Ухвала суду № 53406250, 12.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4667/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Прудивус Л.І., Антохов Л.С.,

від Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України Христич А.П.,

від Державної регуляторної служби України Константи6нов С.А.,

від Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області Бойко Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, державного підприємства «Українська правова інформація», за участю третіх осіб: Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадської спілки «Підтримка діяльності Ради бізнес-омбудсмена», Ради бізнес-омбудсмена, Уповноваженого з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України, товариства з обмеженою відповідальністю «Американська торгівельна палата в Україні», Європейської бізнес-асоціації, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати України, Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, державного підприємства «Українська правова інформація», в якому просило суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у адміністративній справі.

2. Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України про погодження проекту наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966, визнати незаконним і скасувати.

3. Наказ Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 визнати незаконним і скасувати.

4. Рішення Міністерства юстиції України про державну реєстрацію наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 14 жовтня 2014 року за №1267/26044 визнати незаконним і скасувати.

5. Рішення Державної регуляторної служби України про погодження проекту наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 визнати незаконним і скасувати.

6. Наказ Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 визнати незаконним і скасувати.

7. Рішення Міністерства юстиції України про державну реєстрацію наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 ЗО січня 2015 року за №102/26547 визнати незаконним і скасувати.

8. Рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 16 лютого 2015 року вих.№2349/10/10-13-11-02-10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" визнати незаконним і скасувати.

9. Рішення ГУ ДФС у Київській області від 17 квітня 2015 року №14847/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги визнати незаконним і скасувати.

10. Рішення ДФС України від 16 липня 2015 року №14847/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги визнати незаконним і скасувати.

11. Зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ "АНІКА" (код СДРПОУ 33-77997) податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць січень 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах з даних Державної фіскальної служби України.

12. Зобов'язати ДП "Українська правова інформація" (код СДРПОУ ВШ$17) опублікувати у журналі "Офіційний вісник України" резолютивну частину судового рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконними і скасування (втрату чинності) наказів Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 та від 23 січня 2015 року №13.

13. Визначити грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані TOB «АНІКА» у разі задоволення даного адміністративного позову, таким чином, щоб розмір стягнутих на користь ТОВ «АНІКА» судових витрат дорівнював 0 (нулю) гривень 00 (нулю) копійок.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, заявлених до Міністерства фінансів України, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України, Міністерства юстиції України, ДП «Українська правова інформація» ( п. 2-п. 7 п. 12 позовних вимог) - повернуто позивачу для подачі до Окружного адміністративного суду м. Києва. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, заявлених до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (п.8-п.11) залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при вирішенні питання про повернення позовної заяви в частині, колегія суддів виходить з наступного.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що адміністративний позов повернуто позивачеві на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України у зв'язку з тим, що дана справа в частині вимог до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» територіально не підсудна цьому адміністративному суду.

Правила територіальної підсудності адміністративних справ визначено ст. 19 КАС України.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки вимоги адміністративного позову в частині пунктів 2-7 та 12 про скасування наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» та наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», які не є актами індивідуальної дії, а також похідні вимоги до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України, Міністерства юстиції України, ДП «Українська правова інформація» ( п. 2- -п. 7 , п. 12 позовних вимог), що пов'язані з процедурою прийняття та оприлюдненням спірних наказів, то в силу положень ч. 3 ст. 19 КАС України такі вимоги вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Відповідно до Указу Президента України від 16.11.2004 року № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» юрисдикція Київського окружного адміністративного суду поширюється на Київську область, юрисдикція Окружного адміністративного суду м. Києва - на м. Київ.

Зважаючи на те, що предметом адміністративного позову в частині вимог згідно з п. 2-7 та 12 є оскарження нормативно-правових актів, прийнятих Міністерством фінансів України, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України справа в цій частині предметно підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Таким чином, при зверненні до суду з метою реалізації права на судовий захист неодмінною умовою є дотримання правил підсудності.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Оскільки адміністративний позов ТОВ «Аніка» в частині вимог п. 2-7 та п. 12 подано з порушенням правил територіальної підсудності, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України є законним та обґрунтованим.

При цьому позивач не позбавлений права звернутися за захистом прав, які останній вважає порушеними, до належного суду.

Перевіряючи висновок суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без руху з підстав несплати судового збору за кожну заявлену вимогу немайнового характеру, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 106 КАС України, якою встановлено вимоги до позовної заяви, передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 3 цього Закону передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року становить 1218 грн.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Наведену правову позицію відображено і в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року N 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір».

У даному адміністративному позову позивачем заявлено 11 вимог немайнового характеру, проте судовий збір сплачено у розмірі 1218 грн. як за одну вимогу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки судовий збір за подання адміністративного позову сплачено позивачем у недостатньому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення адміністративного позову без руху.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 56, 60, 99, 196, 199, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2015

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.