Ухвала суду № 53405949, 05.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 рокусправа № 804/6192/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року

у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" на користь Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №1 та Списком №2 за період з лютого по квітень 2015 року в розмірі 40798,11 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що, відповідно до доданих до матеріалів справи Розрахунків, суми боргу по компенсації виплат по пільговим пенсіям, у страхувальника за період з лютого по квітень 2015 року, рахується та не сплачена заборгованість у сумі 40798,11 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року. посилається на те, що позивач не надав жодного належного доказу, яким би підтверджувалися факт понесення позивачем витрат в заявленій в позові сумі та правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що за період з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року станом на 01.05.2015р. заборгованість в сумі 40798,11 грн. не сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліфом" і тому підлягає стягненню. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Позивачем надано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідачем надано клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з відрядженням директора ТОВ «Поліфом» ОСОБА_1 В задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового розгляду слід відмовити.

Дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Поліфом", знаходиться на обліку в УПФУ в Баглійському районі м.Дніпродзержинська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» та «б» -«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було вчасно надіслано на адресу відповідача. Відповідно до розрахунків, розмір відшкодування з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року станом на 01.05.2015р. склав 40798,11 грн., але відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства на користь органу пенсійного фонду не перерахована. Факт виплати позивачем пільгових пенсій за розрахунками у період 01.02.2015 року по 30.04.2015 року станом на 01.05.2015р. підтверджується довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії.

При цьому, колишнім працівникам підприємства призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" та «б» -«з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 та Списком №2. Зазначена вище сума сплачена не була, розрахунки фактичних витрат Відповідачем не оскаржені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), згідно з якими підприємства та організації мають відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1, 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про обов'язок ТОВ «Поліфом» відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту "а" та «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального права, що регулюють спірні відносини. У зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко