Рішення № 53416224, 10.11.2015, Оболонський районний суд міста Києва

10.11.2015 Справа № 756/16413/14-ц

Справа ун. № 756/16413/14-ц

пр.№2/756/1020/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Бублієві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ « Альфа Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И В

25травня 2012року між ПАТ « Сведбанк» та ПАТ « Дельта банк» був укладений договір купівлі - продажу прав вимог за кредитним договорами.

15 червня 2012року між ПАТ « Дельта Банк» та ПАТ « Альфа банк» був укладений договір купівлі- продажу прав вимог за кредитним договором, згідно умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2614/0707/88-008 від 10.07.2007р., що було укладено між ВАТ « Сведбанк»( правонаступник ПАТ « Сведбанк») та ОСОБА_1 на користь ПАТ « Альфа Банк».

Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", звертаючись з позовом до суду, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість за Кредитним договором №2614/0707/88-008 від 10.07.2007 року у розмірі 1 181 288,78 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1 141 311,59 грн., заборгованість по відсотках - 36 305,37 грн., пеня в сумі 3671,82, а також судові витрати, мотивуючи тим, що 10.07.2007 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2614/0707/88-008, за умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти на загальну суму 150 000 доларів США, зі сплатою 12,5% річних, з визначеним строком дії договору - 09.07.2017 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, 10.07.2007 року між АКБ "ТАС- Комерцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір Поруки №2614/0707/88-008-Z-1, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язувалась перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та видав позичальнику ОСОБА_1 кредит в обумовленій договором сумі, що підтверджується випискою особового рахунку відповідача.

Відповідач виконує свої зобов'язання за договором не в повному обсязі та не належним чином, внаслідок чого, станом на 01.09.2014 року перед позивачем утворилась заборгованість сумою 1 181 288,78 грн., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту 1 141 311,59грн.; по відсотках - 36 305,37грн.; пеня - 3 671,82грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідачів проти наданого позову заперечив та надав до суду зустрічний позов відповідно до вимог якого просив суд визнати договір поруки № 2614/0707/88-008-Z-1 від 10.07.2007 року припиненим посилаючись на те, що 30.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк»" та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №2614/0707/88/008 від 10.07.2007року, яким сторони погодили дату остаточного повернення кредиту - 09 липня 2027 року, та інші умови передбачені вказаним договором. 23.11.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк»" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду№2 до Кредитного договору №2614/0707/88/008 від 10.07.2007року, яким сторони погодили збільшення періоду користування грошовими коштами позичальником та встановлення нових умов щодо зміни процентної ставки( встановив можливість у односторонньому порядку збільшити процентну ставку). Дані зміни всупереч п.11 договору поруки не погоджувались з поручителем.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10.07.2007 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір за №2614/0707/88-008, відповідно до якого Банк надав Позичальнику грошові кошти у сумі 150 000 доларів США, зі строком повернення кредиту до 09.07.2017 року, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 12,5% річних, а Позичальник зобов'язувався погашати кредит та сплачувати проценти по кредиту, та повністю погасити заборгованість та сплатити за кредитом до його закінчення.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та видав позичальнику ОСОБА_1 кредит в обумовленій договором сумі, що підтверджується випискою особового рахунку відповідача.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок №22037703917001 щомісяця, через касу банку згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

30.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк»" та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №2614/0707/88/008 від 10.07.2007року, яким сторони погодили дату остаточного повернення кредиту - 09 липня 2027 року, та інші умови передбачені вказаним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, 10.07.2007 року між АКБ "ТАС- Комерцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір Поруки №2614/0707/88-008-Z-1, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язувалась перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Як передбачено п.2 Договору поруки, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. Відповідальність поручителя, наступає у випадку, якщо боржник допустив прострочення виконання будь-якого з обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України)

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У ст. 554 ЦК України зазначається, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

23.11.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк»" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду№2 до Кредитного договору №2614/0707/88/008 від 10.07.2007року, яким сторони погодили збільшення періоду користування грошовими коштами позичальником та встановлення нових умов щодо зміни процентної ставки( встановив можливість у односторонньому порядку збільшити процентну ставку). Дані зміни всупереч п.11 договору поруки не погоджувались з поручителем.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

У разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, таке право підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст.ст. 3, 12- 15, 20 ЦК, ст.ст. 3- 5, 11, 15, 31 ЦПК України). Право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що первинний позов слід задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ПАТ «Альфа Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 2614/0707/88-008 від 10.07.2007 року у розмірі 1 181 288 (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень 78 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3654( три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ « Альфа Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано Апеляційному суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.

Суддя: О.М. Луценко