Постанова № 53406191, 09.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2107/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.,

при секретарі: Агаркові Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Облпродпостач" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Облпродпостач", звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2015р. № 0001642301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі наказу від 16.07.2015 №194 проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Облпродпостач", а саме: магазину-бару "Воєнторг", розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 218.

За результатами перевірки складено акт від 17.07.2015 №38/23/23/22/39809005, яким встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії, що є порушенням ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі вищенаведеного, Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області прийнято рішення від 31.07.2015 №000164230 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Облпродпостач" фінансових санкцій у розмірі 17000 грн.

Зазначене рішення ДПІ є предметом цього позову, оскільки позивач вважає його протиправним.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, прийнято, хоча і в межах наданих йому повноважень, проте, при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Колегія суддів не згодна з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, підпунктом 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та в абз. 7 ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 /95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481), визначено, що алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 ЗО 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. При цьому у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання вказуються, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Тобто, ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Як установлено судом, і не є спірним, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на час проведення перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області позивачу не видавалась.

Оскаржуючи рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій, позивач посилався на те, що виявлений факт порушення законодавства не стосується ТОВ «Облпродпостач», яке орендує лише частину приміщення магазину за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 218, в той час, як в цьому ж приміщенні також здійснює свою господарську діяльність, в тому числі і продаж алкогольних напоїв, ТОВ "Мегасервіс 99".

На підтвердження цих своїх доводів позивач надав видаткову накладну від 06.06.2015 №171262, відповідно до якої, саме, ТОВ "Мегасервіс 99" придбавав пиво «Жигулівське Оболонь» (а.с.6).

Проте, колегія суддів такі доводи позивача відкидає, оскільки придбання товару одним покупцем ніяким чином не спростовує можливого факту придбання аналогічного товару іншим суб'єктом господарювання, до того ж, зі значним проміжком у часі (ВН - від 06.06.2015, факт продажу виявлено - 16.07.2015).

Крім того, судова колегія вважає помилковими посилання суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження того, що вказаний в акті перевірки продавець пива ОСОБА_2 є працівником, саме, ТОВ «Облпродпостач», оскільки, як вбачається з Договору про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики від 09.02.2012 №979, укладеного між ДНЗ "Черкаське вище професійне училище" та ТОВ "Мегасервіс 99", учневі ОСОБА_2 надано робоче місце для проходження виробничого навчання та виробничої практики на ТОВ "Менасервіс 99", термін виробничої практики з 09.02.2015 по 05.05.2015.

Так, перевірка була здійснена 16.07.2015 року, в той час, як Договір щодо виробничої практики учня ОСОБА_2 вже не діяв, тому це не є належним доказом його роботи в ТОВ "Мегасервіс 99" і неможливості його роботи в ТОВ «Облпродпостач», в той час, як сама перевірка ДПІ здійснювалась відносно господарської одиниці кафе-бар «Воєнторг», яке належить позивачеві.

При цьому, як вбачається з Акта №38/23/23/22/39809005 (а.с.42-45), перевірка здійснювалась у присутності директора ТОВ «Облпродпостач» Федосова О.Ю., який, підписуючи Акт, про вищенаведені обставини не зазначав, хоча і не був згоден з Актом, а так само не вказував про це і у своїх поясненнях (а.с.50).

Доводи позивача про те, що на час перевірки ТОВ «Облпродпостач» господарську діяльність не здійснювало нічим не підтверджені.

Так, зареєстровано ТОВ «Облпродпостач» 29.05.2015, видами його діяльності є, зокрема, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (а.с.7).

Колегія суддів розцінює доводи позивача як намагання уникнути відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач діяв правомірно, в межах наданих повноважень, з метою, з якою ці повноваження надані, що він і довів суду як суб'єкт владних повноважень, в той час, як позивач своїх доводів належним чином не довів.

Щодо доводів позивача про невідповідність форми прийнятого відповідачем рішення вимогам ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 28.03.2014 №375/11/14-14 вказує, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Облпродпостач" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова в повному обсязі складена 12 листопада 2015 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.