Постанова № 53410195, 11.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.11.2015 справа №908/2934/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3від позивачаОСОБА_4 за довіреністювід відповідачаОСОБА_5 за довіреністю; ОСОБА_6 за довіреністюрозглянувши апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід 06.08.2015 рокуу справі№ 908/2934/15 (головуючий суддя Давиденко І.В., судді Смірнов І.Г., Топчій О.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ», м. Запоріжжядо Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжяпростягнення 1 398 942,11грн.

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 28.10.2015 року

оголошувалась перерва

до 12 год. 00 хв. 11.11.2015 року

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ задоволено повністю;

стягнуто з Міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29 а, код ЄДРПОУ 20485152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 86, код ЄДРПОУ 38839877) 935363 (девятсот тридцять пять тисяч триста шістдесят три) грн. 31 коп. основного боргу, 50958 (пятдесят тисяч девятсот пятдесят вісім) грн. 33 коп. пені, 43966 (сорок три тисячі девятсот шістдесят шість) грн. 46 коп. штрафу, 340600 (триста сорок тисяч шістсот) грн. 21 коп. збитків від інфляції, 28053 (двадцять вісім тисяч пятдесят три) грн. 31 коп. 3 % річних, 27978 (двадцять сім тисяч девятсот сімдесят вісім) грн. 84 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Міське комунальне підприємство «Основаніє», м. Запоріжжя направило до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить:

- скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 року по справі № 908/2934/15 повністю;

- прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити частково, стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» на користь Товариства з обмеженою відповідальністюМІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ основний борг в розмірі 3 368,73 грн. за період березень-травень 2014 року, 3% річних у розмірі 99,12 грн., за період з 11.04.2014 року по 30.04.2015 року, інфляційних нарахувань у сумі 1 203,75 грн., за період з квітня 2014 року по березень 2015 року, та штраф у сумі 195,72 грн. за період квітень-травень 2014 року всього 4867,32 грн.

- судові витрати покласти на позивача.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ було невірно розраховано суму боргу у звязку з тим, що в розрахунок щомісячних оплат за Договором включені не тільки фактично сплачені населенням за надані МКП ОСНОВАНІЄ послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а також й інші комунальні послуги з водопостачання та опалення будинків.

Зокрема, позиція апелянта полягає в тому, що він, в силу Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території житлового фонду та балансоутримувачем житлового фонду комунальної форми власності, у звязку з чим, на його користь населення сплачує лише за житлово-комунальні послуги, повязані з наданням цих послуг. За інші житлово-комунальні послуги, а саме за послуги з централізованого постачання холодної води, гарячої води, водовідведення, газо-, та електропостачання, централізоване опалення, а також, вивезення відходів, населення фактично сплачує відповідно іншим комунальним організаціям Концерну «Міські теплові мережі», КП «Водоканал», тощо.

З урахуванням викладеного, в пункті 2.5 договору підписки від 23.-8.13р. № 23/8-1П, та актах наданих послуг за період з березня по травень 2013р. безпідставно та невірно розраховано вартість абонентської плати, обрахованої виходячи із розміру грошових коштів, які фактично сплачені населенням за всі надані комунальні послуги, оскільки повинно братися до уваги лише сплачені грошові кошти за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території житлового фонду.

При цьому, апелянт самостійно здійснив розрахунок абонплати за дійсно отримані ним за спірний період грошові кошти від населення саме за надані послуги, за виключенням сплачених населенням комунальних платежів, що поступили на користь Концерну «Міські теплові мережі», КП «Водоканал», та на підставі цього розрахунку вважає своєю заборгованістю в розмірі 3368,73 грн.

Ухвалою від 28.08.2015р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

27.10.2015 року через канцелярію суду надійшов відзив від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ», м. Запоріжжя, відповідно до якого позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 28.10.2015 року представник позивача та скаржника надали розписку про перерву в судовому засіданні до 11.11.2015 року о 12:00.

Після перерви у судовому засіданні 11.11.2015 року представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обовязковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

23.08.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ (далі - Підприємство) та Міським комунальним підприємством ОСНОВАНІЄ (далі - Абонент) було укладено Договір підписки на пакет ПК Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013 № 23/8-1П (далі Договір підписки).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору підписки встановлено, що предметом цього Договору є надання Підприємством на платній основі, за Абонентську плату, протягом дії Договору Абоненту права користування узгодженого Сторонами ОСОБА_7, на який оформлено Абонентом підписку, зокрема, ОСОБА_7, що включає функціонал, який забезпечує формування, опрацювання, упорядкування та зберігання інформації БДА, за обумовленою цим договором та додатками до нього адресою підключення.

Підписанням цього Договору Сторони узгоджують Мінімальний ОСОБА_7, обєм та ціна якого визначена п. 2.5 Договору. Абонент користується Мінімальним ОСОБА_7 до узгодження заміни на інший ОСОБА_7

Пунктом 2.5 Договору підписки встановлено, що абонентська плата за користування Мінімальним ОСОБА_7 визначається без урахування ПДВ (Підприємство не є платником ПДВ), у розмірі 0,5 % від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані комунальні послуги протягом звітного періоду, що обліковуються і нараховуються за допомогою Програмного комплексу Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013, і оплачує їх на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.5 Договору підписки в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.14. встановлено, що Абонентська плата за користування Мінімальним пакетом ПК визначається без урахування ПДВ (Підприємство не є платником ПДВ) у розмірі 0, 3% від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані комунальні послуги протягом звітного періоду, що обліковуються і нараховуються за допомогою Програмного комплексу Розрахунок комунальних платежів. ОСОБА_8, 2013, і оплачує їх на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 3.3.3 Договору підписки передбачено, що Абонент зобовязується своєчасно, не пізніше 5 числа, наступного за звітним, підписувати акти прийому-передачі наданих послуг, що надаються Підприємством щомісяця. У випадку якщо Абонент відмовляється підписувати акт прийому-передачі наданих послуг (далі - Акт), а письмова обґрунтована відмова не представлена Підприємству протягом 5 календарних днів, то послуги Підприємства вважаються виконаними належним чином і в повному обсязі за звітний місяць, Акт підписаним, а термін оплати за договором таким, що настав.

Згідно п. 3.4.4 Договору підписки встановлено, що Абонент має право укладати Договори субпідписки на умовах, визначених Типовим Договором субпідписки Підприємства. У разі невиконання Абонентом та Субабонентом вказаної вимоги, Підприємство має право вимагати припинення вказаних правовідносин або приведення їх у відповідність до Типового Договору Підприємства. Абонент сплачує на рахунок Підприємства штраф у розмірі 10-кратної Абонентської плати Мінімального ОСОБА_7 за кожен звітний період несанкціонованої Підприємством дії Договору субпідписки. Штраф сплачується Абонентом щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, до усунення вказаного порушення.

Відповідно до двосторонньо підписаних сторонами без зауважень та заперечень актів прийому передачі наданих послуг за Договором підписки: №№ 5/1, 5/2 від 31.03.14. на загальну суму 495699,20 грн., №№ 7/1, 7/2 від 30.04.14. на загальну суму 258700,04 грн., №№ 9/1, 9/2 від 31.05.14. на загальну суму 180964,56 грн.

Приписами п. 4.4 Договору підписки передбачено, що абонентська плата сплачується Абонентом щомісячно до 10 числа місяця, настуного за звітним.

Встановлено, що листом від 03.06.15 № 03/06/15 позивач направив відповідачу для підписання Акт звірки взаєморозрахунків на суму 935363,80 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що вони не містять відповіді відповідача на вказаний вище лист, або доказів підписання Акту звірки взаємних розрахунків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 9.1 Договору підписки встановлено, що Договір вступає в силу з 31.08.13. і діє до 31.12.20. Якщо жодна сторона за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не оповістила іншу про бажання розірвати або переглянути Договір, цей Договір вважається продовженим на тих самих умовах на наступні 10 років.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що свої зобовязання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу у період з березня 2014 р. по травень 2014 р. надані послуги на загальну суму 935363,80 грн., що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 2.5 Договору підписки встановлено, що абонентська плата за користування Мінімальним ОСОБА_7 визначається без урахування ПДВ (Підприємство не є платником ПДВ), у розмірі 0,5 % від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані комунальні послуги протягом звітного періоду, що обліковуються і нараховуються за допомогою Програмного комплексу Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013, і оплачує їх на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.5 Договору підписки в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.14. встановлено, що Абонентська плата за користування Мінімальним пакетом ПК визначається без урахування ПДВ (Підприємство не є платником ПДВ) у розмірі 0,3 % від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані комунальні послуги протягом звітного періоду, що обліковуються і нараховуються за допомогою Програмного комплексу Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013, і оплачує їх на умовах, визначених цим Договором.

Тобто, зазначеним пунктом договору сторонами визначено розмір та порядок розрахунку абонплати виходячи із фактично сплачених населенням грошових коштів саме за комунальні послуги, а ні виключно за житлово-комунальні послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, на розрахунку якого наполягає апелянт.

Умови Договору підписки не розмежовують поняття комунальних послуг у віповідності до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Доказів зміни чи скасування вказаних умов договору, сторони не надали та судом таких обставин не встановлено.

Ті обставини, на які посилається апелянт, що стосуються безпідставності та невірності визначення розміру абонплати, зокрема проведення економіко-правоовго аналізу обємів грошових коштів, фактично сплачених населенням за надані відповідачем комунальні послуги у спірному періоді, аудиторській звіт не є підставою для перерахунку та корегування вже фактично виконаних послуг, факти здійснення яких оформлені належними первинними документами, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Доказів підписання обома сторонами інших актів виконаних послуг, в тому числі й тих, що були в односторонньому порядку направлені апелянтом на суму 3368,73 грн., в матеріалах справи відсутні, отже не є підставою для здійснення оплати.

Приписами п. 4.4 Договору підписки передбачено, що абонентська плата сплачується Абонентом щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з наявних матеріалів справи відповідач в порушення умов Договору підписки та вимог чинного законодавства України оплату за надані послуги за період з березня 2014 р. по травень 2014 р. не здійснив.

Крім того, умовами Договору підписки передбачено, що Акти прийому-передачі наданих послуг Абонент зобовязується підписувати своєчасно, не пізніше 5 числа, наступного за звітним, що надаються Підприємством щомісяця (п. 3.3.3 Договору підписки).

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не надавав зауважень до зазначених вище актів та підписав їх без заперечень зазначивши: Претензій щодо якості або своєчасності виконання послуг Абонент до Підприємства не має.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що докази повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві - відсутні.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що сума боргу Міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ за Договором підписки за період з березня 2014 р. по травень 2014 р. становить 935363,80 грн.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 25.02.15. в аналогічній справі № 908/1298/14, між тими ж сторонами, про стягнення 1398942,11 грн. на підставі Договору підписки № 23/8-1П на ОСОБА_7 Розрахунок комунальних платежів. ОСОБА_8, 2013 від 23.08.13., але за інший період стягнення.

Крім того, відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь 28053,31 грн. 3 % річних та 340600,21 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до вищенаведеного та перевіривши розрахунок позивача, апеляційний суд встановив правильність нарахування відповідачеві та стягнення 28 053, 31 грн.- 3% річних та 340600,21 грн. індексу інфляції.

Також позивач на підставі п.п. 4.6, 6.5 Договору підписки просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 50958,33 грн. пені, 43966, 46 грн. штрафу.

Суд апеляційної інстанції, зазначає, що відповідно до п. 4.6 Договору підписки в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.14р. в разі порушення Абонентом строків розрахунків, передбачених п. 4.4. даного Договору, понад 10 календарних днів, Підприємство має право призупинити доступ до ПК або його частини до повного погашення заборгованості. У разі прострочення виконання Абонентом фінансових зобовязань більш ніж на 14 календарних днів, Абонент, на вимогу Підприємства, зобовязаний сплатити узгоджений сторонами штраф у розмірі 10-кратної вартості абонентської плати за звітний період за діючий пакет ПК або надати Підприємству гарантійного листа про погашення заборгованості в строк, що не перевищує 14 календарних днів. При невиконанні Абонентом умов гарантійного листа, Абонент зобовязаний сплатити визначений розмір штрафу протягом 3 календарних днів з моменту отримання вимоги від Підприємства.

Відповідно до п. 6.5 Договору підписки у випадку прострочення Абонентської плати, передбаченої умовами Договору та доповненнями до нього, більш ніж на 20 календарних днів, з моменту виникнення заборгованості, згідно даних Сторінки, Абонент зобовязаний сплатити, окрім визначених п. 4.6 Договору санкцій, пеню, нараховану на суму прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши обґрунтовані розрахунки позивача вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені в розмірі 50958,33 грн. та 43966,46 грн. штрафу.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ», м. Запоріжжя повністю.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 року у справі №908/2934/15 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 року у справі №908/2934/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 року у справі №908/2934/15залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3