Рішення № 53409267, 10.11.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р. Справа № 909/1069/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Науково-виробничого малого приватного підприємства "Ніна",

вул. Фрунзе, 4, м. Вінниця, Вінницька область, 21000;

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тростянецький м'ясокомбінат",

вул. С.Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ,76005;

про: стягнення пені в сумі 30 692,98грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Науково - виробниче мале приватне підприємство "Ніна", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тростянецький м'ясокомбінат", заборгованості в сумі 84 413,15грн., з яких: 61 070,15грн. - основний борг, 23 343,00грн. - пеня.

Ухвалою від 29.09.15р., судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог вх.№10266/15 від 29.09.15р., згідно якої, заборгованість яку просить позивач стягнути з відповідача складає 49 375,91грн., з яких: 11 101,00грн. - основний борг, 38 274,91грн. - пеня.

Представник позивача, в судовому засіданні 22.10.15р., повторно подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог №11193/15, в якій просив суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30 883,37грн., з яких: 11 101,00грн. - основний борг, 19 782,37грн. - пеня.

В судовому засіданні 22.10.15р. оголошувалась перерва до 10.11.15р.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про оголошення перерви в судовому засіданні 22.10.15р.). Однак, адресував суду заяву про зменшення розміру позовних вимог вх№11881/15 від 06.11.15р., в якій остаточно визначив ціну даного позову, а саме, просить суд стягнути з відповідача 30 692,98грн. - пені, а також, відшкодувати понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827,00грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000,00грн. Крім того, розглянути спір у відсутності позивача.

Суд, беручи до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, при цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні, прийняв до розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішується, виходячи зі зменшеної ціни позову.

Позовні вимоги, позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому, на:

- порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки №1 від 05.01.15р., а саме, несвоєчасне здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар, по видаткових накладних №166 від 11.02.15р., №213 від 18.02.15р., №251 від 25.02.15р., №313 від 11.03.15р., №486 від 22.04.15р., №553 від 30.04.15р.;

- п. 5.3. Договору, на підставі якого, за порушення строків оплати поставленого товару, у відповідача в наявності зобов"язання сплатити позивачу 30 692,98грн. - пені;

- приписи ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про оголошення перерви в судовому засіданні 22.10.15р.). Однак, адресував суду письмові пояснення №1215 від 02.11.15р. (вх№17265/15 від 05.11.15р.), в яких заперечив проти позову, вказуючи при цьому, що станом на дату подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, згідно Договору поставки №1 від 05.01.15р., була відсутня, про що свідчать зменшені позивачем позовні вимоги в частині стягнення основного боргу. Вважає таку поведінку позивача недобросовісною, а дії такими, що спрямовані на одержання прибутку шляхом стягнення з відповідача пені, судового збору та витрат на оплату послуг адвоката.

За таких обставин, беручи до уваги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач, відповідно до вимог законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін, за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Між Науково - виробничим малим приватним підприємством "Ніна"(Продавець/позивач) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Тростянецький м'ясокомбінат" (Покупець/ відповідач) укладено Договір поставки №1 від 05.01.15р.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов"язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов"язується купити (прийняти та оплатити) харчові добавки, оболонки, матеріали для харчових підприємств та інші супутні витрати вітчизняних та зарубіжних фірм (п.1.1.Договору).

Поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця. Разом з товаром Продавець передає Покупцю оригінал рахунка-фактури, оригінал видаткової накладної, сертифікати на товар. Постачальник зобов"язується протягом 15 днів з дати відвантаження товару зареєструвати в ЄР податкових накладних податкову накладну та надати її Покупцю в електронній формі протягом зазначено часу (п.п.1.2., 1.3., 2.1.Договору).

Пунктами 4.3. Договору обумовлено, що за домовленістю Продавець надає покупцю відстрочку платежу не більше 30 календарних днів з моменту отримання товару.

За прострочку платежів Покупець сплачує Продавцю пеню 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діє на момент постачання товару (п.5.3.Договору).

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про застосування до відповідача відповідальності, обумовленої п.5.3. Договору поставки №1 від 05.01.15р., у вигляді пені в сумі 30 692,98грн., за порушення строків оплати поставленого товару.

Як вбачається з поданого розрахунку (а.с.140), позивачем нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 30 692,98грн., за несвоєчасну оплату відповідачем поставленого товару по видаткових накладних №166 від 11.02.15р., №213 від 18.02.15р., №251 від 25.02.15р., №313 від 11.03.15р., №486 від 22.04.15р., №553 від 30.04.15р. (а.с.20-25). При цьому, пеня нарахована від суми боргу по кожній вищевказаній видатковій накладній, з урахуванням проплат, які документально не підтверджені позивачем. Зокрема:

- по видатковій накладній №166 від 11.02.15р., позивачем зазначено фактичну сплату відповідачем боргу в сумі 23 502,17грн. з посиланням на банківську виписку від 30.06.15р., в той час, як матеріали справи містять банківську виписку ПАТ КБ "Приватбанк" від 30.06.15р. (а.с.86), про оплату відповідачем 25 887,00грн. - за добавки та оболонку, згідно акта звірки від 31.05.15р. (відсутній в матеріалах справи);

- по видатковій накладній №213 від 18.02.15р., зазначено фактичні сплати відповідачем боргу: в сумі 2 384,83грн. з посиланням на банківську виписку від 30.06.15р. (відсутня в матеріалах справи),

в сумі 15 229,42грн. з посиланням на банківську виписку від 01.07.15р., в той час, як матеріали справи містять банківську виписку ПАТ КБ "Приватбанк" від 01.07.15р. (а.с.87), про оплату відповідачем 15 229,42грн. - за добавки та оболонку, згідно акта звірки від 31.05.15р. (відсутній в матеріалах справи),

в сумі 7 700,00грн. з посиланням на банківську виписку від 03.08.15р., в той час, як матеріали справи містять банківську виписку ПАТ КБ "Приватбанк" від 03.08.15р. (а.с.88), про оплату відповідачем 25 898,15грн. - за добавки та оболонку, згідно акта звірки від 31.07.15р. (відсутній в матеріалах справи);

- по видатковій накладній №251 від 25.02.15р., позивачем зазначено фактичну сплату відповідачем боргу в сумі 18 198,15грн. з посиланням на банківську виписку від 03.08.15р., в той час, як матеріали справи містять банківську виписку ПАТ КБ "Приватбанк" від 03.08.15р. (а.с.88), про оплату відповідачем 25 898,15грн. - за добавки та оболонку, згідно акта звірки від 31.07.15р. (відсутній в матеріалах справи),

в сумі 14 820,00грн. з посиланням на банківську виписку від 10.08.15р., в той час, як матеріали справи містять банківську виписку ПАТ КБ "Приватбанк" від 10.08.15р. (а.с.89), про оплату відповідачем 14 820,00грн. - за соєвий білок, згідно рахунків №213 від 18.02.15р., №251 від 25.02.15р. (відсутні в матеріалах справи),

в сумі 4 968,00грн. з посиланням на банківську виписку від 12.08.15р., в той час, як матеріали справи містять банківську виписку ПАТ КБ "Приватбанк" від 12.08.15р. (а.с.90), про оплату відповідачем 10 200,00грн. - за добавки та оболонку, згідно акта звірки від 31.07.15р. (відсутній в матеріалах справи);

- по видатковій накладній №313 від 11.03.15р., позивачем зазначено фактичну сплату відповідачем боргу в сумі 4 283,00грн. з посиланням на банківську виписку від 12.08.15р. (відсутня в матеріалах справи),

в сумі 3 217,00грн. з посиланням на банківську виписку від 19.08.15р. (відсутня в матеріалах справи);

- по видатковій накладній №486 від 22.04.15р., позивачем зазначено фактичну сплату відповідачем боргу в сумі 2 924,00грн. з посиланням на банківську виписку від 19.08.15р. (відсутня в матеріалах справи);

- по видатковій накладній №553 від 30.04.15р., позивачем зазначено фактичну сплату відповідачем боргу в сумі 4 960,00грн. з посиланням на банківську виписку від 19.08.15р. (відсутня в матеріалах справи).

За таких обставин, відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження здійснення відповідачем розрахунків за поставлений товар, саме по видаткових накладних (а.с.20-25), зокрема, банківських виписок, на які посилається позивач у розрахунку пені (а.с.140), в т.ч. рахунків, актів звірки розрахунків, на які є посилання у наявних в матеріалах справи банківських виписках, як і невідповідність сум часткових оплат зазначених у поданому позивачем розрахунку, сумам часткових оплат, вказаних у вищевказаних банківських виписках, унеможливлює визначити достовірну заборгованість, періоди її погашення та не дає змоги суду перевірити правильність нарахування позивачем пені, як і нарахувати останню самостійно.

Виходячи з аналізу правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, на основі вищесказаного, вимоги позивача визнаються судом недоведеними, документально не підтвердженими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Враховуючи приписи ч.ч.1, 5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827,00грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000,00грн., залишити за позивачем.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Науково-виробничого малого приватного підприємства "Ніна" до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тростянецький м'ясокомбінат" про стягнення пені в сумі 30 692,98грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2015р.

Суддя С.Кобецька