Постанова № 53410469, 12.11.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р. Справа № 922/720/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Медуниця О.Є. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, (довіреність б/н від 02.02.2015 р.),

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2124 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2015 року у справі № 922/720/15,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатське бюро ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Силові енергетичні машини - ЕМЗ, м. Харків

про стягнення 223124,85 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Адвокатське бюро ОСОБА_2 (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Силові енергетичні машини - ЕМЗ (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 163883,20 грн. основного боргу, 5278,71 грн. 3% річних, 40865,27 грн. інфляційних втрат та 13097,67 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором серії ОА №28/12/12-8 про надання послуг з охорони об'єкта від 28.12.2012 р. та договором про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р., позивач також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 березня 2015 року (суддя Макаренко О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "СЕМ-ЕМЗ" на користь ТОВ "Адвокатське бюро ОСОБА_2" основний борг в розмірі 163883,20 грн., 3% річних в розмірі 5278,71 грн., інфляційні втрати в розмірі 40845,13 грн., пеню в розмірі 13097,67 грн. та судовий збір в розмірі 4462,08 грн. В решті позову відмовлено.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Представник позивача надав заперечення (вх. № 8072 від 22.05.2015 р.), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 р. у справі № 922/720/15 без змін.

Колегією суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Черленяк М.І. після поновлення провадження розгляд справи призначено на 29.10.2015 року.

29.10.2015 року у зв'язку з відпусткою судді Шепітько І.І. та відрядженням судді Черленяка М.І. здійснено повторний автоматичний розподіл справи між суддями, згідно з яким для розгляду справи утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

12.11.2015 р., у звязку з відпусткою судді Сіверіна В.І. та судді Терещенко О.І. проведено повторний автоматичний розподіл справи згідно з яким для розгляду справи утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Медуниця Є.О., суддя Хачатрян В.С.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у призначене судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 150)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 28.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Кратос" (охоронець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" (замовник) було укладено договір серії ОА № 28/12/12-8, щодо надання послуг з охорони обєкта (надалі - договір).

Згідно з п. 2.1. договору відповідач доручає, а ТОВ "ОК "Кратос" зобов'язується в порядку, передбаченим договором, прийняти під свою відповідальність обєкт охорони (вказаний в додатку № 2 до договору) та здійснювати щодо нього передбачені договором заходи охорони, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався створити необхідні для цього умови (п. 5.1.) та сплатити за надані послуги за договором.

Згідно з додатком №2 до даного договору (а.с. 21) обєктом охорони за договором є нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199, а саме: літ. "А-7", загальною площею 8697,3 кв.м.; "БЕ-4", загальною площею 10092,5 кв.м.; "БЗ-2", загальною площею 599,1 кв.м.; "БК-1", загальною площею 1217,3 кв.м.; "БС-4", загальною площею 8159,7 кв.м.; "В-7", загальною площею 48254,7 кв.м.; "Г/1-1", загальною площею 75,3 кв.м.; "Ж-2", загальною площею 827,1 кв.м.

В п. 3.1. договору ТОВ "ОК "Кратос" і відповідач погодили вартість послуг по охороні обєкта, плата за які здійснюється згідно рахунку - фактури виходячи зі ставки 17,80 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 2,97 грн., за годину роботи одного охоронника.

Пунктом 3.2. договору визначено порядок оплати послуг, яка здійснюється щомісячно протягом пяти днів після підписання акта виконаних робіт шляхом перерахування відповідачем коштів на рахунок ТОВ "ОК "Кратос". Акт виконаних робіт (відповідно до п. 3.3. договору) повинен бути підписаний сторонами протягом 5-ти днів після закінчення місяця.

24.12.2013 р. між ТОВ "ОК "Кратос" і відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 3.1. якої оплата за послуги, що надається ТОВ "ОК "Кратос" за договором, здійснюється згідно з рахунком - фактурою, виходячи зі ставки 19,70 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 3,28 грн., за годину роботи одного охоронника.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ОК "Кратос" виконало свої договірні зобов'язання належним чином, на виконання договору у період з листопада 2013 р. по січень 2014 р. надав відповідачеві послуги на загальну суму 188923,20 грн., в т.ч. ПДВ, про що свідчать підписані повноважними представниками ТОВ "ОК "Кратос" та відповідача і скріплені їх печатками відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 314 від 30.11.2013 р. - за послуги по охороні обєкту за листопад 2013 року на суму 64080,00 грн., в т.ч. ПДВ 10680,00 грн.; № 345 від 31.12.2013 р. - за послуги по охороні обєкту за грудень 2013 року на суму 66216,00 грн. , в т.ч. ПДВ 11036,00 грн. та № 12 від 31.01.2014 р. - за послуги по охороні обєкту за січень 2014 року на суму 58627,20 грн., в т.ч. ПДВ 9771,20 грн.

Відповідач надані послуги на загальну суму 188923,20 грн. отримав, але їх вартість не оплатив. Факт отримання послуг на зазначену суму підтверджено відповідачем у акті звіряння взаємних розрахунків за період 28.12.2012 р. - 08.04.2014 р.

Виходячи з вищевикладених обставин колегією суддів встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість за договором серії ОА №28/12/12-8 про надання послуг з охорони об'єкта від 28.12.2012 р. в розмірі 188923,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2014 р. між ТОВ "ОК "Кратос" і ТОВ "Адвокатське бюро ОСОБА_2" було укладено договір про відступлення права вимоги № 19/03-1 (надалі - договір про відступлення права вимоги), за умовами п.1.1. якого ТОВ "ОК "Кратос" відступає позивачу своє право вимоги за договором серії ОА № 28/12/12-8 про надання послуг по охороні обєкта, укладеного між ТОВ "ОК "Кратос" та відповідачем (надалі - основний договір).

ТОВ "ОК "Кратос" надіслало відповідачеві повідомлення про заміну кредитора від 10.04.2014 р. б/н, яке було отримано відповідачем 16.04.2014 р., про що свідчить рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30-31).

Відповідно до п. 1.4. договору про відступлення права вимоги позивач одержує право замість ТОВ "ОК "Кратос" вимагати від відповідача належного виконання всіх зобовязань за основним договором.

За умовами п. 3.1. договору про відступлення права вимоги право вимоги за основним договором вважаються переданими з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.2. цього договору ТОВ "ОК "Кратос" зобов'язалось передати позивачу за актом прийому передачі; - оригінал договору серії ОА № 28/12/12-8 про надання послуг по охороні обєкта від 28.12.2012 р. з усіма додатками та додатковими угодами до нього; - документи, необхідні позивачу для здійснення права вимоги.

На виконання п.п. 3.1., 3.2. договору ТОВ "ОК "Кратос" передало, а позивач отримав договір серії ОА № 28/12/12-8 про надання послуг по охороні обєкта від 28.12.2012 р. та акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 314 від 30.11.2013 р., № 345 від 31.12.2013 р. та № 12 від 31.01.2014 р., про що свідчить наданий позивачем акт прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги (а.с. 68).

За умовами п. 1.2. договору про відступлення права вимоги право вимоги за основним договором в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги включають право вимоги основної суми заборгованості за основним договором та право вимоги по стягненню всіх штрафних санкцій (штрафів, пені), інфляційних втрат та відсотків річних, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за основним договором.

Згідно з п.1.3. цього договору загальна сума права вимоги станом на день укладання договору складає 188923,20 грн.

Відповідно до п. 1.4. позивач одержує право замість ТОВ "ОК "Кратос" вимагати від відповідача виконання всіх зобов'язань за основним договором. При цьому позивач набуває статусу кредитора за основним договором.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач вважає, що договір про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р. є неукладеним, а право вимоги позивача за договором серії ОА №28/12/12-8 про надання послуг з охорони об'єкта від 28.12.2012 р. не могло бути предметом договору про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р., оскільки договір серії ОА №28/12/12-8 про надання послуг з охорони об'єкта від 28.12.2012 р. був розірваний за взаємною згодою сторін додатковою угодою №2 від 31.01.2014 р.

Відповідач також стверджує, що обов'язковою підставою для виникнення у нього обов'язку з оплати отриманих охоронних послуг є надсилання позивачем відповідних рахунків на оплату цих послуг.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що твердження відповідача є необґрунтованими, передчасними та такими, що не відповідають дійсності.

31.01.2014 р. між ТОВ "ОК "Кратос" і відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору, яка набрала чинності з моменту її підписання, тобто з 31.01.2014 р.

За умовами п. 1 додаткової угоди №2 договір серії ОА №28/12/12-8 про надання послуг з охорони об'єкта від 28.12.2012 р. був розірваний за згодою сторін з 31.01.2014 р.

При цьому в п. 3. додаткової угоди № 2 до договору сторони передбачили, що з моменту набрання чинності даної додаткової угоди сторони не пов'язані між собою будь-якими правами та/або зобов'язаннями, крім зобов'язань відповідача з оплати наданих ТОВ "ОК "Кратос" послуг.

Отже, за умовами п. 3. додаткової угоди № 2 до договору відповідач зобов'язаний сплатити надані ТОВ "ОК "Кратос" відповідачеві послуги за період з листопада 2013 р. по січень 2014 р. на загальну суму 188923,20 грн., незважаючи на розірвання спірного договору.

З приводу тверджень відповідача про те, що договір про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р. є неукладеним слід зазначити наступне.

Відповідач вказує на те, що відповідно до пункту 3.1. договору права вимоги за основним договором вважаються переданими з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору. За актом прийому-передачі мають бути передані оригінал договору серії ОА № 28/12/12-08 про надання послуг щодо охорони об'єкта від 28.12.2012 р. з усіма додатками та додатковими угодами до нього.

19.03.2014 року позивачем та ТОВ "ОК Кратос" був підписаний акт прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р. Зі змісту даного акту вбачається, що додатки та додаткові угоди до основного договору від ТОВ "Охоронна компанія "Кратос" позивачеві не передавались. До того ж, не передано позивачеві і докази направлення ТОВ "ОК Кратос" рахунків-фактур на адресу відповідача, які, на переконання відповідача, є обов'язковою підставою для здійснення оплати за основним договором.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З тексту договору про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р. вбачається, що його укладено у письмовій формі, підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

Відсутність в акті прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р. вказівки про передачу ТОВ ""Охоронна компанія "Кратос" позивачу додатків та додаткових угод до договору серії ОА №28/12/12-08 про надання послуг щодо охорони об'єкта від 28.12.2012 р. не є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р. неукладеним, оскільки всі додатки та додаткові угоди до основного договору є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 3.2. договору серії ОА № 28/12/12-08 про надання послуг щодо охорони об'єкта від 28.12.2012 р. оплата за даними договором здійснюється замовником (відповідачем) щомісячно протягом 5-ти днів після підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування відповідачем коштів на рахунок охоронця.

Приписи п.3.2. договору серії ОА №28/12/12-08 про надання послуг щодо охорони об'єкта від 28.12.2012 р. спростовують доводи відповідача та надають колегії суддів підстави для висновку про те, що настання обов'язку відповідача з оплати послуг за даним договором залежить від факту підписання його сторонами акту виконаних робіт.

В матеріалах справи містяться оформлені належним чином акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 314 від 30.11.2013 р., № 345 від 31.12.2013 р. та № 12 від 31.01.2014 р., передані ТОВ "ОК "Кратос" позивачеві за актом прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги (а.с. 68).

30.05.2014 р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 25040,00 грн., про що свідчить надана позивачем банківська виписка (а.с.69), де у призначенні платежу зазначено: "Сплата зг. дог. ОА № 28/12/12-8 про надання послуг по охороні обєкта від 28.12.2012 р. та повідомлення про заміну кредитора від №12 від 10.04.2014 р. без ПДВ."

Отже, дії відповідача, спрямовані на фактичне виконання умов договору про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р., переконливо свідчать про те, що даний договір є укладеним, а відтак твердження відповідача про те, що договір про відступлення права вимоги №19/03-1 від 19.03.2014 р. є неукладеним, є необґрунтованими.

Таким чином колегією суддів встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 163883,20 грн., яка на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції залишається непогашеною.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 163883,20 грн., обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1.2. договору про відступлення права вимоги право вимоги за основним договором включає право вимоги по стягненню всіх штрафних санкцій (штрафів, пені), інфляційних витрат та відсотків річних, повязаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобовязань за основним договором.

За умовами п. 3.5. договору серії ОА №28/12/12-8 про надання послуг з охорони об'єкта від 28.12.2012 р. у випадку прострочки оплати послуг по даному договору замовник сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 13097,67 грн., колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5278,71 грн. та інфляційні втрати в розмірі 40865,27 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позовними вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 40845,13 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 20,14 грн. колегія суддів вважає за необхідне відмовити, у звязку з безпідставним предявленням до стягнення.

Перевіривши обґрунтованість нарахування позивачем 3% річних в розмірі 5278,71 грн., колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

При таких обставинах колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 163883,20 грн., 3% річних в розмірі 5278,71 грн., інфляційних втрат в розмірі 40845,13 грн. та пені в розмірі 13097,67 грн. У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 20,14 грн. слід відмовити.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що 05.10.2015 р. у справі № 922/3047/15 Харківським апеляційним господарським було розглянуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро ОСОБА_2», за результатами розгляду якої відмовлено в задоволені позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, про що винесено відповідну постанову. Отже цей факт теж підтверджує відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, враховуючи вищенаведені обставини, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, в звязку з чим рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2015 року у справі № 922/720/15 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2015 року у справі № 922/720/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.11.2015 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Хачатрян В.С.