Ухвала суду № 53416621, 07.11.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41749/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2015 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Шарапа М.О., слідчого Колодчина В.В., прокурора Юр'євої Н., підозрюваної ОСОБА_1 , захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Колодчина В. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Колодчин Володимир Васильович, розглянувши матеріали кримінального провадження № 42015000000002142, за погодженням прокурора Н.Юр'євої звернувся до слідчого судді із клопотання та просить застосувати до: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який підозрюється у кримінальному провадженні № 42015000000002142 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою у ІТТ ГУМВС України в місті Києві з подальшим переведенням до Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби в місті Києві та Київській області.

Клопотання підтримано слідчим Колодчиним В.В. та прокурором Юр'євою Н. та обґрунтовано наступними обставинами. П'ятим слідчим відділом управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002142, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2015 за ч. З ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, відділом кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №32015100110000173, за ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України щодо групи осіб, які здійснюють легалізацію доходів отриманих злочинним шляхом використовуючи реквізити підприємств з ознаками фіктивності.

На початку серпня 2015 року в невстановленому слідством місці старший слідчий з особливо важливих справ відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників ОСОБА_6 та старший слідчий з особливо важливих справ відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників ОСОБА_1, будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, діючи спільно з начальником безпеки TOB «Кернел Трейд» ОСОБА_7 повідомили останньому, що в ході розслідування кримінального провадження ними було встановлено факти взаємовідносин TOB «Кернел-Трейд» із суб'єктами господарювання, які займаються мінімізацією податкових іобов'язань та конвертацією грошових коштів у готівку, в підтвердження чого передали ОСОБА_7 схему відпрацювання підприємства 70В «Кернел-Трейд».

Крім цього, під час розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_7, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено інші факти, які нібито підтверджують неправомірну діяльність TOB «Кернел-Трейд» та висунули вимогу про передачу їм неправомірної вигоди за уникнення посадових осіб TOB «Кернел-Трейд». від кримінальної відповідальності, при цьому повідомивши, що сума неправомірної вигоди буде озвучена ними пізніше.

В підтвердження висунутих вимог 22.09.2015 р. до TOB «Кернел-Трейд» надійшов запит за підписом старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників ОСОБА_8 від 14.09.2015 №186/10/28-10-09-02 щодо надання документального підтвердження взаємовідносин TOB «Кернел-Трейд» з рядом СГД, частина яких була вказана у схемі відпрацювання, що була передана ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ОСОБА_7 під час зустрічі на початку серпня 2015 року.

Через деякий час зі свого мобільного телефону ОСОБА_6 за допомогою програми «Viber» надіслав повідомлення ОСОБА_7 в якому попередив про проведення обшуків за адресою розташування TOB «Кернел- Трейд» та запропонував йому зустрітись з метою обговорення можливості не проведення вказаних слідчих дій.

ОСОБА_7 зрозумівши, що у разі відмови висунутої вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_8 передачі неправомірної вигоди, то ними будуть вжиті заходи направлені на перешкоджання господарської діяльності TOB «Кернел- Трейд» та звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочин.

У подальшому приблизно о 16-17 годині 03.11.2015 під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неподалік центрального офісу ДФС на розі вулиць Лебедева-Кумача та Генерала Тупікова в місті Києві ОСОБА_8 та ОСОБА_6 будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, діючи спільно з корисливих мотивів з метою одержання неправомірної вигоди в завуальованій формі підтвердили раніше висунуту вимогу про передачу неправомірної вигоди зазначивши, що розмір такої вигоди має становити 10 тисяч доларів США.

В цей же день приблизно о 21-22 годині ОСОБА_8 зі свого мобільного телефону за допомогою за допомогою програми «Viber» надіслала ОСОБА_7 повідомлення в якому зазначила картковий рахунок банку «Приват банк», який належить рідній сестрі ОСОБА_6 ОСОБА_10

На виконання висунутих ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вимог одержання неправомірної вигоди ОСОБА_7 05.11.2015 о 18 годині 58 хвилин перебуваючи в приміщенні відділенні банку «Приват банку» за адресою м. Київ вул. Хрещатик, 27а перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_1 5анку «Приват банк» ОСОБА_10 230 000 гривень, що є еквівалентом 10 тисяч доларів США.

Після проведеної банківської операції ОСОБА_7, ОСОБА_8 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 зі свого мобільного телефону за допомогою програми «Viber» підтвердила ОСОБА_7 одержання на банківський картковий рахунок ОСОБА_10, яка являється рідною сестрою ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 230 000 гривень, тим самим довівши реалізацію спільного злочинного умислу із ОСОБА_6 до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться зібраними доказами, у тому числі:

- заявою ОСОБА_7 від 01.10.2015;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.11.2015;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.11.2015;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.11.2015;

- протоколом обшуку від 06.11.2015;

- протоколом обшуку від 06.11.2015;

- протоколом огляду документів від 06.11.2015;

- протоколом огляду та вручення - грошових коштів від 05.11.2015;

- іншими матеріалами досудового розслідування.

Отримані досудовим розслідуванням докази дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину).

06.11.2015 о 12.05 ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 209 КПК України, фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

06.11.2015 о 21.00 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та вручено повідомлення про підозру.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання у місті Києві.

Незважаючи на це слідством встановлено передбачені ст. 177 КПК України ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави зважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, буде незаконно впливати на свідка ОСОБА_7, від якого вимагав і одержав неправомірну вигоду та інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, у тому числі працівників ГУ ДФС України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Так, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення нього злочину в виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Враховуючи, що Кримінальним кодексом України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, існує ризик спроб ОСОБА_1 переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, на наявність заявлених ризиків також вказує і характер вчиненого ОСОБА_1 злочину, а саме тривалість і зухвалість його вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів ОСОБА_1

Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, невстановлених співучасників, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тримання ОСОБА_1 під вартою являється єдиними гарантованим та можливим способом унеможливити продовження ним своєї злочинної діяльності, протиправно впливати на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002142, його спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні або незаконно впливати на них, знищувати, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

Також, підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, завдяки знайомствам у колі ГУ ДФС України буде мати можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які на даний час ще не допитані, у тому числі на заявника ОСОБА_7, який своїми показаннями повністю викриває ОСОБА_1 у вчиненому злочині.

Підозрювана ОСОБА_1 та захисники ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3, заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що обґрунтованість підозри не відповідає дійсним обставинам, забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного можливо застосувавши до нього більш м'який запобіжний захід, в даному випадку - домашній арешт.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Згідно доданих до клопотання матеріалів 06 листопада 2015 року о 21.00 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч3 ст. 368 КК України.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінальних правопорушень;

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція тяжкого злочину передбачає покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, який має задовільний стан.

Слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання в м. Києві , яке винаймає , має батьків похилого віку.

Слід також врахувати позитивність виданої характеристики щодо підозрюваного.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В цьому випадку слід вважати достатнім на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в межах розміру визначеного ч5 ст.182 КПК України з покладенням обов'язків визначених ст.194 КПК України, з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,182,184, 192-194,196,198, 202, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання нею обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 60 900,00 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок гривень) 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897; Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрювана ОСОБА_1 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання старшому слідчому ГСУ Генеральної прокуратури України В.Колодчину свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також іншими особами визначеними слідчим В. Колодчиним;

носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити в межах строків досудового слідства до 07 січня 2016 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити застоводавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді застави підлягає виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Цокол Л.І.