Рішення № 53409153, 27.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.2015 Справа № 905/1445/15

Господарський суд Донецької області у складі: суддіОвсяннікової О.В.,

при секретарі судового засіданняСтепанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік», м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 130 486,28 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1В (довіреність № 301/45Д від 30.07.2015)

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Механік» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення 130 486,28 гривень з яких: 72 074,76 гривень заборгованості, 3 567,83 гривень річних, 54 843,69 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобовязання за договором ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи не розрахувався, тому за ним налічується борг за прострочку оплати якого нараховуються інфляційні та річні на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні від 27 жовтня 2015 року представником відповідача подано заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, судом зясовано питання, чи не суперечать дії відповідача законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Перевірено наявність повноважень у представника відповідача на визнання позовних вимог, що викладені у долученій до матеріалів справи довіреності.

В судовому засіданні 21 жовтня 2015 року представником відповідача подано заяву про відстрочку виконання рішення у цій справі строком на три місяці.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

01 лютого 2013 року між сторонами був укладений договір підряду № ПР-08684, згідно з п.п.1.1.,1.3. якого Підрядник (позивач) зобовязався виконати роботи з капітального ремонту електромагнітів в обсязі передбаченому актами дефектації (Додаток № 5,10,15,20,25), а Замовник (відповідач) - прийняти і оплатити виконані роботи, згідно Акту форми КБ-2в.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання і до 31.12.2013 року. (п. 9.1. договору)

За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ч.2 ст.837 ЦК України)

Ціна договору становить 199436,90 гривень, у тому числі ПДВ 20% 33 239,48 гривень. (п.2.1. договору)

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що оплата робіт здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 15 днів з моменту підписання акту виконаних робіт і виставлення рахунку на оплату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав передбачені договором роботи, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт № 2866 від 12 листопада 2013 року на суму 39 887,38 гривень, № 3122 від 05 грудня 2013 року на суму 39 887,38 гривень на загальну суму 79 774,76 гривень та наданими відповідачу рахунками на оплату № 2925 від 12 листопада 2013 року, № 3494 від 05 грудня 2013 року.

Відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 7 700,00 гривень, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача.

Таким чином, розмір заборгованості визнаний відповідачем в повному обсязі та становить 72 074,76 гривень.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦКУ порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

Позивачем нараховані 3% річних за актом № 2866 в розмірі 1 627,01 гривень за період з 27.11.2013 по 03.08.2015, за актом № 3122 в розмірі 1 940,82 гривень за період з 20.12.2013 по 03.08.2015, інфляційні втрати за актом № 2866 в розмірі 24 648,76 гривень за період грудень 2013 липень 2015 року, за актом № 3122 в розмірі 30 194,93 гривень за період січень 2014 - липень 2015 року.

Щодо періоду нарахування позивачем заявлених вимог, суд встановив наступне.

Позивачем помилково визначено початковою датою нарахування відсотків річних і інфляційних за актом № 2866 з 27 листопада 2013 року, за актом № 3122 з 20 грудня 2013 року.

Оскільки обчислення строку прострочки здійснюється з наступного дня за останнім днем виконання зобовязання (27.11.2013 та 20.12.2013), нарахування необхідно здійснювати з 28.11.2013 та 21.12.2013 року відповідно.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року та приписи статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобовязань», господарський суд дійшов висновків, що розмір нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат є завищеним.

За здійсненим господарським судом перерахунком, розмір 3% річних за актом № 2866 становить 1 624,36 гривень за період з 28.11.2013 по 03.08.2015, за актом № 3122 - 1 937,54 гривень за період з 21.12.2013 по 03.08.2015, інфляційні втрати за актом № 2866 - 24 080,40 гривень за період грудень 2013 липень 2015 року, за актом № 3122 в розмірі 29 494,11 гривень за період січень 2014 - липень 2015 року.

Беручи до уваги, що позовні вимоги частково обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не оспорені, вони підлягають задоволенню в обґрунтований частині.

Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення на 3 місяці суд вважає, що воно підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення може відстрочити або розстрочити його виконання.

Відповідно до п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розяснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

У п.7 цієї Постанови зазначено, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування необхідності надання відстрочки відповідач посилається на те, що внаслідок проведення у 2014 році на території міста Маріуполя активної фази АТО, а також знаходження підприємства в зоні АТО, його фінансовий стан зазнав суттєвих втрат і 2014 рік та перше півріччя 2015 року він закінчив зі збитками.

Відповідач вживає усіх залежних від нього заходів для відновлення господарської діяльності і має намір розрахуватися з боргами у термін до 3-х місяців.

Зазначені обставини підтверджені відповідними доказами, а саме: звітом про фінансові результати за 2014 І півріччя 2015 року, балансами, довідками та іншими документами, які підтверджують неможливість виконання рішення суду.

Разом з тим суд зазначає, що відстрочка на 3 місяці є значною, а тому враховуючи інтереси позивача суд вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення на 2 місяці.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.49 ГПК України стягується з винної сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 510, 598, 610, 625, ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік» до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення 130 486,28 гривень задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельників, будинок № 1; код ЄДРПОУ 13504334, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік» (83059, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок № 105; код ЄДРПОУ 25118889, відомості про рахунки в установах банків відсутні) 72 074,76 гривень заборгованості, 3 561,90 гривень річних, 53 574,51 гривень інфляційних втрат, 2 584,24 гривень судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області у даній справі строком на 2 місяці.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 27.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення буде підписано 30.10.2015.

Суддя О.В. Овсяннікова