Ухвала суду № 53406053, 11.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року справа №805/3068/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року у справі № 805/3068/15-а (головуючий І інстанції Маслоід О.С.) за позовом Приватного підприємства «ВКФ УНІПРОМ» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати оформлене у вигляді листа від 07.07.2015 року № 12427/10/05-19-11-13 рішення вдповідача про відмову в наданні інформації про наявність чи відсутність у Приватного підприємства «ВКФ УНІПРОМ» заборгованості з податків, зборів, платежів станом на 16.03.2015 року та станом на дату отримання запиту-протиправним та нечинним у повному обсязі; зобов'язати відповідача протягом п'яти робочих днів надати письмову інформацію про наявність чи відсутність у позивача заборгованості з податків, зборів, платежів станом на 16.03.2015 року та станом на дату отримання відповідного запиту.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач, як орган, уповноважений державою для здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків, за умови належного виконання покладених на нього функцій є виключним розпорядником інформації щодо стану розрахунків з бюджетом платників податків, що перебувають у нього на обліку, що в свою чергу свідчить про беззаперечний обов'язок відповідно до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» надавати наявну в нього інформацію на відповідний письмовий запит, що поданий позивачем.

За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправною відмову відповідача у надані інформації Приватному підприємству "ВКФ "Уніпром" про наявність чи відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів станом на 16.03.2015 року та на дату отримання запиту.

Зобов'язано відповідача надати Приватному підприємству "ВКФ "Уніпром" інформацію про наявність чи відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів станом на 16.03.2015 року та на дату отримання запиту.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є розпорядником публічної інформації та зобов'язан надавати достовірну, точну та повну інформацію.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що заява позивача від 01.07.2015 року надана не за встановленою формою, остання надійшла без посилання на відповідний нормативно-правовий акт та без зазначення найменування підприємства до якого Довідку буде подано платником податків, тобто порушено вимоги Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства Доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 567.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться на обліку у відповідача, як платник податків ( а.с. 7, 11).

Приватним підприємством «ВКФ УНІПРОМ» відповідачу направлений запит на інформацію від 01.07.2015 року, яким він, із посиланням на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації", просив надати письмову інформацію про наявність чи відсутність у нього заборгованості з податків, зборів, платежів станом на 16.03.2015 року та на дату отримання запиту ( а.с. 8).

У відповідь на вказаний запит направлено лист № 12427/10/05-19-11-13 від 07.07.2015 року, яким позивача повідомили, що відповідач відповідно до п. 1.7 п. 1 Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2014 року № 1154, не є розпорядником інформації за запитами на отримання публічної інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб. Зазначає, що згідно Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів та зборів така довідка видається безоплатно на підставі заяви за встановленою формою та з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, з зазначенням найменування підприємства ( установи, організації) до якого (якої) Довідку буде подано платником податків ( а.с. 9-10).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 160 «Про утворення державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Згідно пп. 4 п. 4 Положення Про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236 - ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право безоплатно отримувати у контролюючих органів, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року N 2939-VI (далі - Закон N 2939).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1 ст. 2 Закону N 2939).

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Зі змісту частини першої статті 1 Закону N 2939 випливає, що публічна інформація отримується або створюється в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством. Синтез цієї норми дає можливість зробити висновок про те, що під обов'язками суб'єктів владних повноважень, передбачених чинним законодавством, необхідно розуміти також обов'язки цих суб'єктів не тільки під час виконання владних управлінських функцій, а й інші обов'язки.

Тобто на визначення інформації публічною не впливає те, при виконанні яких обов'язків суб'єктом владних повноважень вона отримана та яким законодавством ці обов'язки визначені.

Згідно ст. 19 Закону України № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Тобто, для отримання інформації, що знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, не потрібно пояснення причини подання такого запиту, але цей запит повинен містити певну інформацію стосовно запитувача.

Ст. 12 Закону України № 2939-VI передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено обов'язки розпорядників інформації, а саме, розпорядники інформації зобов'язані:

1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;

6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Згідно статті 5 зазначеного Закону доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

- в офіційних друкованих виданнях;

- на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

- на інформаційних стендах;

- будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту ( ч. 1 ст. 20 Закону України № 2939-VI).

Відповідно пунктів 1, 2 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

- розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

-особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

-не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.

Тобто, перелік підстав для відмови розпорядником інформації в задоволенні запиту конкретно перелічені ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно ст. 23 Закону України № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до відповідача запит на інформацію про наявність чи відсутність в ПП «ВКФ УНІПРОМ» заборгованості з податків, зборів, платежів станом на 16.03.2015 року та станом на дату отримання цього запиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відмова відповідача у наданні інформації на запит позивача з посиланням на п. п. 1.7 п. 1 Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації є неправомірною.

Типовий порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2014 року № 1154 регламентує процедуру приймання, опрацювання, реєстрації, розгляду та контролю за виконанням запитів на отримання публічної інформації фізичних, юридичних осіб, об'єднань громадян без статусу юридичної особи, а також надання інформації, яка отримується або створюється Державною фіскальною службою України, територіальними органами ДФС України у процесі здійснення ними своїх повноважень або перебуває у їх володінні.

П. п. 1.5 Типового порядку зазначено, що розпорядниками публічної інформації відповідно до Закону є ДФС України, головні управління ДФС в областях, місті Києві, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, митниці ДФС, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах (крім міста Києва), об'єднані державні податкові інспекції (далі - органи ДФС України).

Згідно п.п. 1.6 Типового порядку, кожен з органів ДФС України є розпорядником публічної інформації, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом.

Згідно п.п. 1.7 Зазначеного вище порядку органи ДФС України не є розпорядниками інформації за запитами на отримання публічної інформації (далі - запити на інформацію) стосовно:

- інформації інших державних органів України, органів влади інших держав, міжнародних організацій;

-інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб.

Статтею 3 Закону України № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів зазначає, що запитувана інформація відноситься до публічної інформації в розумінні норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки, створюється в процесі виконання податковим органом своїх обов'язків, передбачених законодавством України та не відповідає жодному критерію інформації з обмеженим доступом, вимоги до запиту на інформацію дотримані.

Згідно частини 4 ст. 13 Закону України № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Як вбачається з листа відповідача про надання відповіді від 07.07.2015 року № 12427/10/05-19-11-13, останній не містить жодної відповіді на вказане питання чи причин відмови у наданні такої інформації, передбачених ст. 22 Закону № 2939.

Крім того, відповідно до Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 10 березня 2015 року № 309 доступ до публічної інформації органів ДФС України забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації на запити. У задоволенні запиту може бути відмовлено у випадках та порядку, передбачених ст. 22 Закону.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта на Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року № 1842/24374, оскільки цей Порядок визначає механізм видачі органами доходів і зборів саме довідки про наявність чи відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, яка в подальшому подається заявником-платником податків конкретному підприємству (установі, організації).

Як вбачається з матеріалів справи, у запиті на інформацію позивач просить надати лише письмову інформацію про наявність чи відсутність у останнього заборгованості відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а не видати довідку про наявність або відсутність у нього заборгованості з податків, зборів, платежів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам запит та відповідь на запит може виходити за межі змісту інформації довідки.

Таким чином, відмовляючи у запиті на інформацію позивача відповідач діяв неправомірно.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року у справі № 805/3068/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.В.Жаботинська

Судді: І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв