Рішення № 53409601, 10.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015Справа №910/26665/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» доПриватного акціонерного товариства «Український страховий дім»провідшкодування шкоди в сумі 19 388,52 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Храмов М.М., представник за довіреністю;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 19 388,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3.

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.

На призначене судове засідання 10.11.2015р. представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний в матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 02.11.2015р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору та зважаючи на те, що суд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи, відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2013р. в м. Вишневе була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Ваз 2106", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Мітсубісі» д.р.н. НОМЕР_2.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Ваз 2106", д.р.н. НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мітсубісі» д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою №9308419 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа №369/11665/13-п (3/369/4150/13), копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мітсубісі» д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 07.05.2013р. №310566761.13.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування від 07.05.2013р. №310566761.13, страхового акту №107052 від 09.12.2013р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 19 898,52 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №462 від 15.01.2014р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Ваз 2106", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа №369/11665/13-п (3/369/4150/13).

На час скоєння вищевказаної ДТП (27.11.2013р.) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 під час експлуатації автомобіля "Ваз 2106", д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АС/2373345 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн., строк дії полісу з 25.05.2013р. до 24.05.2014р.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АС/2373345 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Ваз 2106", д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 10.2.3 договору добровільного страхування 07.05.2013р. №310566761.13 при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування визначається Страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи Страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця) за вирахуванням встановленої в п. 2 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми.

З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до виставленого рахунку-фактура №НМРФ-32361 від 04.12.2013р. та акта виконаних робіт №НМ-К-38954 від 31.12.2013р. складає 19 898,52 грн.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Мітсубісі» д.р.н. НОМЕР_2, склав 19 898,52 грн., відповідно до акта виконаних робіт №НМ-К-38954 від 31.12.2013р. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 19 898,52 грн. суду також доведений (підтверджується платіжним дорученням №462 від 15.01.2014р.).

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, на підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля «Мітсубісі» д.р.н. НОМЕР_2 позивачем надано суду Звіт про визначення вартості матеріального збитку №600 складений 04.12.2013р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Мітсубісі» д.р.н. НОМЕР_2 у результаті його пошкодження при ДТП складає 16 702,94 грн., при коефіцієнті фізичного зносу 0,2742 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Разом з тим, суд вказує, що звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. До того ж, Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N 1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 19 898,52 коп.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АС/2373345 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (19 898,52 грн.), з урахуванням того, що позивачем відраховано франшизу за полісом №АС/2373345 в сумі 510 грн., тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 19 388,52 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в заявленій позивачем сумі 19 388,52 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, площа Спортивна, ідентифікаційний код 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) 19 388 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 52 коп. страхового відшкодування, а також 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.11.2015

Суддя І.І. Борисенко