Рішення № 53419181, 11.11.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

2/243/5394/2015

243/10326/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2015 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Сидоренко І.О.,

при секретарі - Рудь Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 Слов'янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Дана позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Слов'янської державної нотаріальної контори 07 листопада 2013 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 1-1944, належить житловий будинок АДРЕСА_1. В даному будинку зареєстровані також її донька - відповідач ОСОБА_2 та онука - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є малолітньою. Відповідачка не проживає у будинку з 1999 року, неодноразово реєструвала шлюб, але залишалась зареєстрованою за даною адресою. Також після народження у 2007 році у будинку позивачки була зареєстрована її онука, яка з відповідачкою на теперішній час мешкають у м. Краматорськ, але залишаються зареєстрованими за адресою місця проживання позивачки. Відповідачка не приймає участі по утриманню домоволодіння та сплати податків. Речей її доньки та онуки у її будинку немає. Позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право на отримання субсидії. У зв'язку з чим просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак до суду надала заяву, в якій просила справу слухати за її відсутності, просила суд позовні вимоги задовольнити. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивачки, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, у зв'язку з чим, суд відповідно до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом першої Слов'янської державної нотаріальної контори 07 листопада 2013 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 1-1944, ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1.

Право власності відповідно до зазначеного свідоцтва зареєстровано реєстраційною службою Слов'янського міськрайонного управління юстиції, що вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачці на праві власності належить житловий будинок, права користування яким вона просить позбавити відповідачів.

Як випливає з дослідженої в судовому засіданні домової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1, за даною адресою зареєстровані відповідачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до Довідки Комітету мікрорайону «Ж/Д № 2» м. Слов'янська № 450 від 21.10.2015 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, однак з 1999 року та по теперішній час не проживають.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною 1 ст. 319 Цивільного Кодексу України зазначено, що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 150 Житлового Кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частку будинку), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

В судовому засіданні встановлено, що в будинку, власником якого є ОСОБА_1 зареєстровані відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітня дитина ОСОБА_4, але фактично вони за цією адресою не проживають з 1999 року. При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачка в судове засідання не з'явилася, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Отже, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп., оскільки позивач, при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 71, 72, 150, 167 ЖК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків не зареєстрований, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір на користь держави у розмірі 487,20 грн. на рахунок 31210206700075, отримувач Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001, ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22030001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко