номер провадження справи 10/138/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2015 Справа № 908/5029/15
за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група, м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя
про стягнення 40 737, 56 грн.
Суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача не зявився
від відповідача ОСОБА_1, на підставі довіреності № 166/14 від 01.09.2015 р.;
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група, м. Київ до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регрессу).
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 14.09.2015 р., справу 908/5029/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 15.09.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5029/15. Справі присвоєно номер провадження № 10/138/15, її розгляд призначено на 19.10.2015 р.
Представник позивача у судове засідання 19.10.2015 р. не зявився, направив до суду заяву про розгляд справи без участі свого представника. Представник відповідача у судове засідання 19.10.2015 р. не зявився. 14.09.2015 р. представник відповідача направив відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. В своєму відзиві стверджує, що як вбачається з витягу із бази даних єдиного реєстру МТСБУ на час ДТП поліс АІ 0358544 був діючим. Ним був застрахований автомобіль НОМЕР_1, але ж даний транспортний засіб не був учасником ДТП 19.06.2014 р.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що незявлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.
У звязку із неявкою в судове засідання представників сторін, беручи до уваги наданий відзив на позовну заяву, судом було відкладено розгляд справи на 11.11.2015 р. о 09 год. 30 хв.
Представник позивача у судове засідання 11.11.2015 р. не зявився, ніяких заяв та клопотань до суду не направив. Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2015 р. протии позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка позивача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 11.11.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані сторонами, суд
ВСТАНОВИВ:
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 вересня 2013 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «УниКредит Лізинг» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-01/4217, предметом якого є страхування транспортного засобу «Ніссан» державний реєстраційний № НОМЕР_2.
19 липня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ніссан» державний реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 Миколавни та транспортного засобу «Сканія» державний реєстраційний № НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3.
Згідно з довідки ВДАІ та постанови Комінтернівського районного суду м. Харків 2 липня 2014 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України.
20 червня 2014 року страхувальник звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.
16 липня 2014 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі рахунку № С4049113 від 14 липня 2014 року було складено страховий акт та розрахунок розміру страхового відшкодування до нього.
На підставі вищевказаних документів ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 40 737 (сорок тисяч сімсот тридцять сім) гривень 56 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 16694 від 17 липня 2014 року.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Сканія» державний реєстраційний № НОМЕР_3, застрахована у ПАТ «УАСК «АСКА» згідно полісу № АІ/0358544.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Вимогами ст. 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі спи 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі спи. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток
Позивач стверджує, що до нього у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто, до особи винної у скоєнні ДТП.
Заявлену суму позову позивач обґрунтовує наступними нормами права.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 00 (п'ятдесят тисяч) 00 копійок на одного потерпілого.
Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Оскільки, згідно з витягу з бази МТСБУ Договір цивільно-правової відповідальності, укладений між винною особою та відповідачем передбачає ліміт за шкоду майну у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) 00 гривень та франшизу у розмірі 0 (нуль) гривень, позивач вважає за необхідне звернутись до відповідача на суму страхового відшкодування фактично виплаченого страхувальнику позивача в межах ліміту відповідальності відповідача, передбаченого договором № АІ/0358544.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.
19.06.2014 р. о 18-00 год. ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_4, з причепом "WIELTON" державний реєстраційний номер АЕ 7910 XX з АЗС по пр. 50 річчя СРСР біля буд. 2 в м. Харкові здійснив правий поворот та не зайняв крайнє положення на проїзній частині та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5 з причепом, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Винуватцем ДТП було визнано ОСОБА_3 (постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.07.2014 р.).
ПрАТ «УАСК АСКА» було повідомлено про вищенаведене, проте на даний час не прийнято рішення про визнання чи не визнання даної ДТП страховим випадком.
Згідно ст. 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.
Підпунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Відповідач зазначає, що 15.05.2015 р. на адресу ПрАТ "УАСК АСКА" надійшла заява від ПрАТ "СК "Українська страхова група" про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу. Проте на його думку до заяви було додано не всіх необхідних документів.
19.06.2015 року на виконання вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня отримання претензії. Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. ПрАТ "УАСК АСКА" було направлено на адресу ПрАТ "СК "Українська страхова група" листа з проханням надати належним чином завірені копії документів, які мають істотне значення при вирішенні питання щодо задоволення регресних вимог, а саме:
- Подорожній лист на 19.06.2015 р. до транспортного засобу "Nissan Аlmега Сlаssіс", державний реєстраційний номер НОМЕР_6;
- Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2 та/або Наказ про закріплення її за даним авто.
Не отримавши жодної відповіді від ПрАТ "СК "Українська страхова група" 04.08.2015 р. ПрАТ "УАСК АСКА" було повторно направлено лист з проханням надати належним чином завірені копії документів.
На думку відповідача, дані документи мають істотне значення для прийняття рішення ПрАТ "УАСК АСКА" про визнання або не визнання даної ДТП страховим випадком, оскільки відповідачу невідомо на яких підставах ОСОБА_2 керувала транспортним засобом " Nissan Аlmега Сlаssіс ", державний реєстраційний номер НОМЕР_6, який було передано ВАТ «Фармак» по договору фінансового лізінгу № 2555L11/00-LD від 26.05.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізінг».
Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що у нього відсутні підстави вважати, що в позивача були законні підстави для виплати своєму страхувальнику суми страхового відшкодування.
Підпунктом 33-1.1 статті 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до ДТП, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин ДТП.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 26 Закону України "Про страхування" несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.
Вивчивши матеріали справи, суд звернув увагу на той факт, що Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова визначено, що ОСОБА_3, з вини якого сталася ДТП, керував автомобілем НОМЕР_7, а не транспортним засобом АЕ 2350 АТ, який було застраховано полісом обов'язкового страхування № АІ/0358544.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забезпечений транспортний засіб транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Як вбачається з витягу із бази даних єдиного реєстру МТСБУ на час ДТП поліс АІ 0358544 був діючим. Ним був застрахований автомобіль НОМЕР_8, але ж даний забезпечений транспортний засіб не був учасником ДТП 19.06.2014 р.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться».
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2015 р. проти позову заперечував. Представник позивача двічі до суду не зявлявся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем не були підтверджені належними доказами та були спростовані доказами наданими до суду відповідачем.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд відмовляє в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група, м. Київ до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регрессу).
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група, м. Київ до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регрессу) відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 13.11.2015 р.
Судове рішення № 53409259, Господарський суд Запорізької області було прийнято 11.11.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/5029/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: