Постанова № 53416179, 10.11.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/454/15

Справа №754/13671/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Панченко О.М.,

при секретарі Буцко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Кудрявцева О.В. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльність директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Кудрявцева О.В. щодо відсутності розгляду її скарги від 24.02.2015 року на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2015 року неправомірною; визнати її скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2015 року задоволеною; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену заступником директора Департаменту від 16.04.2015 року. Вимоги адміністративного позову мотивує тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2015 року її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч.1,4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4 250 грн. 24.04.2015 року нею було подано скаргу на вказану постанову до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції, на яку 22.05.2015 року нею було отримано лист, в якому містилися тільки пояснення щодо одного з порушень, які були зазначені нею в скарзі, вказаний лист не містив в собі жодних ознак рішення, яке мало б бути прийняте відповідно до ст. 293 КУпАП. Зважаючи на це, вона вважала, що її скарга була повністю задоволена на її користь. Проте, відповідачем було подано адміністративний позов про зобов»язання її привести у попередній стан, шляхом знесення самовільно влаштованого паркану та основу з залізобетонної плити на якій встановлено споруду для здійснення підприємницької діяльності з торгівлі пам»ятниками, тому вона і звернулася з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надіславши письмове клопотання про застосування до вимог адміністративного позову строку позовної давності.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про залишення вимог адміністративного позову без розгляду виходячи з наступного.

Як було встановлено в судовому засіданні постановою по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2015 року позивача ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч.1,4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4 250 грн.

24.04.2015 року нею було подано скаргу на вказану постанову до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції, на яку 22.05.2015 року нею було отримано лист, в якому містилися тільки пояснення щодо одного з порушень, які були зазначені нею в скарзі, вказаний лист не містив в собі жодних ознак рішення, яке мало б бути прийняте відповідно до ст. 293 КУпАП. В зв»язку з цим, вона вважала, що її скарга була повністю задоволена на її користь.

10.09.2015 року нею було отримано копію адміністративного позову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до неї про зобов»язання її привести у попередній стан, шляхом знесення самовільно влаштованого паркану та основу з залізобетонної плити на якій встановлено споруду для здійснення підприємницької діяльності з торгівлі пам»ятниками, тому вона і звернулася з даним позовом до суду.

В своєму письмовому клопотанні представник відповідача посилався на те, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом було пропущено процесуальний строк для подачі позову до суду, а тому просить суд при вирішенні спору застосувати його до вимог позову, що були подані позивачем.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 16.04.2015 року постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 16.04.2015 року про визнання винною позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,4 ст. 96 КУпАП була направлена відповідачем на її адресу (а.с.33).

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана постанова була отримана позивачем особисто 22.04.2015 року (а.с.35), що не заперечувалося нею в судовому засіданні.

Відповідно до копії скарги, яка також міститься в матеріалах справи (а.с. 44-46), позивач звернулася з такою до директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області по оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач зазначала, що 22.05.2015 року отримала від відповідача лист у відповідь на свою скаргу, з якого вбачалося, що відповідачем не було надано в повній мірі відповідей на всі питання, що нею були зазначені у скарзі, з чого нею було зроблено висновок про те, що її скаргу задоволено.

Проте, в судовому засіданні позивачем не було надано копію такого листа, мотивуючи це тим, що такого в наявності у неї немає.

Згідно із ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до положень ст.ст. 287-289 КУпАП постанова могла бути оскаржена позивачем протягом десяти днів з дня її винесення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або у суд.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2015 року позивачем особисто було отримано копію оскаржуваної постанови, а звернулася вона до суду про її скасування лише 15.09.2015 року.

З письмовою заявою про визнання поважною причиною пропуску строку позовної давності та про його поновлення до суду не зверталася.

Таким чином, на підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про залишення вимог адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.287-296 КУпАП, ст.ст. 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення постанови.

Головуючий: