Ухвала суду № 53408176, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/33603/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року

у справі № 2а-8716/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксис»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксис» (далі - ТОВ «Проксис»; позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС; відповідач) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0004602208 від 11 червня 2012 року та № 0004612208 від 11 червня 2012 року. Зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. на користь ТОВ «Проксис» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Проксис» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Приватною агропромисловою фірмою «Дрос» за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт № 287/22-8/33101280 від 22 травня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004602208 від 11 червня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 460 574,00 грн. (1 968 459,00 грн. - основний платіж, 492 115,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0004612208 від 11 червня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 153 736,00 грн. (1 722 988,00 грн. - основний платіж, 430 748,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ПАФ «Дрос» за нікчемним правочином (договором поставки № 21072011 від 21 липня 2011 року).

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами; контрагент позивача на час здійснення відповідних операцій перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав статус платника податку на додану вартість; розглядуваний правочин не визнаний недійсним у судовому порядку.

Проте, судами не враховано, що перевірку, за наслідками якої прийнято оспорювані акти індивідуальної дії, проведено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України та на виконання постанови слідчого слідчого відділення розслідування економічних злочинів слідчого відділу Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 03 квітня 2012 року.

За змістом цієї норми ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

А відтак, для правильного вирішення спору судам необхідно було з'ясувати, на якій саме стадії знаходилась кримінальна справа, в рамках якої фактично призначено розглядувану перевірку товариства, на момент прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0004602208 від 11 червня 2012 року та № 0004612208 від 11 червня 2012 року.

З огляду на те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

При цьому слід мати на увазі, що за відсутності обвинувального вироку, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами оцінка оскаржуваних актів індивідуальної дії на предмет їх правомірності є безпідставною, позаяк метою наведеного правового регулювання є оцінка поведінки платника у сфері податкових правовідносин саме у рамках кримінального провадження.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Цвіркун Ю.І.