Ухвала суду № 53407006, 12.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13267/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови ОСОБА_4, Директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського голови ОСОБА_4, Директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у зв'язку з низькою ефективністю використання бюджетних коштів та коштів зароблених колективом, не виконання планових показників підприємством, у позивача виникли сумніви стосовно кваліфікації Директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» ОСОБА_5, а тому просить суд визнати неправомірними дії Київського міського голови ОСОБА_4 стосовно призначення директором Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5; визнати неправомірним розпорядження від 30 липня 2014 року №106 Київського міського голови ОСОБА_4, про призначення на посаду директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5; визнати неправомірним всі дії ОСОБА_5 на посаді директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міського ради (Київської міської державної адміністрації); визнати трудовий договір з директором Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5 таким, що ніколи не укладався.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову суду першої інстанції - скасувати, а провадження у справі закрити з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що 07 квітня 2015 року колектив КП «Київблагоустрій» звернувся до Київського міського голови ОСОБА_4 зі скаргою на дії директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» ОСОБА_5.

Також, позивач звернувся із запитом від 18 червня 2015 року вх. № 24-вн. про надання інформації стосовно кваліфікації директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» ОСОБА_5.

Позивачу стало відомо, що посаду директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» зайнято особою, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам до даної посади, а саме: ОСОБА_5 до призначення на посаду директора КП «Київблагоустрій» ніде офіційно не працював.

Також, позивач рахує, що його освіта, досвід робити, професійні здібності набагато кращі ніж у ОСОБА_5, проте, зазначену посаду позивачу запропоновано не було, що на думку позивача порушує його право на працю.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заявлені в ньому вимоги є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання неправомірним розпорядження від 30 липня 2014 року №106 Київського міського голови ОСОБА_4, про призначення на посаду директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5; визнати неправомірним всі дії ОСОБА_5 на посаді директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міського ради (Київської міської державної адміністрації); визнання трудового договору з директором Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5 таким, що ніколи не укладався.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» встановлено, що повноваження Київського міського голови визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цим Законом.

Пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 цього Закону сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до частини третьої статті 8 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 3.1.6 пункту 3.1 розділу 3 Державного класифікатора України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Комунальна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (підпункт 3.4.5 пункту 3.4 розділу 3 цього Класифікатора).

З огляду на викладене комунальні підприємства, установи чи організації не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, а діяльність директора комунального підприємства, установи чи організації не належить до публічної служби, визначеної цим Кодексом.

Відносини з приводу призначення чи звільнення директора комунального підприємства, установи чи організації є трудовими.

Видання відповідного акта органом місцевого самоврядування не змінює правової природи цих відносин.

Отже, колегія суддів зауважує, що даний спір виник з приводу призначення директора комунального підприємства, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в постанову Пленуму від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на вимоги даної позовної заяви та належним чином не з'ясував правову природу спору, що існує між сторонами в справі, а також не встановив, чи підлягає справа розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ч. 1 ст. 157 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 157, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови ОСОБА_4, Директора Комунального підприємства «Київблагоустрій» ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити позивачу, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 12.11.2015 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.