Ухвала суду № 53408262, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/17612/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року

у справі № 2а/1770/3183/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства «Агроресурс»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, позов Приватного акціонерного товариства «Агроресурс» (далі - ПрАТ «Агроресурс»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000041544 від 28 квітня 2012 року та № 0000051544 від 28 квітня 2012 року. Присуджено на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 196,56 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та прийняття нового рішення про повну відмову в позові.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Агроресурс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованих на розрахунковий рахунок, за уточнюючим розрахунком до декларації за вересень 2011 року та декларації за січень 2012 року, за результатами якої складено акт № 84/15-400/24175498 від 20 квітня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000051544 від 28 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 46 942,00 грн.; № 0000041544 від 28 квітня 2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмірі 48 476,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 238,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, названі акти індивідуальної дії залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку із заниженням суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в розмірі 6 115,00 грн., за березень 2011 року в розмірі 2 306,00 грн., за липень 2011 року в розмірі 36 168,00 грн., за серпень 2011 року в розмірі 2 353,00 грн. та завищенням заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в розмірі 40 055,00 грн., за січень 2012 року в розмірі 8 421,00 грн.

Зокрема, за доводами відповідача, оскільки ПрАТ «Агроресурс» у періодах, в яких у нього виникло право на бюджетне відшкодування, таким правом не скористалось, воно не може отримати відшкодування в наступних податкових періодах, а відповідні суми підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів.

Крім того, обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на безпідставність врахування товариством при формуванні даних податкової звітності від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 1 534,00 грн., зменшеного податковим повідомленням-рішенням № 0000652344 від 20 вересня 2011 року.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.2, 200.3 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що від'ємне значення з податку на додану вартість попередніх періодів може бути заявлено платником у складі сум бюджетного відшкодування або включене до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому положеннями ПК України не передбачено, що незаявлення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у періоді, в якому в платника виникло таке право, позбавляє останнього заявляти вказану суму в наступних податкових періодах.

Вирішуючи питання про правомірність врахування позивачем при формуванні даних розглядуваної податкової звітності від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 534,00 грн., суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно врахували постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі № 2а/1770/402/2012, залишену без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року, якою податкове повідомлення-рішення № 0000652344 від 20 вересня 2011 року визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому за загальними правилами прийнятий податковим органом акт індивідуальної дії скасовується судом з моменту його прийняття та не створює будь-яких правових наслідків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Цвіркун Ю.І.