Постанова № 53420292, 09.11.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.11.2015

Справа № 320\1394\15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

при секретарі - Захаровій І.І.,

за участю представника відповідача - Григорєвої Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі Запорізької області справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2

До

Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області

Про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2015 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В позові позивач зазначає, що він в період з 05 листопада 1979 року по 09 грудня 1992 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил Радянської армії. Загальний строк проходження військової служби складає 13 років 01 місяць та 04 дні.

Позивач вважає, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах. 29 грудня 2014 року він звернувся із заявою до відповідача про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Своїм листом від 20 січня 2015 року відповідачем було відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Але позивач вважає відмову відповідача неправомірною, оскільки згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день введення в дію цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах. Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р., який діяв у період роботи позивача, було передбачено, що до роботи, зазначеній в списку № 1, прирівнюється, зокрема, служба в складі Збройних Сил СРСР.

Позивач вказує, що відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсія за віком призначається на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідно статті 100 Список № 1 та статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону ( 60 років для чоловіків), знижується на 1 рік.

Позивач вважає, що строк військової служби його в Збройних Силах СРСР дорівнюється за його вибором до роботи, яка має право відноситись за його вибором до Списку №1, а тому відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі статті 12-14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вважає незаконною.

Тому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію відповідно до ст.ст. 12, 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 липня 2014 року та сплатити утворену заборгованість.

02 березня 2015 року позивач надав до суду уточнений позов, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача в питанні відмови в призначенні пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 12, 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію відповідно до ст.ст. 12, 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 липня 2014 року та сплатити утворену заборгованість.

В судове засідання з'явився позивач та представник відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача Григор'єва Н.Ю. позовні вимоги позивача не визнала в повному обсязі та суду пояснила, що умови призначення пенсій громадянам України визначені Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058). Відповідно до статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Пунктом 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232 - XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (із змінами) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаний із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (із змінами) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України". Згідно з п\п 2 п. 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 дійсно передбачено зарахування проходження служби в складі Збройних сил СРСР до пільгового стажу, але за наявності таких умов: "При назначений на льготных условиях или в льготных размерах пенсий по старости и инвалидности рабочим и служащим, работавшим на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах и на других работах с тяжелыми условиями труда, периоды, указанные в подпунктах "к" и "л", приравниваются по выбору обратившегося за назначением пенсии либо к работе, которая предшествовала данному периоду, либо к работе, которая следовала за окончанием этого периода». Представник відповідача зазначає, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача жодна з посад, на яких він працював (експедитор, водій) не передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 1), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36. Отже, зарахування часу проходження військової служби, крім часу строкової військової служби на вищезазначених умовах, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком № 1), законодавством України не передбачено. Представник також вказала, що згідно з пунктом 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону - 1058 положення Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі Закон №1788) застосовуються тільки в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Виходячи з пункту 3 частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на яку посилається Позивач, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Крім того Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162, який діяв до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, посади військовослужбовців (час проходження військової служби) також не передбачались. Тому представник відповідача вказує, що у зв'язку з тим, що у позивача відсутній пільговий стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 1) немає. Крім того, у зв'язку з тим, що позивач приймав участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан і має статус учасника бойових дій, то він матиме право на дострокове призначення пенсії за віком після досягнення 55 років і тільки при обов'язковій наявності страхового стажу не менше 25 років. А тому Управління Пенсійного Фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області не вбачає в своїх діях протиправних, неправомірних дій, так як діяло винятково на підставі діючого законодавства. Тому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах з 05 листопада 1979 року по 09 грудня 1992 року. \а.с. 7\

Згідно копії витягу з особової справи ОСОБА_2, він проходив службу в Демократичній Республіці Афганістан з 21 грудня 1984 року по 21 квітня 1986 року та має право на пільги, встановлені Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 59-27 від 17.01.1983 року. \а.с. 8\

29 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі із заявою про призначення пільгової пенсії, в якій він просив Управління призначити йому пенсію відповідно до ст.ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 13 березня 2008 року та провести перерахунок пенсії і сплатити різницю, оскільки він вважає, що до Списку № 1 він має стаж 13 років 01 місяць 04 дні, що в свою чергу дає йому право на зменшення віку для призначення пенсії. \а.с. 9-10\

20 січня 2015 року Управлінням пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області ОСОБА_2 була надана відповідь листом, згідно якого позивачу роз'яснено, що він має право на дострокове призначення пенсії за віком після досягнення 55 років (з 28 квітня 2016 року) і обов'язково при наявності страхового стажу не менше 25 років. \а.с. 11-13\

Умови призначення пенсій громадянам України визначені Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Вищий Адміністративний Суд України в постанові від 05.09.2013 року № К/9991/68504/12зазначив наступне:

«…Згідно з абзацом першим частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби».

Частиною першою статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" застосовуються тільки в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно до частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 2 п. 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, передбачено зарахування проходження служби в складі Збройних Сил СРСР до пільгового стажу, але за наявності таких умов: при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Позивач надав суду копію його трудової книжки \а.с. 5\, але жодна з посад, на яких він працював, не передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, зарахування часу проходження військової служби, крім часу строкової військової служби на вищезазначених умовах, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком № 1), законодавством України не передбачено.

Крім того Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162, який діяв до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, посади військовослужбовців (час проходження військової служби) також не передбачались.

Умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією або обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах. Такої ж думки дотримується Вищий Адміністративний Суд України у своєму інформаційному листі від 18.02.2014 року № 212/11/14-14 Щодо забезпечення однакового застосування законодавства під час розгляду та вирішення адміністративних справ.

Також, в ухвалі Віщого Адміністративного Суду України від 21 червня 2012 року (к-47009/09), зазначено що:

«За приписами частини другої, статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.»

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем позивачу була надана відповідь 20 січня 2015 року, а звернувся позивач до суду 14 лютого 2015 року. Тому суд вважає, що позивачем не пропущений місячний строк для звернення до суду із адміністративним позовом.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, оскільки не вбачає в діях відповідача протиправних, неправомірних дій, оскільки, відмовляючи в перерахунку пенсії позивачу, Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 26, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2, 4, 5, 11, 17-19, 69-71, 99, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.А. Фомін