Постанова № 53410483, 11.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. Справа № 924/673/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В., Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Новоселецькому І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області від 16.07.2015 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2015 р. у справі № 924/673/15

за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора Хмельницької області, м. Шепетівка

до відповідача Шепетівської районної державної адміністрації, м. Шепетівка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ленковецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Хмельницький

про скасування пунктів 1.1 та 1.3.1 розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації Хмельницької області № 441/2006-р від 08.11.2006 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок" зі змінами, внесеними розпорядженням № 18/2007-р від 22.01.2007 р.

за участю представників:

від позивача: Марщівська О.П. - старший прокурор відділу, посвідчення № 019161 від 30.07.2013 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.07.2015 р. у справі № 924/673/15 (суддя Музика М.В.) відмовлено у задоволенні позову Шепетівського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ленковецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування пунктів 1.1 та 1.3.1 розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації Хмельницької області № 441/2006-р від 08.11.2006 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок" зі змінами, внесеними розпорядженням № 18/2007-р від 22.01.2007 р. При прийнятті рішення суд виходив з того, що оспорювані розпорядження не ґрунтується на законодавстві України та суперечать вимогам ЗК України, Закону України "Про меліорацію земель", Закону України "Про оренду землі", однак прокурором пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, заступник прокурора Хмельницької області звернувся з апеляційною скаргою від 16.07.2015 р., в якій просив скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2015 р. у справі № 924/673/15 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення господарського суду не відповідає вимогам судового рішення, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Розпорядженням голови Шепетівської райдержадміністрації "Про передачу в оренду земельних ділянок" № 441/2006-р від 08.11.2006 р. передано в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1 га. На підставі вказаного розпорядження 15.11.2006 р. Шепетівська районна державна адміністрація та ПП ОСОБА_2 уклали договір оренди земельної ділянки. Розпорядженням голови Шепетівської РДА № 18/2007-р від 22.01.2007 р. внесено зміни до розпорядження № 441/2006-р від 08.11.2006 р. За результатами розгляду протесту Шепетівського міжрайонного прокурора від 11.02.2010 р. розпорядженням Шепетівської РДА № 52/2010-р від 19.02.2010 р. скасовано підпункти 1.1, 1.3.1 пункту 1 розпорядження № 441/2006-р від 08.11.2006 р., зі змінами, внесеними розпорядженням № 18/2007-р від 22.01.2007 р. Вказане розпорядження № 52/2010-р скасовано постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2010 р., що набрала законної сили лише 06.08.2014 р. Прокурор звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 27 від 15.11.2006 р. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.03.2015 р. у справі № 16/490-10 в задоволенні позову відмовлено. У зв'язку з чим, 17.04.2015 р. прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом. Відповідно до статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач; після переривання перебіг позовної давності починається заново. 15.03.2010 р. прокурор звернувся до суду з позовом, що містив частину вимоги, на яку мав право - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 27 від 15.11.2006 р., оскільки розпорядження на час звернення було скасоване. Після звернення до суду з вказаною позовною заявою перебіг позовної давності перервався до винесення судом рішення по справі - 30.03.2015 р. Таким чином, висновок суду про пропуск строку позовної давності при зверненні до суду з позовною завою не відповідає вимогам закону та є безпідставним. Початок перебігу трирічного строку позовної давності за заявленою вимогою з 11.02.2010 р. та його закінчення 11.02.2013 р. не відповідає нормам законодавства. Судом порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення від 01.07.2015 р., що є безумовною підставою для скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Відповідач - Шепетівська районна державна адміністрація Хмельницької області у відзиві на апеляційну скаргу просила розгляд справи провести без уповноваженого представника Шепетівської РДА, на основі усіх наявних матеріалів справи та відмовити у задоволенні позовних вимог Шепетівського міжрайонного прокурора в повному обсязі, а рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2015 р. у справі № 924/673/15 залишити без змін, посилаючись на те, що погоджується з винесеним рішенням господарського суду Хмельницької області у справі 924/673/15 та вважає, що воно прийнято з повним з'ясуванням обставин справи, правильною оцінкою наданих доказів і встановлених юридичних фактів, а також у відповідності до норм процесуального та матеріального права. Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, та застосував всі норми правових актів, які необхідно було застосувати, зокрема правомірно встановив, що початок перебігу трирічного строку позовної давності розпочався з 11.02.2010 р. та сплив, відповідно, 11.02.2013 р., згідно статтей 256, 257 ЦК України. Вказана обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалися та явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (ухвал апеляційного суду) (а.с.188, 191).

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та треті особи належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача та третіх осіб.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених у ній; вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2015 р. у справі № 924/673/15 прийнято з порушенням норм процесуального права, що строк позовної давності слід обчислювати з 06.08.2014 р., тобто, з дати набрання законної сили постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2010 р. у справі № 2-а3927/10/2270; просила рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з акту приймання-передачі від 13.10.2005 р., комісією, утвореною відповідно до розпорядження Шепетівської районної адміністрації від 19.07.2005 р., проведено обстеження об'єкта передачі - системи "Хомора" с. Ленківці Шепетівського району, який належить СТзОВ "Поділля" і передається Ленковецькій сільській раді. До складу об'єкта передачі входять внутрішньогосподарські канали, гідроспоруди, закрита осушувальна мережа, рік введення в експлуатацію 1974-1980 р. р. (а.с.32, 99).

27.12.2005 р. комісією у складі: першого заступника голови Шепетівської районної державної адміністрації, замовника-приватного підприємця ОСОБА_2, представника вишукувальної організації, генерального проектувальника НДІ "Проект реконструкція", генпідрядника ПМП "Юнар", головного архітектора району, заступника начальника районного відділу земельних ресурсів, головного державного санітарного лікаря району, головного державного інспектора пожежного нагляду Шепетівського району, начальника державної інспекції екології та природних ресурсів, начальника служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, за участю представників зацікавлених організацій: начальника району електромереж, начальника центру електрозв'язку № 9, начальника ЦЛКС - 212, начальника центру технічної експлуатації сільських з'єднувальних ліній № 9, начальника кабельної дільниці № 3, Ленковецького сільського голови, начальника Управління культури Хмельницької ОДА, начальника ВДАІ України у Хмельницькій області, складено, а головою Шепетівської районної державної адміністрації затверджено та скріплено печатками, акт вибору (об'єктів житлово-цивільного промислового та обслуговуючого призначення) земельної ділянки для будівництва бензинової заправки із сервісним обслуговуванням приватного підприємця ОСОБА_2 Грицівське перехрестя Шепетівського району, яким проведено вибір ділянки під будівництво бензинової заправки із сервісним обслуговуванням. В акті зазначено, що на ділянці існуючі будівлі, зелені насадження відсутні; земельна ділянка повністю відповідає протипожежним, санітарним нормам і функціональному призначенню - будівництво бензинової заправки із сервісним обслуговуванням (а.с.70).

Згідно виписки з протоколу третьої сесії Ленковецької сільської ради Шепетівського району від 02.06.2006 р. на сесії вирішено не дати погодження на будівництво АЗС на стадіоні та оренду земель загального користування; підняти клопотання перед Шепетівською районною державною адміністрацією про перенесення будівництва АЗС з стадіону села Ленківці в інше місце, яке буде надано та погоджено з приватним підприємцем ОСОБА_2 (а.с.26).

Державним підприємством "Український дорожній сервіс" на замовлення ФОП ОСОБА_2, 19.07.2006 р. надано дозвіл № 00299/104/06-06-1 на будівництво та облаштування заїздів, виїздів та перехідно-швидкісних смуг на землях дорожнього господарства, а також при розміщенні об'єктів сервісу на земельних ділянках, суміжних із землями дорожнього господарства вздовж автомобільної дороги М-21 Городище-Рівне-Старокостянтинів, який затверджений заступником голови Державної служби автомобільних доріг України 24.10.2006 р. (а.с.69).

30.10.2006 р. Хмельницьким обласним головним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України на замовлення Приватного підприємства "Гео-плюс" зроблено висновок № 93 державної експертизи землевпорядної документації - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 на території Ленковецької сільської ради для будівництва бензинової заправки з сервісним обслуговуванням, з якого вбачається, що землевпорядна документація в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам. Висновок 30.10.2006 р. затверджено начальником головного управління земельних ресурсів (а.с.20-21).

Пунктами 1, 3, 4 розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації № 441/2006-р від 08.11.2006 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок", після розгляду проекту землеустрою, передано в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0 га із земель господарського двору на території Ленковецької сільської ради для будівництва та експлуатації бензинової заправки із сервісним обслуговуванням терміном на 20 років; доручено першому заступнику голови адміністрації укласти договір оренди; на підставі статті 125 Земельного кодексу України вказано приступити до користування земельною ділянкою ОСОБА_2. після укладання у встановленому порядку договору оренди землі та відповідної державної реєстрації (а.с.17).

На підставі вказаного розпорядження, 15.11.2006 р. між Шепетівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 27, згідно розділу 1 якого орендодавець надає із земель господарського двору на території Ленковецької сільської ради, які розташовані за межами населених пунктів, а орендар приймає у тимчасове користування на умовах оренди, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, що додається і є невід'ємною частиною даного договору, земельну ділянку площею 1,0 га для будівництва та експлуатації бензинової заправки з сервісним обслуговуванням (а.с.27-28).

Земельна ділянка надається в користування на умовах оренди строком на 20 років, тобто, до 16.11.2026 р. (розділ 2 договору).

Договір оренди підписано обома сторонами, скріплено їхніми печатками та зареєстровано в Шепетівському районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ПДЗК від 02.09.2007 р. за № 040750000001 (а.с.28).

Рішенням Ленковецької сільської ради Шапетівського району № 2 шостої сесії ХХY скликання від 15.12.2006 р. було вирішено прийняти на баланс сільської ради меліоративні землі системи "Хомора": внутрігосподарські канали, гідроспоруди, закрита осушувальна мережа (а.с.100-105).

17.01.2007 р. відділ оперативного та екологічного контролю Поліського регіону Державного управління навколишнього природного середовища в Хмельницькій області, на замовлення П П ОСОБА_2, за підписом начальника відділу, надав висновок № 18 про не погодження матеріалів вибору земельної ділянки у зв'язку з тим, що земельна ділянка не придатна для будівництва бензинової заправки із сервісним обслуговуванням, оскільки виконання будь-яких робіт по будівництву можуть вплинути на технічний стан і режим експлуатації меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури (а.с.23-24).

Розпорядженням голови № 18/2007-р від 22.01.2007 р. "Про внесення змін до розпорядження голови адміністрації від 08.11.2006 р. № 441/2006-р" Шепетівська районна державна адміністрація внесла зміни до розпорядження № 441/2006-р від 08.11.2006 р., виклавши пункт 1 останнього в такій редакції: "1.1 Затвердити приватному підприємцю ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0 га із земель господарського двору на території Ленковецької сільської ради, змінивши цільове призначення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі автомобільного транспорту. 1.3.1 Передати в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0 га із земель автомобільного транспорту на території Ленковецької сільської ради для будівництва та експлуатації бензинової автозаправки терміном на 20 років" (а.с.18).

Рішенням № 1 вісімнадцятої сесії Ленковецької сільської ради Y-го скликання від 09.02.2007 р. "Про прийняття у комунальну власність сільського стадіону" було прийнято у комунальну власність сільський стадіон вартістю 86 тисяч гривень, який розміщений на земельній ділянці загальною площею 1,98 га та належав СТзОВ "Поділля" с. Ленківці, і затверджено акт приймання-передачі Ленковецького сільського стадіону (а.с.94).

Згідно акту приймання-передачі від 09.02.2007 р. Ленковецькою сільською радою прийнято у комунальну власність сільський стадіон вартістю 86 тис. грн., який розміщений на земельній ділянці площею 1,98 га. Покриття стадіону (грального поля) - трав'яне, покриття бігових доріжок - гранітний відсів (а.с.93).

12.03.2007 р. Хмельницьке обласне головне управління земельних ресурсів Держкомзему України видало наказ "Про скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 30.10.2006 р. № 93", яким висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30.10.2006 р. № 93 було скасовано на підставі протесту Шепетівського міжрайонного прокурора № 204 (а.с.22).

Ленковецька сільська рада рішенням № 6 двадцять п'ятої сесії від 19.10.2009 р. "Про оформлення права власності на стадіон в селі Ленківці" вирішила оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на стадіон в селі Ленківці по вул. Лозовій, 74 (а.с.92).

Відповідно до довідок № 02-13/13 від 11.02.2010 р. та № 186 від 15.06.2015 р., виданих виконавчим комітетом Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, ПП ОСОБА_2 до користування земельною ділянкою на не приступила (а.с.97-98).

Розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації № 52/2010-р від 19.02.2010 р. "Про скасування підпунктів 1.3, 1.3.1 пункту 1 розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 08.11.2006 р. № 441/2006-р, із змінами, внесеними розпорядженням голови Шепетівської районної державної адміністрації від 22.01.2007 р. № 18/2007-р", на підставі статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розглянувши протест Шепетівського міжрайонного прокурора від 11.02.2010 р. № 377-10, було скасовано підпункти 1.1, 1.3.1 пункту 1 розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 08.11.2006 р. № 441/2006-р. "Про передачу в оренду земельних ділянок", із змінами, внесеними розпорядженням голови Шепетівської районної державної адміністрації від 22.01.2007 р. № 18/2007-р (а.с.19).

Однак, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2010 р. у справі № 2-а-3927/10/2270 розпорядження першого заступника голови Шепетівської районної державної адміністрації № 52/2010-р від 19.02.2010 р. "Про скасування підпунктів 1.3, 1.3.1 пункту 1 розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 08.11.2006 р. № 441/2006-р, із змінами, внесеними розпорядженням голови Шепетівської районної державної адміністрації від 22.01.2007 р. № 18/2007-р" було визнано протиправним та скасовано. При прийнятті даної постанови суд виходив з того, що даний індивідуально-правовий акт є актом одноразового застосування та юридичним фактом, на підставі якого у позивача виникли конкретні права та обов'язки, одностороннє скасування цього акту порушує право позивача на розгляд її справи відповідно до встановленої Конституцією і законами України процедури (а.с.165-168).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 р. у справі № 31675/12/9104 апеляційну скаргу Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2010 р. у справі № 3927/10/2270/3 - без змін. Ухвала набрала законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (а.с.169-171).

Як вбачається з ухвали господарського суду Хмельницької області від 02.03.2015 р. у справі 16/490-10, із відповіді, наданої Хмельницьким окружним адміністративним судом на запит господарського суду, постанова у справі № 2-а-3927/10/2270 від 23.06.2010 р. набрала законної сили 06.08.2014 р. (а.с.172).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.03.2015 р. у справі № 16/490-10 за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шепетівської районної державної адміністрації, Ленковецької сільської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 27 від 15.11.2006 р. в позові прокурору було відмовлено (а.с.63-67, 173-185).

Згідно акту обстеження земельної ділянки, на якій розташована меліоративна система "Хомора" № 35 від 02.06.2015 р., складеного комісією у складі: в. о. сільського голови, члена виконкому ради та двох депутатів сільської ради, на земельній ділянці, яка розташована на стадіоні в с. Ленківці Шепетівського району та яка згідно розпорядження Шепетівської РДА від 08.10.2006 р. № 441/2006-р передана ОСОБА_2, знаходяться елементи осушувально-меліоративної системи "Хомора" (а.с.106).

Враховуючи вищенаведене, міжрайонний прокурор Шепетівської міжрайонної прокуратури звернувся з позовом до суду про скасування пунктів 1.1 та 1.3.1 розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації Хмельницької області № 441/2006-р від 08.11.2006 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок" зі змінами, внесеними розпорядженням № 18/2007-р від 22.01.2007 р., посилаючись на те, що прийняття оскаржуваних розпоряджень призвело до безпідставного використання земельної ділянки, оскільки незаконне прийняття оскаржуваного розпорядження суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в статті 14 Конституції України, статті 5 Земельного кодексу України (а.с.2-7).

Відповідно до статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Статтею 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України та Законом України від 06.10.1998 р. № 161-ХIV "Про оренду землі".

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частини 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Частинами 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 р. "Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (далі Порядок…), у редакції чинній станом на час прийняття оспорюваного розпорядження, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (абзац 1 пункту 9 Порядку…).

Пунктом 10 Порядку… передбачено, що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (пункт 11 Порядку…).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про меліорацію земель" право власності на інженерну інфраструктуру меліоративних систем та її окремі об'єкти (меліоративну мережу з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережну мережу, дороги і споруди на них) може належати державі, територіальним громадам сіл, селищ і міст, юридичним особам та громадянам з урахуванням обмежень, передбачених законами України. Управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об'єктами, що перебувають у державній власності, здійснює Кабінет Міністрів України і визначений ним спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель через підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління уповноваженого органу. Право власності на інженерну інфраструктуру меліоративних систем та її окремі об'єкти набувається і реалізується у порядку, визначеному законами України.

Частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про меліорацію земель" передбачено, що землі, зайняті окремими об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем (меліоративною мережею з гідротехнічними спорудами та насосними станціями, захисними дамбами, спостережною мережею, технологічними дорогами та спорудами на них), а також землі, виділені під смуги відведення для них, надаються у користування або у власність суб'єктам права власності на меліоративні системи, які забезпечують відповідно до цього Закону експлуатацію меліоративних систем або утворюють з цією метою спеціальні служби. Порядок надання цих земель у користування або у власність встановлюється Земельним кодексом України.

Як зазначалося вище, на земельній ділянці, що була передана в оренду ОСОБА_2, знаходяться елементи осушувально-меліоративної системи "Хомора", яка актом приймання-передачі від 13.10.2005 р., комісією, утвореною відповідно до розпорядження Шепетівської районної адміністрації від 19.07.2005 р., була передана Ленковецькій сільській раді. Рішенням Ленковецької сільської ради Шапетівського району № 2 шостої сесії ХХУ скликання від 15.12.2006 р. було вирішено прийняти на баланс сільської ради меліоративні землі системи "Хомора": внутрігосподарські канали, гідроспоруди, закрита осушувальна мережа (а.с.100). Дана осушувальна система введена в експлуатацію згідно акту державної комісії приймання в експлуатацію від 29.05.1980 р. (а.с.102-105).

12.03.2007 р. Хмельницьке обласне головне управління земельних ресурсів Держкомзему України видало наказ № 34 "Про скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 30.10.2006 р. № 93", яким висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30.10.2006 р. № 93 щодо відповідності вимогам чинного законодавства України землевпорядної документації (проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 на території Ленковецької сільської ради для будівництва бензинової заправки з сервісним обслуговуванням), було скасовано на підставі протесту Шепетівського міжрайонного прокурора № 204 (а.с.22).

Висновком № 18 Відділу оперативного та екологічного контролю Поліського регіону Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області від 17.01.2007 р. не погоджено матеріали вибору земельної ділянки ПП ОСОБА_2 З даного висновку вбачається, що на землях розташовано: 1) закрита осушувальна мережа (гончарний дренаж), що перебуває на балансі Ленковецької сільської ради згідно акту приймання-передачі від 13.10.2005 р.; 2) стадіон, який перебуває на балансі СТОВ "Поділля"; земельна ділянка не придатна для будівництва бензинової заправки з сервісним обслуговуванням, оскільки виконання будь-яких робіт по будівництву можуть вплинути на технічний стан і режим експлуатації меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури (а.с.23-24).

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що пункт 1.1 розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації № 441/2006-р від 08.11.2006 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок" та пункти 1.1, 1.3.1 розпорядження № 18/2007-р. від 22.01.2007 р. "Про внесення змін до розпорядження голови адміністрації від 8 листопада 2006 року № 441/2006-р." про затвердження ПП ОСОБА_2 проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки не ґрунтуються на законодавстві України та суперечать вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про меліорацію земель", Закону України "Про оренду землі".

Однак, 22.06.2015 р. на адресу господарського суду Хмельницької області, до прийняття судом рішення, від відповідача - Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області надійшло клопотання від 16.06.2015 р. про застосування встановлених законом строків позовної давності і відмову позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки прокурор довідався про оскаржуване розпорядження у 2010 році, коли фактично звернулася із позовом до суду у справі № 16/490 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (а.с.113-114).

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. передбачено: якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Оскільки позивачем у даній справі виступає Шепетівський міжрайонний прокурор, відповідно, строк позовної давності слід обчислювати від дня, коли Шепетівському міжрайонному прокурору стало відомо про оскаржуване розпорядження.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації № 52/2010-р від 19.02.2010 р. "Про скасування підпунктів 1.1., 1.3.1. пункту 1 розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 08.11.2006 р. № 441/2006-р, зі змінами, внесеними розпорядженням голови Шепетівської районної державної адміністрації від 22.01.2007 р. № 18/2007-р", дане розпорядження прийнято за наслідками розгляду протесту Шепетівського міжрайонного прокурора від 11.02.2010 р. № 377-10 (а.с.19).

Тобто, у лютому місяці 2010 року Шепетівському міжрайонному прокурору стало відомо про оскаржувані ним розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 268 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширювалася.

Однак, даний пункт частини 1 статті 268 ЦК України було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-17, який відповідно до частини 1 Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності 15.01.2012 р.

Тобто, трирічний строк позовної давності для прокурора сплинув 15.01.2015 р., а прокурор звернувся до суду згідно поштового штемпеля на конверті - 25.04.2015 р.(а.с.33), тобто, з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, вказана обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

Поважних причин пропуску строку позовної давності прокурором не наведено.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що після звернення прокурора 15.03.2010 р. до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.11.2006 р., перебіг позовної давності перервався до винесення судом рішення по справі - 30.03.2015 р., колегією суддів не приймаються, оскільки згідно частини 2 статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, а прокурор зверненувся із позовом про визнання недійсним договору, а не розпоряджень.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2015 р. у справі № 924/673/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області від 16.07.2015 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

І.В. Розізнана