Ухвала суду № 53408229, 26.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року м. Київ К/800/25416/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року

у справі № 0870/9508/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТОРНАДО-БУД»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТОРНАДО-БУД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.03.2012 року № 000012233.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами касаційної скарги не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 20.10.2015 року замінено Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «ТОРНАДО-БУД» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 21.03.2011 року по 27.01.2012 року відповідачем складено акт від 13.02.2012 року № 10/22-0/34535805, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2012 року № 000012233, яким нараховано суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 312 468, 21 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо неправомірності прийняття даного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені ст. 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Каретта», Росія (продавець) укладено експортний договір на постачання продукції нафтопереробки від 08.02.2011 року №0/8/02/11-35, оплата відповідно до якого здійснена в безготівковій формі відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень всього у сумі 5 565 719, 06 рос. руб. з термінами погашення: 17.09.2011 року, 25.09.2011 року, 10.10.2011 року, 11.10.2011 року, 31.10.2011 року.

Станом на кінець перевіряємого періоду ТОВ «Каретта» Росія (продавець) постачання продукції не здійснило, передплата у сумі 5 565 719, 06 рос. рублів не поверталась, у зв'язку з цим 16.09.2011 року ТОВ ТД «Торнадо-Буд» було подано позовну заяву про стягнення коштів та штрафу за невиконання зобов'язань до арбітражного суду Оренбурзької області Російської федерації.

Рішенням вказаного суду від 11.04.2012 року у справі №А47-11883/2011 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Каретта» на користь ТОВ ТД «Торнадо-Буд» суму попередньої оплати за транспортні послуги, залізнодорожний тариф в розмірі 5 565 719, 06 руб., суму штрафних санкцій в розмірі 116 147, 24 руб., а також витрати зі сплати державного мита в розмірі 27 808, 97 руб.

Таким чином, юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є дата звернення резидента до суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом. Отже, саме з цієї дати терміни, передбачені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупиняються.

Відтак позивачем не було порушено терміни, передбачені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і вжито усі заходи для своєчасного повернення валютної виручки, а саме подано позовну заяву до нерезидента про стягнення заборгованості за поставлений товар та пені.

Отже, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки останнім під час судового розгляду не доведено фактів допущення порушень вимог законодавства позивачем.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року у справі № 0870/9508/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук