Постанова № 53410274, 04.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р. Справа№ 910/15248/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

за участю представників:

від позивача: Тучкова К.В. за дов. №37 від 12.12.2013.

від апелянта: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015

у справі № 910/15248/15 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 28 011,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15248/15 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 28 011,73 грн. задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 22 970,99 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позов задоволено через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду має бути скасовано частково.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Самсіна Р.І., Скрипки І.М.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Самсіна Р.І., сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Скрипки І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 04.11.2015.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. на навчанні з підвищення кваліфікації, сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю, суддів Власова Ю.Л., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" у визначеному складі суду.

В судовому засіданні 04.11.2015 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 04.11.2015 апелянт свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника апелянта за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (далі - страховик) та ОСОБА_3 (далі по тексту - страхувальник) 12 грудня 2013 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 326612Га/13о (далі - Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

21.01.2014 настав страховий випадок в м. Одесі по вул. Дальницькій, а саме: відбулося зіткнення автомобіля "ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням страхувальника.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України (копія довідки міститься в справі).

Позивачем, у зв'язку з вказаною ДТП було перераховано страхове відшкодування в розмірі 29 011,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 97568 від 24.03.2014. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 1.001.14.00954/VESKO8490 від 21.03.2014 року.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 даного Кодексу.

Як встановлено 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Як передбачено положеннями ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями статті 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні приписи містить норма ст. 27 Закону України "Про страхування".

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 05.03.2014 у справі № 521/1143/14-п, дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Нормами п. 14.1 ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За приписами п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням положень п. 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9733262.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з положеннями п. 22.1 до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_4 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/9733262, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб, внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Беручи до уваги вищевказані норми, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 транспортного засобу "ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Судом першої інстанції та судом апеляційної встановлено, що вартість матеріального збитку автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визначено на підставі Звіту № 2163 від 12.03.2014 суб'єкта оціночної діяльності - ОСОБА_5 - та становить: 23 970,99 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна калькуляція/висновок № .001.14.0 від 12.03.2014, складена за допомогою комп'ютерної програми Аudatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, згідно якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 29 011,73 грн.

Також, слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції № 1.001.14.0 від 12.03.2014, відповідають даним, встановленим в п. 4.4 зазначеної вище Методики. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства України про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась за допомогою комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 зазначеної вище Методики.

Як передбачено, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 транспортного засобу "ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в розмірі - 28 011,73 грн., з розрахунку позивача (29 011,73 грн./вартість ремонту/- 1 000,00 грн./франшиза/), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції всупереч положення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийшов до висновку, що обґрунтованою сумою страхового відшкодування є вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 29 011,73 грн. У зв'язку з чим, враховуючи суму франшизи передбачено полісом № АС/9733262 в розмірі 1 000,00 грн., стягнув з відповідача на користь позивача 28 011,73 грн.

Проте, згідно висновку № 2163 від 12.03.2014, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 23 970,99 грн., у зв'язку з чим, враховуючи положення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» апелянт вважає, що сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повинна становити:

23 970,99 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) - 1 000,00 грн. (франшиза) = 22 970,99 грн., апеляційний господарський суд зазначає.

Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" набуло права зворотної вимоги до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" у сумі страхового відшкодування в розмірі 28 011,73 грн. - у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи, є обґрунтованим і законним.

Аналогічна позиція суду зазначена в постанові Верховного суду України від 15.04.2015 по справі № 910/7163/14.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15248/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15248/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/15248/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15248/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Ю.Л. Власов