Ухвала суду № 53407382, 11.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 р.Справа № 643/15602/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 28.09.2015р. по справі № 643/15602/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

07.09.2015 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача по перерахунку пенсії за віком від стажу роботи та заробітку позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік у розмірі 1982 грн.63 коп. в 2015 році; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити заборгованості по пенсії за віком від стажу роботи та заробітку позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в 2015 році - за 2014 рік у розмірі 3149,95 грн.

За наслідками розгляду справи постановою Московського районного суду м. Харкова від 28.09.2015р. у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Московського районного суду м.Харкова від 28.09.2015 року по справі № 643/15602/15-а скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що вищевказана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального парва, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч.4 ст.42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Відповідач надіслав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи перевіривши правильність застосування норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи приходить до висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, отримувала пенсію за віком згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.12.1994 як працюючий пенсіонер.

За заявою позивача від 10.03.2015 року було перераховано пенсію з 01.03.2015 року як працюючому пенсіонеру із середньомісячної заробітної плати, з якої попередньо було обчислено пенсію 2587,69 грн. ( з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік, врахованого за постановою Московського районного суду м.Харкова від 20.09.2010 року по справі № 2-а-14764/2011 та ухвали Московського районного суду м.Харкова від 14.12.2011 року по справі № 2-а-14764/2011 про роз'яснення рішення. (а.с.21, 37, 50-51) , при цьому розмір пенсії до перерахунку становив 2377,31 грн., після перерахунку - 2456,64 грн.

Після звільнення 31.03.2015 року , з 01.04.2015 року позивачу здійснено перерахунок пенсії як непрацюючій особі, розмір пенсії після перерахунку став 2515,84 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2014 рік, оскільки вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії і застосування його для перерахунку є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Положення наведених норм дають підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

Положеннями ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Тобто, враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

В той же час, приписами ч.2 ст.40 вказаного Закону визначено формулу заробітної плати для обчислення пенсії. Одним із показників, які застосовуються для її обчислення є «Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії».

Відтак, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, виходячи з буквального тлумачення ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду України (від 12.06.2012 року по справі № 21-187а12, від 26.06.2012 року по справі № 21-195а12, від 13.01.2015 року по справі № 21-591а14 та інші) . За висновком Верховного Суду України , показник «Зс» при обчисленні заробітної плати при здійсненні перерахунку пенсії з підстав, встановлених ч.4 ст.42 вказаного Закону повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, підстави для застосування при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2015 року іншого показника середньої заробітної плати (доходу), в тому числі як просить позивач за 2014 рік, ніж той, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії - відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пункт 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на який посилається позивач, був виключений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 року № 166 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст 160, 167, 195, 196, ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 28.09.2015р. по справі № 643/15602/15-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 12.11.2015 р.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.