Рішення № 53416417, 06.11.2015, Оболонський районний суд міста Києва

06.11.2015 Справа № 2605/9695/12

Провадження № 4-с/756/140/15

Ун.№ 2605/9695/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.

при секретарі - Бублієві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, посилаючись на наступне.

В провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, перебуває виконавче провадження на виконання виконавчого листа виданого Оболонським районним судом м. Києва від 04.10.2013 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ « АКБ « Транс- Капітал» суми боргу в розмірі 3 070 598грн. 12 коп.

Згідно постанови ВП№40711424 від 04.09.2014 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 та оголошено заборонену здійснювати відчуження будь - якого майна, що належить заявнику.

13 та 14 листопада 2014 року державним виконавцем було здійснено виходи за адресою АДРЕСА_2 для опису майна заявника.

10.04.2015р. проведено оцінку вартості квартири заявника, висновок, який отриманий 22.04.2015р. та 27.05.2015р. винесено постанову державним виконавцем про рецензування звіту.

Вважає дії державного виконавця щодо реалізації належного майна йому майна протиправним, оскільки на даний час до матеріалів виконавчого провадження було направлено інформацію про наявність відкритих банківських рахунків у боржника. Дану інформацію надано листом від 19.12.2014року додатком до якого є довідки АТ « Банк Фінанси та кредит» від 05.12.2014р. за вих.. № 10/5983 та довідки ПУМБ від 05.12.2014за №Л19-50.4/234. Окрім того у власності заявника знаходиться легковий автомобіль марки « ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію технічного засобу. Таким чином в порушення вимог ст..52 Закону України « Про виконавче провадження» не було вжито заходів щодо звернення стягнення на наявні у боржника рахунки та вклади, також з цього приводу не було звернень до боржників чи стягувача.

На підставі вищевикладеного заявник просив суд скаргу задовольнити та визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа № 2/756/141/13 від 04.10.2013р. Заборонити вчиняти будь - які дії направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 та дотримуватись черговості в зверненні стягненні, яка передбачена Законом України « Про виконавче провадження».

Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник суб'єкту оскарження у судове засідання не з'явився, Про місце, день і час її розгляду був повідомлений судом належним чином. В судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник стягувача в судовому засіданні проти наданої скарги заперечив, посилаючись на те, що доказів наявності у боржника іншого майна, достатнього для задоволення вимог стягувача та відвернення стягнення на арештоване та описане нерухоме майно боржника до суду не надано. Отже боржник вправі самостійно у повному обсязі так і частково виконати судове рішення та запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Дослідивши зміст скарги, дослідивши письмові докази по справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вказаною статтею передбачені обов'язки і права державних виконавців.

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Отже, державний виконавець, приймаючи рішення шляхом винесення постанови ВП№40711424 від 04.09.2014 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 та оголошено заборонену здійснювати відчуження будь - якого майна, не наклав арешт на рахунки, відкриті боржником АТ « Банк Фінанси та кредит» та ПУМБ.

Боржником було направлено інформацію про наявність відкритих банківських рахунків. Дану інформацію надано листом від 19.12.2014року додатком до якого є довідки АТ « Банк Фінанси та кредит» від 05.12.2014р. за вих.. № 10/5983 та довідки ПУМБ від 05.12.2014за №Л19-50.4/234. Окрім того у власності заявника знаходиться легковий автомобіль марки « ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію технічного засобу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Разом з тим, державний виконавець не перевірив наявність коштів боржника у його відділеннях банку.

При вирішенні даного питання державним виконавцем не проаналізовано обставини можливості звернути стягнення на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках.

Зазначене вказує на не узгодження дій державного виконавця із обов'язками, які покладаються на нього Законом України «Про виконавче провадження», а саме здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу - задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа № 2/756/141/13 від 04.10.2013р.

Заборонити вчиняти будь - які дії направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 та дотримуватись черговості в зверненні стягненні, яка передбачена Законом України « Про виконавче провадження».

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.М. Луценко