ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2015 року м. Київ К/800/3152/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Ланченко Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 рокута ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 рокуу справі№820/4332/13-аза позовомДержавного підприємства Завод «Електроважмаш»до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської областіпровизнання незаконним та скасування податкових повідомлень - рішень, протиправною бездіяльність та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство Завод «Електроважмаш» (далі по тексту - позивач, ДП Завод «Електроважмаш») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач 1, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові) та Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (далі по тексту - відповідач 2, УДКСУ у м. Харкові), в якому, з урахуванням уточнень, просило:
визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13 травня 2013 року №0000154000 та №0000164000;
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо здійснення бюджетного відшкодування за січень 2013 року в розмірі 3186523,00 грн.;
стягнути з державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області на користь ДП Завод «Електроважмаш» бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року в розмірі 3186523,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби №0000154000 від 13 травня 2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року у розмірі 3186523,00 грн. та №0000164000 від 13 травня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення за грудень 2012 року у розмірі 3186523,00 грн. та січень 2013 року у розмірі 1811231,00 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування за січень 2013 року в розмірі 3186523,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач 1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року в частині задоволення позову і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких зауважив на законності та обґрунтованості оскаржуваних відповідачем 1 рішень. Додатково зазначив про надання судами першої та апеляційної інстанції належної правової оцінки доводам податкового органу, викладеним у касаційній скарзі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП Завод «Електроважмаш» 20 лютого 2013 року було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року № 9008570666 з заявленою сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 9847380 грн., та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування - Додаток 4 № 9008570565 від 20 лютого 2013 року.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в межах строків передбачених пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України була проведена камеральна перевірка. Результати зазначеної перевірки оформлені у формі висновку №138/40.0-14/00213121 від 12 березня 2013 року.
Згідно висновку перевіркою правомірності податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2012 р., січень 2013 року порушень не встановлено.
Одночасно, відповідачем 1 за результатами проведеної перевірки заявленої до відшкодування суми з бюджету за січень 2013 року зазначено про наявність достатніх підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, передбачених Переліком достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затверджених постановою КМ України №1238 від 27 грудня 2010 року.
У зв'язку з викладеним відповідачем 1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП Заводу «Електроважмаш» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року у розмірі 8873080 грн., за січень 2013 року у сумі 9685216 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2013 р. у розмірі 8873080 грн.
Результати перевірки оформлені актом №215/40.0-14/00213121 від 19 квітня 2013 року.
У вказаному акті перевірки контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем приписів: статей 197, 23, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань за грудень 2012 року на 58225,00 грн., за січень 2013 р. на 56404 грн., завищення суми податкового кредиту за грудень 2012 року на 318298,00 грн., за січень 2013 року на 1754827 грн., що призвело до порушення пунктів 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на 3186523 грн., за січень 2013 року на 1811231 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2013 року на суму 3186523,00 грн.
В порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за січень 2013 року зменшено на 3186523 грн.
На підставі висновків акта перевірки 13 травня 2013 року відповідачем 1 прийнято податкові повідомлення - рішення:
№0000154000, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року у розмірі 3186523,00 грн.;
№0000164000, яким зменшено розмір від'ємного значення за грудень 2012 року у сумі 3186523,00 грн. та січень 2013 року у сумі 811231,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ДП Завод «Електроважмаш», суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що під час розгляду справи було встановлено, що податкові повідомлення - рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню. Крім того, за результатами перевірки дій відповідача, вчинених на виконання положень статті 200 Податкового кодексу України, суди встановили невиконання відповідачем 1 покладених на нього обов'язків по направленню висновку із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Викладене стало підставою для задоволення вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача 1.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України). Саме нормами зазначеної статті регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Пунктом 200.19 статті 200 ПК України також закріплено право платника податків на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у разі його відповідності закріпленим у цьому пункті вимогам.
Тільки у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Судами попередніх інстанцій правильно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 1 за результатами проведення камеральної перевірки відповідне рішення не приймалось, що і стало підставою для визнання бездіяльності протиправною.
Крім того, під час розгляду справи судами встановлено дотримання позивачем вимог податкового законодавства під час визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за результатами виконання договірних відносин з ТОВ «Укрпромторг-88» та ТОВ «Промтехнології ЛТД».
Також колегія суддів погоджується з висновками судів, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача лише фіксують факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не можуть містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.
З огляду на надання позивачем належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальне виконання договорів, які були укладені позивачем із ТОВ «Укрпромторг-88» та ТОВ «Промтехнології ЛТД», а також надання належним чином оформлених податкових накладних, доказів на підтвердження проведення позивачем оплати, судами правомірно визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення відповідача 1.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі №820/4332/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: Л.І. Бившева
Л.В. Ланченко
Судове рішення № 53408466, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/4332/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: