникають з кредитного договору.

Висновки суду першої інстанції про наявність безумовних підстав для солідарного стягнення з поручителів суми заборгованості за кредитним договором у цьому разі не узгоджується з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

У справі, яка переглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники, хоча і за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами статті 554 ЦК України відсутні.

Щодо застосування у даній справі статті 16 ЦПК України колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Відповідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів з урахуванням положень ч.2 ст.214 ЦПК України враховує правову позицію Верховного Суду України за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-745 цс 15.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що у справі, яка переглядається, суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, судове рішення суду першої інстанцій у частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити. Та відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України повідомити Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк», що розгляд його позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором віднесено до юрисдикції господарських судів.

Однак, що стосується позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до відповідача ОСОБА_4 колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до пункту 1.1. договорів поруки № ДП-6515/2-980 від 31 липня 2013 року укладеного між банком та ОСОБА_4, поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення позичальником зобов'язань, що виникають з кредитного договору.

З урахуванням встановлених у справі обставин, положень закону та умов договору, оскільки позичальником було порушено свої зобов'язання своєчасного погашення кредиту та нарахованих процентів, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» про дострокове стягнення кредиту, процентів та нарахованої у відповідності до п.4.2 кредитного договору пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з чим, з відповідача ОСОБА_4, як поручителя, підлягає стягненню на користь позивача заборгованості за кредитним договором №КЛ-6515/1-980 від 31.07.2013 року, що виникла станом на 30.01.2015 року, у сумі - 2 377 933 грн. 23 коп., з яких: 777 777 грн. 90 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 1 088 469 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 36 813 грн. 64 коп. - поточна заборгованість за процентами, 320 225 грн. 46 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 30 453 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 124 192 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту.

Однак, в частині стягнення штрафів за несвоєчасне погашення простроченого кредиту та процентів, а також штрафів за порушення умов п.п.3.3.13,3.3.18,3.3.19,3.3.22,3.3.23 кредитного договору колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 4.3 кредитного договору сторонами встановлено, що у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2-3.3.15,3.3.17-3.3.18,3.3.22,3.3.23 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф в розмірі 2% від суми заборгованості за цим договором, за кожний випадок порушення за реквізитами та у день, вказаний кредитодавцем.

Як убачається з розрахунку до заяви про збільшення позовних вимог, зазначені штрафні санкції розраховані виходячи із штрафу 2% від суми заборгованості у розмірі 2 223 286 грн. 33 коп. Однак, колегія суддів вважає, що положення п.4.3 кредитного договору мають неконкретний характер та не містять визначення поняття заборгованості, а саме: чи підлягає визначенню сума штрафу виходячи із наявної простроченої заборгованості по кредиту та процентам, або виходячи із всієї суми заборгованості (поточної та простроченої) в разі її дострокового стягнення. А тому, розрахунок зазначених штрафних санкцій є таким, що не відповідає умовам кредитного договору.

Крім того, колегія суддів враховує, що п.4.3 кредитного договору не містить зобов'язань позичальника зі сплати штрафу за невиконання умов п.3.3.19 кредитного договору. А у відповідності до умов п.4.5 кредитного договору в разі порушення позичальником умов п.3.3.19 цього договору передбачено сплату позичальником кредитодавцю пені в розмірі 0,03% від суми, зазначеної п.1.1.1 договору за кожен день відсутності у кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна.

Тому, вимога позивача про стягнення з відповідачів за порушення умов п.3.3.19 кредитного договору штрафу в розмірі 2% від суми заборгованості, а не пені згідно п.4.5 кредитного договору, не ґрунтується на умовах кредитного договору та не підлягає задоволенню з цих підстав.

Крім того, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за невиконання умов п.3.3.23 кредитного договору також не підлягають задоволенню з тих підстав, що позичальник не є власником нежитлових приміщень, де розташоване заставне майно та які передані йому в суборенду згідно договору №1 від 05.12.2012 року, а тому питання щодо продовження дії договору суборенди чи укладення нового договору не залежало лише від волі позичальника, як орендаря. Крім того, як було встановлено у суді першої інстанції та не заперечувалось представником позивача, вказаний договір оренди фактично було продовжено позичальником до 2015 року. У зв'язку з чим, порушення умов п.3.3.23 кредитного договору з боку позичальника відсутні.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення штрафу за невиконання умов 3.3.22 кредитного договору з тих підстав, що вказаним пунктом встановлюється обов'язок позичальника забезпечити проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» не менш ніж 100% всіх своїх розрахунків через поточні рахунки, відкриті у кредитодавця протягом строку дії цього договору. Тобто, встановлюються обов'язки для юридичної особи, яка не є стороною кредитного договору. А тому вказані умови є нікчемними.

Крім того, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Аналогічні висновки здійснені Верховним Судом України у правовій позиції у справі № 6-2003 цс 15 від 21 жовтня 2015 року.

Що стосується стягнення з відповідачів у солідарному порядку судових витрат по справі, що складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 3654 грн., витрат за подачу оголошень у пресі про виклик відповідачів, а також витрат банку, пов'язаних з явкою його представника до суду у сумі 5602 грн. (добові в сумі 1075 грн. та транспортні витрати в сумі 4527 грн.), колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. Розподіл судових витрат між сторонами вирішується у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 п.3 та п.6 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать, у тому числі: витрати сторін та їх представників, що пов»язані з явкою до суду та витрати пов»язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ст.85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Відповідно до ч.1 ст.87 ЦПК України витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.

Оскільки, діючим законодавством, зокрема ст. 88 ЦПК України, не передбачено стягнення судового збору на користь позивача у солідарному порядку з відповідачів, колегія суддів, з огляду на положення зазначених вище норм ЦПК України, вважає, що з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» підлягають стягненню судові витрати у справі, а саме: судовий збір в сумі 3654 грн., витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду (добові) в сумі 1075 грн., витрати пов»язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача ОСОБА_4 у сумі 700 грн. (т.с.1.а.с.112-115, т.с.2 а.с.119-121), а всього 5429 грн. та судовий збір у розмірі 1576 грн. 33 коп. У стягненні іншої частини судових витрат відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС»- задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року - скасувати.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АХДУС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМКОНСАЛТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

В частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до ОСОБА_4 ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» заборгованість за кредитним договором №КЛ-6515/1-980 від 31 липня 2013 року, що виникла станом на 30 січня 2015 року, в сумі: 2 377 933 грн. 23 коп., з яких: 777 777 грн. 90 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 1 088 469 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 36 813 грн. 64 коп. - поточна заборгованість за процентами, 320 225 грн. 46 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 30 453 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 124 192 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» судові витрати в сумі: судовий збір - 3 654 грн., витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду (добові) в сумі 1 075 грн. та 700 грн. - витрати за подачу оголошень в пресі про виклик відповідачів, а всього: 5 429,00 грн. та судовий збір - у розмірі 1 576 грн. 33 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В.Свистунова

Судді Т.П.Красвітна

В.А.Ремез