Ухвала суду № 53410141, 12.11.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

_____________________________

УХВАЛА

про повернення заяви

"12" листопада 2015 р. Справа № 918/1415/13

Суддя Павленко Є.В., розглянувши заяву відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 5 листопада 2013 року у справі № 918/1415/13 за позовом приватного підприємства "Експерт-Рівне-Консалт" до Головного Управління юстиції у Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, – Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області, відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Дубенського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Корецього районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, про стягнення заборгованості в сумі 636 470 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року приватне підприємство "Експерт-Рівне-Консалт" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Головного Управління юстиції у Рівненській області заборгованості за укладеними між сторонами договорами про проведення незалежної оцінки майна в сумі 636 470 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2013 року (суддя Гудзенко Я.О.) порушено провадження у справі № 918/1415/13 та призначено її до розгляду. Крім того, цією ухвалою до участі у розгляді справи в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області, відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Дубенського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Корецього районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції та відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області.

Ухвалою суду від 5 листопада 2013 року провадження у даній справі було припинено на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди та затвердження її судом.

У листопаді 2015 року на адресу господарського суду Рівненської області надійшла заява відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції від 10 листопада 2015 року про перегляд вищезазначеної ухвали суду за нововиявленими обставинами. Крім того, заявник просив зменшити суму судового збору до 4 294 грн. 63 коп. або відстрочити сплату судового збору за подання вказаної заяви до ухвалення рішення у справі.

Проте вказана заява підлягає поверненню відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції з посиланням на статтю 113 ГПК України з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 113 ГПК України встановлено, що до заяви додається документи, що підтверджує сплату судового збору.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі – Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час статтею 8 Закону унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вищезазначених імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, в порядку статті 33 ГПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі – Постанова).

Обґрунтовуючи своє клопотання про відстрочення сплати судового збору, відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції посилався на те, що сплата судового збору за подання даної заяви до суду відповідно до умов пункту 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, можлива лише з рахунків відповідача за кодом 2800 "Інші поточні видатки". Водночас загальний залишок коштів на вказаних рахунках по даному коду із загального та спеціального фондів не перевищує 4 294 грн. 63 коп. На підтвердження даних обставин заявником були надані відповідні виписки по банківським рахункам відповідача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами частини 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З поданих відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції матеріалів вбачається, що останній звернувся до господарського суду Рівненської області з даною заявою 11 листопада 2015 року. Даний факт підтверджується відбитком вхідного штампу канцелярії суду, проставленим на першій сторінці заяви даної особи. У той же час зі змісту наданих заявником виписок по банківським рахункам відповідача вбачається, що останні були сформовані 9 листопада 2015 року, однак містять інформацію про рух коштів станом на 6 листопада 2015 року.

Відтак, у порушення вищезазначених приписів чинного законодавства заявник не надав доказів, які свідчать про відсутність грошових коштів на оплату судового збору у встановленому законом розмірі саме на час його звернення до суду з вказаною заявою. Крім того, відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції не було надано суду жодних доказів, які підтверджують неможливість сплати заявником судового збору у встановленому законом розмірі за подачу цієї заяви з власних рахунків, а також доказів, які свідчать про відсутність достатніх коштів для оплати судового збору за подачу даної заяви.

Слід також зазначити, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Зважаючи на вищезазначені законодавчі приписи, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Такої ж правової позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у пункті 3.1 його Постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції про зменшення розміру судового збору та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної заяви, у зв'язку з чим у задоволенні зазначених клопотань слід відмовити.

Також Пленум Вищого господарського суду України у пункті 2.22 Постанови зазначив, що у разі неподання заявником належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, позовна заява повертається господарським судом з підстав, передбачених вищенаведеною нормою Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, приписами частини 4 статті 113 ГПК України передбачено, що заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та доданих до неї документів.

Частиною 5 даної статті встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам.

За пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Зі змісту вищезазначених нормативних приписів вбачається, що у разі, коли до заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому всіх копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З поданих відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції матеріалів вбачається, що до своєї заяви останнім були додані виписки по банківським рахункам відповідача. У той же час судом встановлено, що в порушення вимог частини 5 статті 113 ГПК України дані виписки, які були надіслані суду, не були направлені іншим сторонам у справі. Даний факт підтверджується долученими відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції до матеріалів його заяви описами вкладення у цінні листи. Слід також зазначити, що вищенаведені документи, які не були направлені заявником іншим сторонам у справі, взагалі не можуть бути наявні, зокрема, у позивача.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 6 статті 113 ГПК України, заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі, зокрема, подання заяви без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам, а також відсутності доказів сплати судового збору у порядку і розмірі, встановлених законодавством.

Оскільки заявник не надав належних доказів направлення сторонам всіх копій доданих до його заяви документів, а також доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду.

Слід також зазначити, що за частиною 8 статті 133 ГПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись пунктами 2, 3 частини 6 статті 113, статтею 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути дану заяву та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Є.В. Павленко