Рішення № 53423986, 22.10.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7929/15-ц

Провадження № 2/202/4804/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Мороза В.П.

при секретарі Овечко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою в звязку з невиконанням грошового зобовязання,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою в звязку з невиконанням грошового зобовязання.

В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як солідарних боржників, на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) Євро, що по курсу на день предявлення позову становить 1 687 000 000 грн.00 коп. (один мільйон шістсот вісімдесят сім тисяч гривень 00 копійок); стягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як солідарних боржників, на користь ОСОБА_1 три відсотка річних за користування позикою за період з 28.03.2014 року по 28.09. 2015 року, що складає грошову суму коштів у розмірі 3 164,38 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара Євро на момент звернення з цим позовом складає 76 261,55 (сімдесят шість тисяч двісті шістдесят одна гривень 55 копійок); стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 000,00 (пятсот тисяч) гривень. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 судові витрати .

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідачі у судове засідання не з?явилися, про час і місце його проведення повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положення статті 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір позики, предметом якого було передання у власність боржнику грошових коштів в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) Євро.

У відповідності до умов позики, що зазначено в розписці, ОСОБА_2 взяв для придбання земельної ділянки (0,15 га) та інвестування в будівництво будинку у місті Підгородне 70 000 (сімдесят тисяч) Євро.

Позивач передав відповідачу грошову суму коштів у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) Євро, про що свідчить вказана вище розписка, яка була надана в рахунок укладання договору позики для придбання відповідачем земельної ділянки та інвестування в будівництво будинку у місті Підгородне .

При тому, у той же день з метою забезпечення належного виконання зобовязань ОСОБА_2, було укладено договір Поруки між Позивачем та фізичною особою за законодавством України ОСОБА_3, як Поручителем.

Відповідно до умов договору поруки, поручитель ОСОБА_3, поручається перед Позивачем за виконання відповідачем 1 зобовязань щодо повернення займу, розмір та умови повернення та сплата якого було встановлено домовленістю між сторонами договору. Статтею 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед ОСОБА_4 як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

У звязку з тим, що позивачу терміново необхідні були кошти для власних цілей, остання, на підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України звернувся «14» березня 2014 року до ОСОБА_2 з письмовою вимогою про повернення протягом тридцяти днів грошових коштів переданих за договором позики у формі розписки в розмірі 70 000 ( сімдесят тисяч) Євро або ж еквівалентно суму коштів у грошовій одиниці України гривні, відповідно до офіційного курсу на момент платежу, розмір якої на момент предявлення вимоги складав 924 700,00 грн. (1 - Євро складає 13,21 грн.). (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованим листом, відповідач особисто отримав письмову вимогу 28.03.2014 року).

Відповідач ОСОБА_2 відмовляється виконати належним чином свої грошові зобовязання передбачені договором щодо повернення позики, ігнорує заяви позивача щодо повернення суми позики, та всіма можливими способами ухиляється від виконання зобовязань щодо повернення позики і до теперішнього часу не виконав свій обовязок, порушивши строки повернення суми коштів, передбачених ч.1 ст. 1049 ЦК України, не надавши жодної відповіді на заявлену письмову вимогу.

У відповідності до ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається укладений між заявником позикодавцем та боржником - позичальником, оскільки згідно ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, на підставі чого, відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, відповідачем було надано розписку.

У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом предявлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

При таких обставинах, відповідач зобовязаний на підставі ст. 1049 ЦК України, повернути грошові кошти в розмірі 70 000 ( сімдесят тисяч) Євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до Євро на момент звернення з цим позовом складає 1687 000 000 грн.00 коп. (1 - Євро складає 24,10 грн.).

Оскільки відповідач на момент предявлення цього позову не виконав своє грошове зобовязання за договором та не повернув відповідачу грошову суму позики в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) Євро, з нього на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за договором позики.

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між позивачем та відповідачем не було передбачено договором позики сплату процентів за користування грошовими коштами, їх розмір і порядок сплати, а також не було передбачено застереження щодо безпроцентної позики, позивач як позикодавець, з підстав передбачених ч. 2 статті 625 ЦК України, має право на одержання процентів їх розмір визначається на рівні трьох відсотків річних від простроченої, що підлягають сплаті щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи те, що відповідач не повертає кошти більш року з моменту отримання вимоги щодо повернення позики, починаючи з 28.03.2014 року по 29.09.2015 року, розмір процентів за увесь час користування грошовими коштами які були надані у якості позики за договором складає 1 064,38 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара Євро на момент звернення з цим позовом складає 57 430,77 грн.

При таких обставинах, з підстав передбачених ст. 625 ЦК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути проценти за користування позикою з моменту отримання вимоги про повернення до моменту звернення до суду з цим позовом, розмір яких складає 3 164,38 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара Євро на момент звернення з цим позовом складає 76 261,55 грн.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що могли б підтвердити позовні вимоги в частині стягнення грошової суми боргу та трьох відсотків річних з поручителя ОСОБА_3 Крім того, договір поруки, згідно ст. 547 ЦК України має бути вчинений у письмовій формі. Позивачем не надано суду договір поруки, що перешкоджає повному, всебічному та обєктивному розгляду справи в частині вимог до відповідача ОСОБА_3

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення грошової суми боргу та трьох відсотків річних підлягають задоволенню в частині вимог до відповідача ОСОБА_2, оскільки є законними та обґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено відшкодування моральної шкоди за договірними правовідносинами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 487,20 грн., а недоплачена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 1047 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою в звязку з невиконанням грошового зобовязання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) Євро, що по курсу на день предявлення позову становить 1 687 000 000 грн. 00 коп. (один мільйон шістсот вісімдесят сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 три відсотка річних за користування позикою за період з 28.03.2014 року по 28.09. 2015 року, що складає грошову суму коштів у розмірі 3 164,38 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара Євро на момент звернення з цим позовом складає 76 261,55 (сімдесят шість тисяч двісті шістдесят одна гривень 55 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 5602,80 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою в звязку з невиконанням грошового зобовязання відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.П. Мороз