Ухвала суду № 53424889, 12.11.2015, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/704/15-а

провадження № 2-а/0198/19/15

У Х В А Л А

УХВАЛА

12 листопада 2015 року суддя Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області ГайдарІ.О., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача з позовом про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.105-106 КАС України, з таких підстав.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається:

- імя (найменування) відповідача;

-зміст позовних вимог згідно з частинами чотири та пять статті 106 цього Кодексу та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, визначивши як відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення, ОСОБА_1 не вказала його повного найменування з огляду на адміністративно-територіальну одиницю, де здійснює повноваження цей орган (місто або район, область), що позбавляє суд можливості визначити правильне найменування відповідача.

За змістом мотивувальної частини позову позивачка просить суд зобовязати відповідача вчинити дії з повернення їй права на пільги, ліквідації боргу за отримані комунальні послуги, компенсувати витрати, надавати пільги в розмірі 50 % знижки за спожиті комунальні послуги та відновити положення, що існувало до порушення прав. Крім того, зазначає про завдання їй матеріальної та моральної шкоди, при цьому взагалі не обґрунтовуючи в чому саме полягає шкода та не визначаючи її розмір. В той же час в прохальній частині позову ОСОБА_1 висуває вимоги про визнання дій щодо скасування пільг протиправними, зобовязання відповідача повернути пільги та відшкодувати моральну шкоду.

З метою усунення вказаних протиріч позивачу необхідно з урахуванням положень ч. 4 ст. 105 КАС України остаточно визначитися у який спосіб необхідно вчинити дії щодо відновлення порушеного права.

Також, в порушення вимог ч. 2 ст. 106 КАС України позивачкою не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та не зазначено про неможливість їх самостійно надати (копія посвідчення, що дає право на отримання пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Втім, позивачем надано лише копію позовної заяви для відповідача з клопотанням про відстрочення подання копій документів, приєднаних до позову.

Заявлене клопотання не підлягає задоволенню, тому що не ґрунтується на вимогах законодавчих актів та порушує право сторони на справедливий суд, закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 11 КАС України, де одним з його аспектів є принцип змагальності, тобто можливість однієї сторони ознайомитись з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною.

Отже, позивачу необхідно надати копії всіх документів, що приєднані до позовної заяви, для відповідача.

Відповідно до тієї ж частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Однак, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а в позові відсутні відомості про обставини, які є підставою для звільнення від сплати судового збору.

В день подання позову до суду, 10 листопада 2015 року, ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі, одночасно надавши квитанцію про сплату 4,85 грн.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Питання щодо розміру та порядку сплати судового збору врегульовані в КАС України та Законі України «Про судовий збір».

Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою адміністративної позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, тобто 487,20грн.

Перелік пільг щодо сплати судового збору передбачений в ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна норма міститься і в ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

За змістом зазначених норм законів звільнення від сплати судового збору може мати місце тільки у виняткових випадках і з урахуванням прав та законних інтересів осіб, а єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.

Проте, позивачка не зазначила жодну обставину для звільнення від сплати судового збору, не надала ніяких документів та доказів про неможливість сплатити судовий збір.

Квитанція № 1/55 від 10.11.2015 року на суму 4,85 грн., додана до клопотання про відстрочення сплати судового збору, являється частиною платіжного документу та не містить таких обовязкових реквізитів як призначення платежу, платник та отримувач коштів, розрахунковий рахунок отримувача. Такі недоліки позбавляють суд можливості перевірити чи є вказаний документ підтвердженням сплати судового збору за подання позивачкою позовної заяви до Юрївського районного суду Дніпропетровської області.

Таким чином, позивачем не виконано вимоги закону та не подано документу, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі за позовну вимогу немайнового характеру, а тому пропонується подати на адресу Юрївського районного суду Дніпропетровської області оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 487,20грн. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ в Юрївському районі; код отримувача 36877575; банк отримувача ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ; код банку отримувача 805012; рахунок отримувача 31213206700379; призначення платежу судовий збір за подання позову за п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, вважаю необхідним з викладених вище підстав залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивачку та надати їй строк для усунення недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви, копій всіх документів, що приєднані до позовної заяви, для відповідача, а також документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 105, 106, 108 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, надати позивачу строк 5 (пять) днів з дня отримання ними ухвали.

Розяснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Юрївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І.О.Гайдар